Роман розділений на 7 частин, кожна з яких переносить читачів в різний час і місце починаючи від 1910 до 1978 року. І в першій частині в мирний час перед війною молодий англієць Стівен Рейсфорд приїхав до Франції по роботі і живе в сім'ї Азерів. Місіс Азер молода і чарівна і Стівен не може повірити, що у неї двоє дітей - 16-річна дочка Лізетта і 10-річний син Грегуар. І він має рацію: діти від першої дружини Азера, а молода Ізабель застрягла в клітці під назвою "шлюб". Далі Фолкс переходить до опису війни. Я досить багато читала романів на цю тему, вона мене цікавить. Коли читала про воєнні події з'являлися мурашки по тілі. Настільки правдиво і жорстоко. Перед нами, читачами відкриваються події минулого. Я відчула весь жах, відчай, страх. І як відчайдушно головних герой не хотів вмирати і буквально "зубами вигриз" своє спасіння. Елізабет - саме від її особи ведуться глави про 1978 рік. Героїня постає перед читачами самотньою жінкою під сорок, у відносинах з одруженим чоловіком і все ще сподівається на його розлучення. В один день вона цікавиться минулим, знаючи що дідусь воював у Першій Світовій і вирішує розпитати свою матір і знаходить щоденники Стівена, які до речі зашифровані і зажадали зусиль в розшифровці. Тут ми і дізнається про таємниці героїв. Хто кому батьки, хто кого вирости і як склалося життя після війни. З мінусів книги, це любовна лінія головних героїв, яка мені здалася неправдоподібною. Але заради відчуттів про Першу світову війну варто прочитати.

Таких емоцій я від книги ще не переживала. Ця книга просто розірвала мене на дрібні частинки. Прочитавши її, я довго не могла оговтатися. Тут є все : і добро, і зло, і кохання, і зрада, і ненависть, і вірність, і дружба, і смерть, і божевілля... Але все це пов'язує війна та її наслідки. Я боялася братися за цю книгу через її об'єм та через те, що тут всі події пов'язані з війною. Оскільки я недуже люблю книги про війну, до мене підкрадалися сумніви, що історія мені може не сподобатися. Всі події тут зображено реально та чітко. Тут дісно панує атмосфера війни. Можна зустріти багато сцен із загиблими солдатами та їх понівечиними тілами. Ця книга змогла викликати у мене сльози (я дуже рідко плачу над книгами). Герої мені сподобалися абсолютно всі - починаючи головними, і закінчуючи другорядними. Єдина, хто мені не дуже симпатизував - це Ізабель, одна з головних героїв. Я не до кінця розуміла її вчинки. 5 зірок поставити книзі не можу через моменти 18+. Їх тут було немало. Я розумію, що ця книга розрахована на старшу аудиторію, та все ж можна було б хоча трохи поменше деталей.

Трагічна й відверта книга, сповнена болем, смертю та розчаруваннями. Що може бути гіршим та страшнішим за війну? Життя очевидців після неї... Як зібратися силами та продовжувати існувати, щоб все-таки перемогти, перемогти себе і свої спогади? Для цього треба мати неабияку силу волі. Таку, як у головного героя цієї книги, молодого хлопця, якому довелося пережити страхітливі речі. Стівен вважав, що його ніхто й ніколи не любив. Батьків своїх він не пам'ятав, дідуся ув'язнили за крадіжку, то ж виховувався він чужими людьми. Тому, коли він зустрічає Ізабель - вродливу, але заміжню жінку, трохи старшу за нього, і бачить, що вона відповідає взаємністю на його почуття - це змінює його сприйняття світу. Вони поринають у шалену пристрасть і не відразу розуміють, що суспільство не пробачить їм такого щастя. Але війна перевертає все з ніг на голову. Місця, де вони колись любили й раділи, поглинає пекло, з якого мало хто вибереться живим. Чи будуть серед них головні герої і які випробування приготувала для них доля? Це книга, що розбиває серце, але дарує надію.