Рецензії «Сага про Єсту Берлінга»

Середня оцінка
2
  • 5
    1
  • 4
    1
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Найкращі рецензії
Написати свою рецензію
  • Красива природа та некрасиві люди
    Юлия Мосиец , 1 червня 2018 р.
    Рецензія корисна?
    Рецензія на цю книгу ніяк не хотіла мені даватися. Справа в тому, що і сама книга залишила досить неоднозначні відчуття. З одного боку - прекрасні описи чарівної Швеції, які Сельма Лагерлеф вимальовує дуже поетичною мовою. Якщо чесно, то розділи, в яких описується Швеція, мені сподобалися чи не найбільше. В них відголосок давніх легенд, та і сама природа виступає особливою таємничою силою, що здатна впливати на життя людські. А от з іншого боку - абсолютно не симпатичні, більш того - навіть огидні в своїх вчинках та думках персонажі.
    Головний герой даної книги - молодий красунчик Єста, священик, що відрікся свого сану, бо не міг справитись зі життєвими спокусами типу жінок та випивки. Від вірної смерті Єсту спасає майориха, що вже тримає пів дому таких же абсолютно непотрібних дармоїдів-кавалерів, що вміють тільки пити та байки травити. Більш того, ці створіння ще і добре віддячують майорисі за її доброту - вигонять стару з рідного дому, запідозривши її в чарах. Отака мораль кожного героя "Саги" - думати лише про себе і свою вигоду. Особливо огидний на їхньому фоні сам Єста, для якого закохатися жінку та розлюбити її - це справа якихось 20 хвилин. І при цьому вся книга розхвалює, який він класний і офігенний - або то іронія або я чогось не розумію. А ще його чомусь всі люблять. Можливо справа в особливостях людських душ, що так люблять відшукувати щось хороше, навіть в найпотворнішому.

    "Але ми турбуємося за Єсту. Ми віримо в нього і молимося за нього. Коли ж він стане людиною?"
  • Сага про Єсту Берлінґа
    Олеся Кізима, 11 вересня 2017 р.
    Рецензія корисна?
    Шведська письменниця Сельма Лаґерлеф відома мені завдяки двом чудовим книгам: ,,Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми" та ,,Легенди про Христа". Нещодавно я продовжила знайомство з її творчістю завдяки ,,Сазі про Єсту Берлінґа", прочитання якої справило на мене незабутні враження.

    Цей твір - дебютний роман письменниці, що вперше побачив світ у 1891-му, а перший український переклад вийшов друком у 1971-му. Нещодавно ,,Видавництво Жупанського" перевидало роман у перекладі Ольги Сенюк, яка ще й написала на початку книжки передмову-есей ,,Сельма Лаґерлеф та її творчість". Переклад - дуже хороший, маю зауваження хіба що до незначних одруківок, які трохи псують враження від такого прекрасного видання. Тверда обкладинка, надзвичайно атмосферна суперобкладинка, на якій красується Нобелівська премія з літератури, яку авторка отримала у 1909-му році, до того ж вона ще й є першою жінкою-лауреатом.

    Початок 19-го століття, шведська провінція. Головний герой роману - Єста Берлінґ, молодий священик, який зрікається свого сану, бо не може встояти перед спокусами: випивка, жінки та постійні веселощі. Та таке розпутнє життя врешті-решт підштовхує його до невдалої спроби самогубства. Жінка-рятівниця, багата і впливова власниця рудень надає йому притулок у власному маєтку. Крім парубка, за кошти покровительки там проживає ще одинадцятеро ексцентричних гульвіс. Якось у Різдвяну ніч вони довідуються, що їхня протеже буцімто уклала угоду з нечистою силою: за процвітання свого господарства вона домовилася ,,розплачуватися" їхніми душами...

    ,,Сага про Єсту Берлінґа" - чудовий зразок першого великого роману у шведській літературі, в якому якнайкраще змальовано шведський національний характер. Переплетіння дійсності з містикою, народні вірування та забобони, казкові описи природи, філігранно розкриті психологічні образи персонажів, а також можливість почерпнути знання про життя та побут шведських селян - усе разом подарує читачу неймовірну читацьку насолоду! З користю й не без моралі! І не тільки!)