Рецензії «Большая маленькая ложь»

Середня оцінка
4
  • 5
    3
  • 4
    1
  • 3
    0
  • 2
    0
  • 1
    0
Найкращі рецензії
Написати свою рецензію
  • У кожного з нас є своя велика маленька брехня
    Настя Кривошеева, 4 лютого 2016 р.
    Рецензія корисна?
    Спочатку я не очікувала багато від цієї книги, але в цілому мені дуже сподобалось. Так-то сюжет начебто звичайний: розповідається про дорослих жінок та їхні родини. Але з перших сторінок автор нас інтригує і я, наприклад, дуже чекала кінцівку книги, щоб дізнатися всі таємниці. Головна тема цієї книги - шкільний вечір вікторин і як ми на самому початку розуміємо, там щось сталося. І розповідається спочатку за півроку до цього вечора, потім за 2 місяці і т.д. І в кінці майже кожного розділу невеликі розмови, які відбуваються після вечора вікторин і нам даються підказки. Спочатку хотілося тільки дізнатися, що ж сталося на вікторині, але потім я дуже втягнулася в цю книгу. Начебто звичайна рутина, але мені було дуже цікаво читати і переживати разом з героями всі їхні проблеми.

    Джейн. Молода мати одиначка. Їй доводиться дуже важко, так як вони з її маленьким сином тільки переїхали і нікого там не знають. Також її в школі не сприймають серйозно, так як вона дуже молода, а також потім випливає дуже багато всяких проблем пов'язаних з дітьми. Але їй пощастило, що вона знайшла прекрасних подруг, які стали для неї дуже близькі за короткий час. Спочатку була дуже закомплексована і не товариська, але чим ближче до кінця, тим більше вона боролася зі своїми комплексами і ставала сильною жінкою.

    Мадлен. Вона з розряду тих жінок, які можуть постояти за себе. У неї прекрасний чоловік і троє чудових дітей, та й у неї багато проблем в родині з якими їй доводиться боротися. Колишній чоловік зі своєю дружиною і донькою, які постійно маячать у неї перед очима, дочка-підліток з якою Мадлен не може знайти спільну мову і багато інших не менш важливих проблем.

    Селеста. Як на мене вона найбільше настраждалася. Для всіх їх сім'я така ідеальна. Прекрасний чоловік, який обожнює свою дружину, заробляє купу грошей і балує її постійно. Вона така вся з себе красива, доглянута, витончена і ні в чому собі не відмовляє. А також два чудових хлопчика, які неймовірно милі і добрі. Але ніхто навіть не здогадується, який жах у неї твориться в сім'ї. Ніхто не помічає, що вона завжди напружена, боїться щось зайве сказати, завжди контролює свої слова. Чоловік не такий чудовий, як здається і діти не такі вже янголята. Важко було читати про неї, так як мені її було дуже шкода.

    Коли був вечір вікторин, про деякі речі я здогадалася давно, а деякі стали для мене несподіванкою. Також чекала чогось прям грандіозного в кінці книги, але все сталося швидко і зім'ято. Але в цілому книга мені сподобалася і тепер хочу почитати інші книги цього автора.
  • Хорошая женская проза
    Лариса , 30 жовтня 2017 р.
    Рецензія корисна?
    Австралийская писательница Лиана Мориарти – настоящий мастер создания и прописывания интересных женских персонажей. Конечно, ее прозу нельзя назвать высокой, вряд ли она когда-либо будет награждена престижными литературными премиями, но это очень качественная беллетристика, и со своей функцией развлечения читателей она справляется просто отменно.

    Первым ее произведением, с которым я познакомилась, был роман «Большая маленькая ложь», в котором рассказывается о нескольких женщинах, которые дружат и враждуют друг с другом. Все они – матери детей, которые пошли в первый класс, и живут в небольшом австралийском городке возле океана. У каждой из этих женщин есть секреты, о которых читатель будет узнавать по мере развития сюжета этого произведения.

    «Большая маленькая ложь» Лианы Мориарти – это прекрасная в своем роде книга, которая поможет вам разгрузить голову и замечательно провести время в компании неплохого чтения и замечательно прописанных персонажей, поэтому рекомендую этот роман тем, кто любит подобные произведения.
  • Приличный женский роман
    Daria B , 18 квітня 2017 р.
    Рецензія корисна?
    Сначала его прочла моя мама, которая осталось в восторге. Потом его прочла я и отбросила в раздел "бабское чтиво". Не то, чтобы это было плохо и неинтересно, просто это действительно так (женское чтиво). Что примечательно: жертву и "убийцу" я не отгадала до самого конца. А это о многом говорит, в основном – о каком-никаком мастерстве писателя.

    Главные героини тоже прелестны:

    1. Селеста. Ослепительная красавица. Мать двоих близнецов-озорников. Вся её жизнь – мечта для стороннего наблюдателя, а сама она – идеальная женщина, жена и мать.

    2. Мадлен. Эмоциональная, остроумная, бесстрашная, второй раз замужем. Главная её проблема – бывший муж и его новая жена, которая страшно бесит. Даже меня.

    3. Джейн. Мать-одиночка и по первым описаниям ничем не примечательная личность, если не сказать закомплексованная дурнушка. У нее есть любимый сын и страшная тайна.

    Итого имеем: легкий и ненапряжный роман о женских судьбах и том, что скрыто от людских глаз. Здесь есть и прекрасные героини, и труп, и трагедия, и счастливый конец.
  • Всем поклонникам "Отчаянных домохозяек" посвящяется!
    Александра Голяна, 10 січня 2017 р.
    Рецензія корисна?
    Из четырех мною прочитанных романов Лианы Мориарти (остался только "Последний шанс"), этот мне понравился больше всего.
    Главные героини - Селеста, Джейн и Мадлен, - на ряду с другими мамочками своего городка, отдают своих детей в одну школу, даже не догадываясь, какая цепочка непредвиденных и сумасшедших событий за этим последует...
    У каждой из главных героинь (и даже у второстепенных персонажей) есть свои тайны и скелеты в шкафу, о которых читатели узнают в конце повествования.
    Книга очень интересная, динамичная, увлекает с первых страниц и держит в напряжении до последней. Ведь в обычных детективных историях мы задаемся вопросом : " Кто убийца?". У Лианы Мориарти все иначе - " Кого убили?"
    В общем, проглотила 500 с лишним страниц за два дня! Ощущение было, что посмотрела хороший сериал (я большая поклонница "Отчаянных домохозяек").
    Всем советую!
    P S. В Австралии, оказывается, родители тоже скидываются на интерактивные доски для обучения своих детей в школе! А кто бы мог подумать...