Дідусь Петсон і його кіт Фіндус, вже знайомі багатьом дітям з попередніх книжок, готуються зустрічати Різдво. Але раптом кіт дізнається, що до сусідських дітей на Святвечір прийде різдвяний гном з подарунками (виконує роль Святого Миколая у Швеції), і Фіндус загадує бажання, щоб і до нього прийшов цей різдвяний чарівник. Дідусь Петсон розуміє, що до котів чарівники з подарунками не ходять, але він не хоче, щоб кіт засмутився, отже вирішає змайструвати механічну іграшку, яка б привітала Фіндуса замість справжнього гнома. Книга сподобається діткам, які полюбляють щось майструвати/творити, тому що в ній ретельно, крок за кроком описано різні ідеї та кроки Петсона зі створення іграшки. Гном виходить не такий реалістичний, як би хотілося дідусю. Але ж тут Петсонові починають допомагати різні казкові створіння з навколишнього лісу. Вони характерні для міфології Швеції і є абсолютно сучасними - не зразу й здогадуєшся, що це не прості люди, а казкові персонажі. Врешті решт справжній, казковий, різдвяний гном переймається сумом Петсона і вирішує йому допомогти - він сам приходить до їх будиночка на Святвечір, аби привітати кота. Різдвяне диво стається! Красиві, милі ілюстрації показують нам колорит скандинавської зими, різних казкових персонажів, та звичайно ж, - головних героїв у комічних та побутових ситуаціях. Слід відзначити дуже важливий плюс цього видання - якісний друк. Книга надрукована з високою якістю, фарба - без неприємних запахів, папір - кольору, приємного для очей, хоча й некрейдований.

"Різдвяний гном" - це перша книга Свена Нордквіста, яка потрапила мені до рук і я неодмінно тепер хочу прочитати й усі інші його книжки про пригоди Петсона і Фіндуса. Петсон - старенький чоловік, що має кота, якого звуть Фіндус. Це кіт не простий, а такий, що уміє розмовляти і взагалі, поводиться не зовсім так, як інші коти. Скажімо, думки про те, щоб ловити мишей, Фіндус навіть не допускає. Навпаки, він з мишатами товаришує і знаю кожну по імені. Розпочинається історія за три тижні до Різдва. Фіндус повідомляє дідусеві, що з нетерпінням чекатиме на візит Різдвяного гнома, який приходить до всіх дітей, щоб побажати веселого Різдва і залишити трохи подарунків. Петсонові страшенно не хочеться розчаровувати свого друга і він, знаючи, що до їхньої хатини навряд чи хтось завітає (а гном і поготів), береться майструвати іграшкового гнома власноруч. Чим ближче до Святвечора, тим більше він хвилюється, адже його творіння не зовсім те, чого хотілося б. Але ж на те воно і Різдво, щоб мрії здійснювалися, чи не так? Мені дуже сподобалася ця мила, дуже скандинавська дитяча історія. Вона не просто дарує надію на диво, вона і навчає тому, чого варта справжня дружба. Окремо хотілося б відзначити чудові, дуже милі і атмосферні ілюстрації - саме задоволення не лише читати книгу, але й розглядати малюнки.

Обычные тонкие книги про кота-вредину и дедулю нам нравятся, в них гармоничное сочетание текста с рисунками, последних много и они реально классные, много мелочей, не хуже любого виммельбуха. Эту книгу купила в ожидании вау интересной сказки к Новому году, и страниц внушительно.... но....не тут то было. Книгу мы вымучили, как и писали в некоторых комментариях ниже. Иногда местами она интересна, а иногда реально нудно, читала ребенку 5ти лет, хоть он и говорил, что ему интересно, я видела обратное, ну попробуем вернуться к ней позже. По содержанию - в начале как бы развеивается детская вера в рождественского Гнома- такой себе аналог Деда Мороза, потому что Финдус ждет его прихода, а Петсон уверен,что его не существует и начинает в своей столярной мастерской делать механического гнома, и вот он делает его всю книгу....Есть смешные места, как Финдус придумал устройство по наливанию кофе, и протестировал его на гостье, которая была крайне удивлена, а вместе с ней и Петсон. Одно хорошо, в конце таки на удивление Петсона пришёл настоящий Гном, вера в чудо (нас,как читателей, особенно детей, которым читается книга) восстановлена))