Складні й драматичні стосунки між сексом і всіма релігіями світу. Наскрізно – вся історія людства. Релігія як інструмент, владика, карний кодекс, взірець моралі, дарувальник і шанувальник сексу. Список літератури на 30 сторінок. Виключно науковий підхід. Нестандартні ракурси висвітлення (не історично-хронологічний і не в структурі по релігіям): по видам сексуальних стосунків і їх соціальним виявам. Межі норм у шлюбі й поза ним. Так, секс був допустимий і поза шлюбом з т.зору релігій. І взагалі, що таке секс. Як виявилось, я дізналася багато нового. Наприклад, що витоки вегетаріанства – не в аскетизмі монахів для укріплення духу (і точно не сучасні аргументи про шкідливість для навколишнього середовища і негуманне ставлення до тварин), а заборона їсти все, що з’явилося в результаті статевих зносин через те, що будь-який вид продовження роду «призводив до ув’язнення душі в матерії» (Франція, 11-12ст.), рослини дозволялись, бо тоді вірили, що рослини не розмножуються статевим шляхом. Що секс – займав центральну роль у регулюванні правильності поведінки, а віра як елемент релігії – це взагалі недавнє явище. Що в християнстві були періоди дозволеної полігамії, оскільки ні Ісус, ні Павло не порушували питання полігамії, а відтак не забороняли її. І взагалі, християнство – єдина світова релігія, яка зайняла позицію на користь моногамії, коли таке питання взагалі постало. Що Фома Аквінський, визначаючи онанізм як «неприродній» секс, вважав його гіршим за такі форми «природнього» сексу, як дошлюбний секс, перелюбство, зґвалтування й інцест. Про контрацепцію, масові акції протесту і падіння доходів Ватикану через промову на її засудження. Ну і багато про «норми» гомосексуальності. Що, де, кому і в якому порядку можна було. Виявляється, лесбійський секс взагалі не підпадав під визначення сексу, а тому його дуже довго не чіпали, і тому через це майже не карали/вішали/закопували/розчавлювали/здійснювали всякі інші «ізувєрства», як у випадку із чоловіками. Переклад О.Білої дуже виважений і притомно читабельний навіть не фахівцями. Було цікаво.

Визнаю, книга далась мені нелегко, проте про її прочитання я не жалію - розчаруванням вона не стала. Даг Ендшьо у своєму творі описує відношення різних світових релігій до проявів людської сексуальності, розповідає про спроби духовників регулювати сексуальне життя пастви за допомогою заборони одних, та прихильного ставлення до інших видів сексу, детально розбирає гоніння церквою людей за тими чи іншими ознаками статевої поведінки. Недоліки - книга написана занадто сухою, академічною мовою, навіть як для нон-фікшину. Справді, враження, немов дисертацію читаєш, на якій автор, окрім якогось наукового ступеню, ще й грошей заробити вирішив). Проте, як на науковий трактат, Ендшьо не вистачає відстороненості - занадто явним є його осуд релігії в даному питанні (особливо чітко це видно у ставленні до відносин церква-гомосексуалізм). Не те щоб я не поділяв точку зору Ендшьо (а я з нею згодний, особливо з тим, що автор пише у висновках), проте якщо вже автор дозволяє собі досить активно просувати власні думки, хотілося б менше академічності й більш живого чтива. Хоча, справедливості заради, відзначу, що ближче до закінчення автор стає більш розкутим, з'являється більше іронії та гумору. Загалом, книга мені сподобалась, дізнався багато нового.

"Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності" норвезького дослідника та правозахисника Дага Ейстейна Ендшьо - досить ґрунтовне дослідження на тему сексу та релігії, зокрема того, як численні релігії світу дозволяли собі втручатися навіть на таку особисту територію життя людей; про дозволи та заборони; про те, як змінювалося ставлення релігій до тих чи інших сексуальних проявів впродовж історії; про те, як деякі релігії обирають пристосовуватися до сучасних поглядів пастви, а деякі обирають стояти на своєму, а те, що погляди суспільства змінилися - ігнорувати. Книга виявилася доволі цікавою та інформативною - у ній багато конкретних прикладів, багато посилань, тобто вона є результатом дослідження великої кількості різноманітних джерел. Деякі факти, наведені у цій книзі, викликали в мене такі емоційні реакції, що книгу доводилося відкладати на певний час і братися за якусь іншу, - моя нервова система просто не витримувала. В цілому, попри науковий характер поданого матеріалу, книга написана простою і доступною мовою, тому, якщо вас ця тема цікавить, - рекомендую до прочитання.