Рецензії «Роздобудьки»

Середня оцінка
1
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
Найкращі рецензії
Написати свою рецензію
  • Історії ніколи по-справжньому не закінчуються. Вони тривають до безкінечності. Просто в який період часу їх перестають розповідати
    Валентина, 29 червня 2017 р.
    Рецензія корисна?
    Давно мені не траплялося таких книг! Чарівна, добра казка, про пригоди маленьких чоловічків, що називають себе Роздобудьками. Фантастичні істоти мешкають всюди: під курантами, в норі, ба, навіть в старому чайнику. Та переконані, що люди існують спеціально для них, а Роздобудьки мають добувати у їх помешканнях всілякі речі та їжу. У всій цій ситуації варто боятись лише одного - попасти на очі людям, бо коли так станеться, то першим прийдеться шукати собі нове житло. Отож, якщо Ви історії про маленьких чоловічків (типу Пригод Карика та Валі, чи Мурзилки, а чи то Незнайки і т.д.) - вона для Вас.
    На подив, мені дійсно цікаво було стежити за сюжетом, я переживала за героїв, ну і просто провела пару приємних вечорів разом з цією книгою. Дуже мені сподобався Спіллер - нагадав Снусмумрика. Він також загадковий та самостійний одинак.
    Якщо дивитись на цю казкову історію більш глибоко, то вона розповідає не лише про чудовий народець, а й показує жорстокість людей. Через власний страх, злість, обмеженість, бідність фантазії та зневіру в чудеса, безвинних істоток вони взагалі хотіли знищити. Читаючи про те, як отрутою заповнювали підвал, серце стискалося від жаху, та сльози наверталися. Ну як можна так підло чинити?! Та й в кінці кінців, чи змогли Роздобудьки врятуватися? Мері Нортон лише подала надію. Думаю, що після такого казкові чоловічки навряд, чи вийдуть до людей, довіри й дружби точно вже не буде. Та, може, це й на краще. Бо в сучасному світі є люди й більш жорстокі. Хоча, може іноді Роздобудьки все ж виходять, але тільки до маленьких дітей, тих, що ще не перестали вірити в чудеса, добрих, наївних, не озлоблених. До книжки увійшли 4 оповідання про Роздобудьків.