Птахи та інші оповідання
Паперова книга | Код товару 833831
Yakaboo 4.7/5
Автор
Дафна Дю Мор'є
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Наталія Михаловська
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Птахи та інші оповідання

Оповідання з цієї збірки — моторошні та водночас привабливі завдяки своїй оригінальності. На створення «Птахів» письменницю надихнула звичайна ситуація: авторка спостерігала за фермером, який працював на ниві. Над чоловіком кружляли чайки й жалібно квилили. Саме тоді в дю Мор’є з’явилася ідея оповідання, де голодні й небезпечні птахи розпочали смертельне полювання на людей. Містично-таємнича атмосфера, від якої холоне кров, де нерозривно поєднані вигадка, реальність, вишуканість слів та образів, — цим дихають історії дю Мор’є.

До збірки ввійшли оповідання: «Птахи», «Монте-Верита», «Яблуня», «Маленький фотограф», «Поцілуй мене ще раз, незнайомцю» і «Старий».

Характеристики
Автор
Дафна Дю Мор'є
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Наталія Михаловська
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Рецензия 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    В принципе, я читала в Дафны Дю Морье всего несколько романов, и в них мне не понравилась именно недосказанность, не ясность финала. Я многое слышала о ее рассказах и вот решила, наконец-то, с ними ознакомится.
    Я бы хотела рассказать именно о рассказе "Птицы" так как они меня впечатлили больше всего. Об этом произведении слышали многие. Когда я только села его читать, то не знала, чего же собственно следует ожидать от текста, поэтому сам сюжет стал для меня открытием.
    Итак, главный герой Нат Хокен любил наблюдать за птицами. ради этой цели он приходил к берегу моря и любовался ими, и вот однажды, главный герой заметил, что птицы начали странно себя вести - той же ночью пару птиц напали на его и его детей. И вот в стране объявили чрезвычайное положение - птицы посходили с ума, теперь это грозные враги рода человеческого - они нападают на людей с одной целью - убить. Нат Хокен сумел вовремя забаррикадировать дом, но птицы упрямо лезут внутрь...
    Советую прочитать рассказы писательницы всем без исключения.
  •  
    Моторошні оповідання від Королеви психологічного трилеру
    Дафна дю Мор'є - чи не найвідоміша англійська письменниця ХХ століття, майстриня психологічного трилеру, яка вважається продовжувачкою жанру готичної літератури, серед яскравих жіночих представників якої були Шарлотта Бронте та Мері Шеллі. Авторка належала до Королівського літературного товариства. Саме її культові твори, такі як ,,Ребекка" та ,,Птахи", надихнули не менш культового майстра фільмів жахів Альфреда Гічкока на екранізації, від яких холоне кров і в сучасного, балуваного комп'ютерними технологіями, кіноглядача. Особисто я, при згадці про цього знаменитого режисера, одразу пригадую незабутній чорно-білий кадр із жінкою, яка приймає ванну та стає жертвою атаки птахів-вбивць... Вона кричить таким непідробним голосом, від якого волосся й справді стає дибом...

    Збірка оповідань ,,Птахи", яка доповнює трійку українських видань дю Мор'є від видавництва ,,Клуб Сімейного Дозвілля" (поруч з романами ,,Ребекка" та ,,Моя кузина Рейчел") містить шість оповідок, серед яких ,,Птахи", ,,Монте-Верина", ,,Маленький фотограф", ,,Яблуня", ,,Старий" та ,,Поцілуй мене ще раз, незнайомцю". Їх об'єднує мікс саспенсу, романтики та трилеру, а також відкритість фіналу.

    На мою думку, найкращим є оповідання ,,Птахи", поштовхом до написання якого стала побачена Дафною банальна сцена із життя фермера, який працював на землі, а над ним кружляла зграя чайок. Багата фантазія авторки закрутилася довкола думки: ,,А що, якби голодні птахи почали нападати на людей, жадаючи їхньої крові?" Отож, дана оповідка розповідає про збожеволілих птахів, які розпочали справжнє полювання на людей. Люди, заціпенілі від жаху, стали заручниками у власних домівках. І їм не залишається іншого вибору, як взятися за оборону свого життя. Та чи вдасться двоногим здолати незліченні зграї кровожерливих пернатих? Авторка пропонує самим дофантазувати кінцівку.
Купити - Птахи та інші оповідання
Птахи та інші оповідання
120 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Дафна Дю Мор'є
Дафна Дю Мор'є

Дафна дю Мор'є - англійська письменниця, що писала в жанрі психологічного трилера. Вона народилася 13 травня 1907 року в акторській сім'ї. Батьки ростили трьох дочок. Кожна з дівчат згодом зайнялася творчою роботою (Дафна і її старша сестра стали письменницями, а молодша - живописцем). Сестри навчалися вдома у гувернантки, з якою у Дафни склалися хороші стосунки, набагато кращі, ніж з рідною матір...

Детальніше

Рецензії Птахи та інші оповідання

  •  
    Рецензия 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    В принципе, я читала в Дафны Дю Морье всего несколько романов, и в них мне не понравилась именно недосказанность, не ясность финала. Я многое слышала о ее рассказах и вот решила, наконец-то, с ними ознакомится.
    Я бы хотела рассказать именно о рассказе "Птицы" так как они меня впечатлили больше всего. Об этом произведении слышали многие. Когда я только села его читать, то не знала, чего же собственно следует ожидать от текста, поэтому сам сюжет стал для меня открытием.
    Итак, главный герой Нат Хокен любил наблюдать за птицами. ради этой цели он приходил к берегу моря и любовался ими, и вот однажды, главный герой заметил, что птицы начали странно себя вести - той же ночью пару птиц напали на его и его детей. И вот в стране объявили чрезвычайное положение - птицы посходили с ума, теперь это грозные враги рода человеческого - они нападают на людей с одной целью - убить. Нат Хокен сумел вовремя забаррикадировать дом, но птицы упрямо лезут внутрь...
    Советую прочитать рассказы писательницы всем без исключения.
  •  
    Моторошні оповідання від Королеви психологічного трилеру
    Дафна дю Мор'є - чи не найвідоміша англійська письменниця ХХ століття, майстриня психологічного трилеру, яка вважається продовжувачкою жанру готичної літератури, серед яскравих жіночих представників якої були Шарлотта Бронте та Мері Шеллі. Авторка належала до Королівського літературного товариства. Саме її культові твори, такі як ,,Ребекка" та ,,Птахи", надихнули не менш культового майстра фільмів жахів Альфреда Гічкока на екранізації, від яких холоне кров і в сучасного, балуваного комп'ютерними технологіями, кіноглядача. Особисто я, при згадці про цього знаменитого режисера, одразу пригадую незабутній чорно-білий кадр із жінкою, яка приймає ванну та стає жертвою атаки птахів-вбивць... Вона кричить таким непідробним голосом, від якого волосся й справді стає дибом...

    Збірка оповідань ,,Птахи", яка доповнює трійку українських видань дю Мор'є від видавництва ,,Клуб Сімейного Дозвілля" (поруч з романами ,,Ребекка" та ,,Моя кузина Рейчел") містить шість оповідок, серед яких ,,Птахи", ,,Монте-Верина", ,,Маленький фотограф", ,,Яблуня", ,,Старий" та ,,Поцілуй мене ще раз, незнайомцю". Їх об'єднує мікс саспенсу, романтики та трилеру, а також відкритість фіналу.

    На мою думку, найкращим є оповідання ,,Птахи", поштовхом до написання якого стала побачена Дафною банальна сцена із життя фермера, який працював на землі, а над ним кружляла зграя чайок. Багата фантазія авторки закрутилася довкола думки: ,,А що, якби голодні птахи почали нападати на людей, жадаючи їхньої крові?" Отож, дана оповідка розповідає про збожеволілих птахів, які розпочали справжнє полювання на людей. Люди, заціпенілі від жаху, стали заручниками у власних домівках. І їм не залишається іншого вибору, як взятися за оборону свого життя. Та чи вдасться двоногим здолати незліченні зграї кровожерливих пернатих? Авторка пропонує самим дофантазувати кінцівку.
  •  
    Це було прекрасно
    До знайомства із цією збіркою (яку я взагалі не планувала читати, тому що не люблю коротку прозу) я прочитала уже три романи Дафни дю Мор'є (Ребекка, Моя кузина Рейчел, Цап-відбувайло) і всі вони мене залишили у стані такого легкого читацького незадоволення. Не знаю, у чому справа, можливо, виною всьому завищені очікування, - я до знайомства з письменницею очікувала, що вона займе достойне місце поряд зі своїми попередницями Джейн Остін та сестрами Бронте, але якось її романи не дотягують, як на мене. Навіть не можу пояснити чому, от бракує чогось і усе.

    Тому за "Птахів" я бралася з особливою обережністю: якщо вже романи мене не вразили, то про оповідання годі й говорити, - думала собі я і як же я помилялася. Дафна дю Мор'є - перша у моєму читацькому досвіді письменниця, коротка проза якої мені сподобалася більше за романи. Усі оповідання збірки об'єднані загальним настроєм - вони моторошні, похмурі, деякі з них по-справжньому мене налякали.

    Які б у мене стосунки із творчістю до Мор'є не виникали, я визнаю, що вона майстер створити напружену атмосферу у своїх творіннях, а у цих коротких оповіданнях справжній її концентрат.

    Дуже ціную цю збірку, зокрема за те, що дала мені зрозуміти, що коротка проза може бути нічим не гіршою за розлогий роман, а часом навіть кращою.

    Серед усіх оповідань найбільше вразили саме "Птахи", треба буде неодмінно екранізацію переглянути.
  •  
    Чудовий спосіб полоскотати собі нерви
    Британська письменниця Дафна дю Мор’є вважається королевою психологічного трилера. Найвідоміші її романи - "Моя кузина Рейчел" та "Ребекка" - просто не можуть залишити байдужим, адже являють собою хороші зразки глибокої психологічної прози. Але донедавна я навіть не здогадувалася про те, що Дафна дю Мор’є - ще й справжня майстриня короткої прози. Книгою, яка перевернула мої уявлення про одну з улюблених авторок, стала збірка "Птахи та інші оповідання".
    "Птахи" - надзвичайно моторошне та сильне оповідання, яке задає тон всій збірці. Авторці вдалося так влучно описати події з поступовим нагнітанням напруги, що під кінець особливо вразливим читачам доведеться пити заспокійливе...
    "Монте-Верита" - в цій історії дуже сподобалася містична складова. Взагалі помітила, що авторка дуже любила робити головними героїнями своїх книг різноманітних femme fatale. Що ж, їй це прекрасно вдавалося.
    "Яблуня" - оповідання, після прочитання якого ви однозначно замислитеся над своїми стосунками. Смерть надокучливої дружини принесла чоловіку довгоочікуване полегшення. Але хто насправді в цій історії злодій, а хто невинна жертва?
    "Маленький фотограф" - головна героїня чомусь нагадала Дейзі Бьюкенен з роману "Великий Гетсбі". Жінка, яка заради задоволення може відібрати чуже життя, заслуговує на покарання. І отримає його сповна.
    "Поцілуй мене ще раз, незнайомцю" - одне з найкращих оповідань у збірці. Із задоволенням переглянула б фільм за його мотивами.
    "Старий" - єдине з оповідань, яке я не до кінця зрозуміла. Склалося враження, що його додали для кількості. У Дафни дю Мор’є є набагато сильніші тексти. Але загалом "Птахи та інші оповідання" - хороша книга, яка допоможе полюбити коротку прозу.
  •  
    Оповідання, які лоскочуть нерви
    Хочете полоскотати собі нерви? Тоді беріться за збірку оповідань Дафни дю Мор'є "Птахи". Це перше моє знайомство із творчістю авторки та дуже інтригуюче. Розпочинається збірка з оповідання, що надихнуло самого Альфреда Гічкока на відомий фільм "Птахи". Зі зміною погодних умов щось відбувається із птахами й вони починають нападати на людей. Вижити вдасться тільки найвитривалішим, тим, хто вміє триматися і пережив війну. Після читання на зграї птахів дивлюся з острахом. Авторка майстерно вміє посіяти страх і підозрілість у душу.
    Інше оповідання "Монте-Верита" здалося схожим на художній фільм. Дуже сподобалося "Яблуня". Я люблю такі містичні порівняння, ніби у Кінга. І реально відразу серед знайомих віднайшла прототип дружини Мілдред. "Маленький фотограф" і відпочинок, що приніс страшні наслідки. А ось у "Поцілуй мене ще раз, незнайомцю" навпаки дивовижна пригода, яка могла закінчитися кінцем. "Старий" - як на мене дуже жорстоке і дивне, надреальне. Легко читається і цікаво. Авторка гарно змальовує краєвиди - швидко, точно і майстерно. І взагалі, підтримує атмосферу легкого напруження і психологічної вразливості. Планую тепер продовжити читати книги авторки, до вподоби такий стиль.
  •  
    Оповідання "Птахи"
    З усієї книги я прочитала лише оповідання «Птахи». Чула про екранізацію, а в мене ну просто пунктик щодо порівняння книг та фільмів. Зажди читаю спочатку книгу, а потім дивлюся екранізацію. Люблю порівнювати. Зазвичай, як показує практика, книга набагато краща, ніж кіно версія. Але цього разу трапився якийсь збій.
    Твір «Птахи» був доволі похмурий, меланхолійний та песимістичний. Його настрій пізнавався з перших рядочків. Невесела родина в невеселому домі та з невеселим настроєм не дуже надихала на подальше читання, але все-таки хотілося дізнатися чим все закінчиться. Власне птахи не забарилися. Невдовзі в тому місці, де жили люди почалася якась скажена перипетія з тими крилатими. Отож, родина сховалася в своєму будинку, позабивавши всі вікна та двері дошками.
    читаючи про їх переживання, хвилювання щодо подій, що відбуваюся на дворі, та паніки щодо їжі котрої може не вистачити, ти починаєш співпереживати. Іще більше хочеш дізнатися кінцівку. Але раптом птахи відступають. Ти думаєш : «Що?»
    І тут раптом кінець, де чоловік спокійно допалює останню цигарку, а птахи знову нападають. Все. Фінал якийсь непевний та незакінчений. Хоча є можливість додумати самому.
  •  
    Чудова збірка
    По-перше, хочу сказати, що не чекала від книги такого гарного змісту, тому що мала проза, зазвичай то не моє. Але, ця збірка оповідань, ну дуже сподобалась. Перед цим була знайома лише з "Ребеккою" від Дафни Дю Мор'є, вважаю цей роман шедевром.
    Та повернуся до "Птахів". Як що хтось дивився той старий чорно-білий фільм Хічкока, то знайте, що оповідання геть не таке, навіть герої не ті, лише самих птахів і залишили в тій екранізації. Варто читати. Страшно, та цікаво, пташиний апокаліпсис, дуже моторошні є моменти.
    "Монте-Верита" - сподобалось оповідання не менше. Для любителів містики, атмосферно, готично, захоплююче, взагалі не могла відірватись від сюжету, не знала, що далі буде.
    "Яблуня" - теж щось трохи містичне, але і головний герой цікавий. Той використаний прийом від письменниці, коли не знаєш, чи співчуваєш головному герою, чи навпаки не симпатизуєш. Сюжет дещо шизофренічний))
    "Маленький фотограф" - єдине оповідання збірки написане від лиця жінки. В ньому, та в двох останніх вже ніякої містики нема, все самі життєві ситуації. "Поцілуй мене ще раз, незнайомцю" та "Старий" - і ці, й попереднє оповідання всі про вбивць. Вважаю, що "Поцілуй..." найбільш цікаве, якесь воно мрійливе, романтичне.
    В цілому, я задоволена книгою, навіть дала почитати батьку, гадаю, що авторка пише не лише для жінок, саме в цій збірці вона себе розкрила всестороннє.
  •  
    Рассказы в моем вкусе
    Меня всегда очаровывала загадочность и некая мистичность в рассказах, когда всё кажется не так как есть на самом деле,когда история заканчивается, а финал открыт и ты сидишь и думаешь.. Ну где же объяснения? Что произошло? Правильно ли я подумала? Этот рассказ так закончился??? Что это?? Да! Рассказы Дафны Дю Морье всегда дают почву для размышлений! Они невероятны, интересны, необычны, таинственные, загадочные, все время когда читаешь эти дивные произведения, у тебя складывается впечатление, что какая то беда или рок всё же найдет героев.Из книги мои любимые рассказы, это конечно же Птицы, Яблоня,Поцелуй меня незнакомец.. А вообще сложно выбрать какие то, все рассказы однозначно заслужили вашего внимания. Даже великий Хичкок был настолько воодушевлен талантом писательницы, что снял свой знаменитый триллер по рассказу Птицы. Да действительно настроение этого рассказа можно определить как.. надвигающаяся беда,безысходность, желание выжить и спасти свою семью. Герою Птиц приходится наблюдать как в городе птицы нападают на дома людей, сначала ему некто не верит, но когда понимают насколько опасения подтверждены, то уже очень поздно... Читать безумно интересно и жутко, а финал оставит вас в размышлениях. От себя хочу ещё добавить что прочитав этот сборник, я не остановилась и приобрела другие книги автора Ребекка, Моя кузина Рейчел, Козел отпущения, все они заслуживают наивысших похвал, написаны очень понятно, интересно и окутаны той же магией, что и все произведения Дафны Дю Морье!!! Однозначно рекомендую к прочтению! 5 из 5! Это классика жанра, которая подарит вам много часов наслаждения!
  •  
    Чудова збірка, навіть для тих, хто не любить коротку прозу
    До прочитання цього збірника я вже була знайома з найбільш відомими творами Дафни дю Мор’є, її «Ребекка» та «Моя кузина Рейчел» зачарували атмосферою та неперевершеним стилем написання. Хоча я і не є любителем малої прози, але «Птахи та інші оповідання» не залишили байдужою і сподобались навіть більше, ніж вищезгадані романи. Це чудовий приклад короткої прози, в якому немає зайвих деталей, лише максимальна концентрація емоцій та вражень від прочитаного.

    Всі оповідання зі збірки оригінальні, цікаві та інтригуючі. Вони всі різні, але кожна історія захоплює і ще потім довго не відпускає. Тут і руйнівна перемога природи над людьми, і романтична історія про загадкову Монте-Вериту,і курортні ігри розпещеної маркізи, і шокуюча історія про батьківську любов… Спільною рисою кожного оповідання можу відзначити несподівані сюжетні повороти, містичність, тривожну атмосферу, недосказаність та відкриті фінали, які ще довго не відпускають. Особисто мене найбільше вразили «Птахи» та «Яблуня», але з усієї збірки немає таких оповідань, які б не сподобались.
  •  
    Птахи
    "Птахи та інші оповідання" - це перша збірка малої прози англійської письменниці Дафни дю Мор'є, яку мені пощастило прочитати. Я знаю, що їх повинно бути іще декілька і сподіваюся, що наші видавці не дуже сильно баритимуться і видадуть також і інші збірки оповідань авторки. Я дуже люблю творчість Дафни дю Мор'є, її всесвітньовідомий роман "Ребекка" - взагалі одна із найулюбленіших моїх книжок. А збірка "Птахи", мушу сказати, нічим не поступається найкращим романам.
    Найбільше мене, як і багатьох, мабуть, читачів, вразило саме оповідання "Птахи", передусім своєю моторошністю та реалістичністю. Я повсякчас упродовж читання уявляла себе у подібній ситуації і це було трохи страшнувато. А ще мене дуже вразило чомусь оповідання "Яблуня" - якесь дуже воно символічне, та й зв'язок між людьми і деревами - завжди цікава тема для роздумів і авторської фантазії. І в цьому оповіданні вона була розкрита досить вдало, я вважаю.
    В загальному, усі оповідання, що увійшли до збірки дещо подібні за настроєм - вони здатні якщо не налякати, то принаймні викликати те, що називають "мороз по шкірі".
    Плюс, обкладинка дуже красива і атмосферна.
 
Характеристики Птахи та інші оповідання
Автор
Дафна Дю Мор'є
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Наталія Михаловська
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2500
ISBN
978-617-12-4292-0
Вага
300 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Птахи та інші оповідання