Рецензії «Три сили. Як виховують в успішних спільнотах»

Середня оцінка
1
  • 5
    1
  • 4
    0
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Найкращі рецензії
Написати свою рецензію
  • ТРИ СИЛИ УСПІХУ
    Олена Ганусин, 26 червня 2018 р.
    Рецензія корисна?
    ТРИ СИЛИ. ЯК ВИХОВУЮТЬ В УСПІШНИХ СПІЛЬНОТАХ

    Після прочитання цієї «скандальної в Америці» книжки, я, найперше, хочу подякувати Yakaboo publishing за її переклад і видання в Україні. Мене - маму маленької донечки, яка перечитала гору книг з виховання, «щасливого дитинства і материнства», любительки порадників із серії «як бути щасливим», «Три сили», певним чином, «опустили з небес на землю» і показали, що шлях до успіху, з одного боку простіший або очевидніший, аніж нам здається, а з іншого – складний і потребує жертв.
    «Три сили» це не посібник з виховання, як може здатися з назви, де автори пропонують набір порад як виховати щасливих безтурботних чемних дітей, а посібник з «виховання» успішних членів окремої спільноти або навіть успішної держави. Це ґрунтовна праця, написана на онові значних історичних, соціологічних та емпіричних дослідженнях (про що свідчить велика кількість посилань на джерела), про основні чинники успішності певних культурних груп США. На думку, авторів Еммі Чуа і Джеда Рубенфелда сукупністю таких культурних чинників є так звані Три сили: відчуття вищості (глибоко закорінена віра в унікальність, винятковість, вищість вашої групи), загроженість (невпевненість у своєму місці та цінності для суспільства, відчуття або занепокоєння, що ви або ваші здобутки недостатньо хороші, передчуття загрози, страх втратити те, що маєш) і контроль імпульсів (здатність протистояти спокусі, вміння протистояти труднощам). Самі ж автори називають свої Три сили не зовсім етичними, які суперечать сучасним принципам «всі люди рівні», «треба жити тут тепер», «приймай себе таким як ти є». Вони вважають, що «реакція на невдачу – межа, що відокремлює успішних людей від решти. Успіх потребує більшого, ніж мотивація чи навіть глибоке прагнення зростати. Сила волі та стійкість до спротиву так само важливі».
    Автори аналізують історичні, соціальні, етнопсихологічні, релігійні причини виникнення Трьох сил в окремих культурних групах Америки і як Три сили в них функціонують на практиці (мормонів, східноазійців, кубинців, нігерійців, євреїв, індусів), створюючи величезний тиск, але й драй який підштовхує до досягнень. Навели приклади проявів кожної Сили. Наприклад, що кубинці нікому не дозволяють плутати себе з іншими іспаномовними, і вважають себе не гіршими за північних американців, коли йдеться про розум і ділову інтуїцію – що є ознакою вищості. Це створює для кубинців погану репутацію серед інших латиноамериканців, але водночас змушує їх поважати. (До речі, таке правило треба взяти на озброєння російськомовним українцям, щоб відстоювати свою відмінність від росіян).
    Цікавими були згадки про блискучі кар’єри окремих постатей із згаданих груп, втім, як на мене їх можна було подати набагато більше. Варто зазначити, що успіх автори визначають, здебільшого, за рівнем матеріального достатку, наявністю якісної освіти, престижної професії. «Успіх означає важку працю і матеріальні здобутки, а не емоційне переживання задоволення». Для більшої ілюстративності автори теж описують «неуспішні» групи, наголошуючи на тому, що їм бракує Трьох сил, або навіть і однієї. У розділі «Зворотній бік Трьох сил» автори звертають увагу на негативні сторони Трьох сил: вона не терпить творчості та інноваторства, а послідовності і передбачуваності; виникнення почуття, ніби ви живете не своїм життям або ціле життя боролися за те, чого навіть не хотіли; патологічні прагнення отримати ще більше, що призводить іноді до «неморальних» вчинків.
    Цікаво, що автори зазначають, що наявність Трьох сил не буде гарантувати досягнення щастя, але досягнення певного рівня успіху. Наприкінці книги автори дають універсальні поради-пояснення як отримати Три сили не групам, а індивідам, адже часто особистостей з Трьома силами часто зневажають члени їх групи . 1. Відчуття вищості – це гордість за власну силу волі і власні досягнення, а також за зусилля, які ми робимо, щоб досягти нового рівня. 2. Загроженість – спрага самоствердження, поєднання вищості з відчуттям, що ми принаймні поки що – недосконалі. 3. Контроль імпульсів – наявність працьовитості, сили волі, щоб відмовитися від миттєвих задоволень заради майбутніх перспектив, вміння, наполегливість і витривалість, щоб долати перешкоди й інституції, направлені проти вас.
    Як я вже писала на початку, формула успіху проста: працьовитість, гордість за свої досягнення, прагнення самоствердитись, але й яка потребує важких жертв: часу, сил, енергії, часто відмовлятись від відпочинку з сім’єю чи друзями, ощадливість. Прочитавши «Три сили» я почала аналізувати успішні країни чи особистостей з мого оточення і віднаходити в них Три сили, та неуспішні країни, зокрема і Україну, розмірковуючи якої сили їм бракує. Я розумію, що Три сили це неуніверсальний ключ до успіху, існує ще багато інших факторів. Але раціональне зерно в цих принципах є і їх варто брати до уваги.

    ЧИТАТИ: хто любить соціологію, цікавиться етнопсихологією та психологією успіху.

    НЕ ЧИТАТИ: хто не любить, наповнені статистикою тексти.

    Цитати з книги:

    «Життя, присвячене лише теперішньому, щоб почуватися добре тут і зараз, навряд чи можна назвати самореалізацією. Теперішнє саме собою надто мізерне і порожнє. Усім нам потрібне майбутнє, щось вище і більше за нашу теперішню винагороду, щось, до чого ми прагнемо і в що свідомо робимо свій внесок».

    «Три сили не обіцяють змістовного життя, та уможливлюють його, даючи змогу вловити пульс часу – жити не лише в теперішньому, а також і в майбутньому, присвячувати себе змінам світу в чомусь великому чи малому, а потім робити все можливе, щоб втілити ці зміни».