У фокусі текстів цієї книги - історії жінок, що вважають себе свідками власного життя і «великої історії», що змусила їх змінити біографію, прочитання дійсності, місце проживання. Сюжетні лінії розгортаються навколо травматичних подій в Україні, вплив яких віднаходимо у фрагментах розмов, життєвих досвідах та повсякденних ситуаціях.

Поєднання авторського тексту та зображення є характерною ознакою художньої практики Євгенії Бєлорусець. «Щасливі падіння» - місце співіснування фотографічних історій та текстових сюжетних ліній, де вони переплітаються як різні типи мовлення.

Жіночі історії лишаються переважно невидимими, а голоси героїнь цієї книги ледь чутно у часи прямих загроз для життя, обмежень громадянських прав, втрати роботи, ризиків бути експлуатованим. Але сама наявність голосу свідчить про непередбачувані можливості уяви, можливості конструювання власного світу та ствердження його існування.

Інтерес мисткині направлений до ситуації тих, хто непередбачувано опинився на периферії, до якої непросто апелювати, а ще складніше - вчитись звідти говорити. То чи дійсно все незначне, дріб'язкове, випадкове, з чим зустрічається читач у «Щасливих падіннях», є насправді таким?