Просто діти
Паперова книга | Код товару 909532
Yakaboo 4.8/5
Автор
Патті Сміт
Видавництво
Vivat
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Остап Гладкий
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Просто діти

Середовище Нью-Йорка 1960-х років у мемуарах Патті Сміт постає як галактика зірок різних барв і яскравості, об’єднаних прагненням нести у світ потужну енергію мистецтва. У центрі цієї галактики —  авторка з її творчими пошуками, епатажний фотограф та її друг Роберт Мепплторп і ті люди, з ким вона перетиналась на творчих дорогах між хмарочосів. Сторінки цієї книжки — наче фойє легендарного готелю «Челсі», якому присвячено чимало ліричних епізодів. І там прогулюються яскраві й харизматичні, а водночас близькі авторці Джимі Гендрікс, Дженіс Джоплін, Боб Ділан та багато інших...

Характеристики
Автор
Патті Сміт
Видавництво
Vivat
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Остап Гладкий
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Автобіографія хрещеної мами панк-року 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга "Просто діти" насамперед буде цікавою тим читачам, які цікавляться періодом 1970-х років, захоплюються особистістю Енді Воргола та творчістю поетів-бітників. Патті Сміт з любов"ю й теплотою згадує власне дитинство, а також чесно розповідає про власний досвід перетворення дівчинки з "клану Пітера Пена" на жінку, сенс життя якої полягає у служінні мистецтву та коханню.
    Батько Патті Сміт був художником, тому закономірно, що й вона сама намагалася відшукати у собі здібності до образотворчого мистецтва. На жаль чи на щастя, з цієї затії нічого не вийшло. У підлітковому віці Патті захопив рок-н-рол і читання книжок. Проте доленосною для неї стала зустріч з Робертом Майклом Меппторпом, особистість якого також викликає інтерес.
    Він, як і Патті Сміт, був щиро закоханий у світ мистецтва. Саме це й поєднало зірвиголову Патті із самобутнім фотографом, який шукав джерела натхнення для себе у творіннях Марселя Дюшана.
    "Просто діти" - легка й душевна, проте надзвичайно мудра й сповнена зворушливості книга, яка сподобається всім читачам, які люблять цікаві історії.
  •  
    Портрет целой эпохи
    Книгу "Просто дети" Патти Смит я читала дважды и перечитаю еще не раз. Просто удивительная вещь. У Патти Смит очень поэтичный язык повествования, который я могу сравнить разве что с автобиографией Пабло Неруды. Ей удается описывать мельчайшие детали прошлого.

    Книга посвящена фотографу Роберту Мэпплторпу с которым Патти связывали романтические отношения и дружба сохранившаяся на всю жизнь, до самой смерти художника. Время молодости Мэпплторпа и Патти приходится на конец шестидесятых и начало семидесятых, время битников, поистине легендарных музыкантов, расцвет Эдди Уорхола и ставшего легендой отеля "Челси", все тринадцать этажей которого принимали под своей крышей самых знаменитых людей той эпохи. Стоило только сесть в фойе и вскоре мимо тебя непременно пройдет популярная персона. Именно в фойе отеля "Челси" Патти Смит встретила писателя Уильяма Берроуза.

    Патти рассказывает о своем взрослении, книгах повлиявших на нее, переезде в Нью-Йорк, работе в книжном магазине, откуда она часто крала и о своей встрече с Мэпплторпом, коротая поменяла их жизни навсегда. Патти пишет настолько ярко и детально, что складывается ощущения присутствия. Было интересно узнать о том, как эти двое молодых людей искали свой путь в творчестве, как Патти превратилась в модель для многих знаменитых фотографий Мэпплторпа, как неожиданно для самой себя нашла себя в музыке, как ночи на пролет писала стихи. Она рисует портрет целой эпохи и рассказывает о самых выдающихся личностях: Дженис Джоплин, Эдди Уорхол, Уильям Берроуз и еще много не менее громких имен. Но центрально место рассказа занимают ее отношения с Робертом и их поиски своего места под солнцем. Даже перестав быть парой и найдя себя в других отношениях, Мэпплторп понял что он гомосексуалист, а Патти встретила своего мужа музыканта Фреда Смита, они всегда оставались близкими друзьями.

    Название этой книги взято из реально жизни. Как-то Патти и Роберт вычурно оделись и пошли гулять по Нью-Йорку и мимо них прошла парочка, мужчина и женщина. Женщина произнесла "Смотри как они одеты. Наверное это артисты", на что мужчина ей ответил "Нет, это просто дети".
Купити - Просто діти
Просто діти
165 грн
Є в наявності
 

Рецензії Просто діти

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Автобіографія хрещеної мами панк-року 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга "Просто діти" насамперед буде цікавою тим читачам, які цікавляться періодом 1970-х років, захоплюються особистістю Енді Воргола та творчістю поетів-бітників. Патті Сміт з любов"ю й теплотою згадує власне дитинство, а також чесно розповідає про власний досвід перетворення дівчинки з "клану Пітера Пена" на жінку, сенс життя якої полягає у служінні мистецтву та коханню.
    Батько Патті Сміт був художником, тому закономірно, що й вона сама намагалася відшукати у собі здібності до образотворчого мистецтва. На жаль чи на щастя, з цієї затії нічого не вийшло. У підлітковому віці Патті захопив рок-н-рол і читання книжок. Проте доленосною для неї стала зустріч з Робертом Майклом Меппторпом, особистість якого також викликає інтерес.
    Він, як і Патті Сміт, був щиро закоханий у світ мистецтва. Саме це й поєднало зірвиголову Патті із самобутнім фотографом, який шукав джерела натхнення для себе у творіннях Марселя Дюшана.
    "Просто діти" - легка й душевна, проте надзвичайно мудра й сповнена зворушливості книга, яка сподобається всім читачам, які люблять цікаві історії.
  •  
    Портрет целой эпохи
    Книгу "Просто дети" Патти Смит я читала дважды и перечитаю еще не раз. Просто удивительная вещь. У Патти Смит очень поэтичный язык повествования, который я могу сравнить разве что с автобиографией Пабло Неруды. Ей удается описывать мельчайшие детали прошлого.

    Книга посвящена фотографу Роберту Мэпплторпу с которым Патти связывали романтические отношения и дружба сохранившаяся на всю жизнь, до самой смерти художника. Время молодости Мэпплторпа и Патти приходится на конец шестидесятых и начало семидесятых, время битников, поистине легендарных музыкантов, расцвет Эдди Уорхола и ставшего легендой отеля "Челси", все тринадцать этажей которого принимали под своей крышей самых знаменитых людей той эпохи. Стоило только сесть в фойе и вскоре мимо тебя непременно пройдет популярная персона. Именно в фойе отеля "Челси" Патти Смит встретила писателя Уильяма Берроуза.

    Патти рассказывает о своем взрослении, книгах повлиявших на нее, переезде в Нью-Йорк, работе в книжном магазине, откуда она часто крала и о своей встрече с Мэпплторпом, коротая поменяла их жизни навсегда. Патти пишет настолько ярко и детально, что складывается ощущения присутствия. Было интересно узнать о том, как эти двое молодых людей искали свой путь в творчестве, как Патти превратилась в модель для многих знаменитых фотографий Мэпплторпа, как неожиданно для самой себя нашла себя в музыке, как ночи на пролет писала стихи. Она рисует портрет целой эпохи и рассказывает о самых выдающихся личностях: Дженис Джоплин, Эдди Уорхол, Уильям Берроуз и еще много не менее громких имен. Но центрально место рассказа занимают ее отношения с Робертом и их поиски своего места под солнцем. Даже перестав быть парой и найдя себя в других отношениях, Мэпплторп понял что он гомосексуалист, а Патти встретила своего мужа музыканта Фреда Смита, они всегда оставались близкими друзьями.

    Название этой книги взято из реально жизни. Как-то Патти и Роберт вычурно оделись и пошли гулять по Нью-Йорку и мимо них прошла парочка, мужчина и женщина. Женщина произнесла "Смотри как они одеты. Наверное это артисты", на что мужчина ей ответил "Нет, это просто дети".
  •  
    Потрясающие мемуары о вроде обычных людях, которые не смирились и не поддались давлению общества
    Воспользовавшись новогодними выходными, взялся за прочтение книги одной из любимых американских певиц - Патриции Ли Смит, романа «Просто діти». Это первый перевод Смит на украинском, за что отдельное спасибо издательству «Виват».
    Книга просто поразительна. Не будучи любителем мемуаров, эту книгу я читал с упоением, а размышления о событиях, которые описаны в книге, не отпускают меня до сих пор.
    Книга описывает судьбу Патти Смит (до того как она стала одной из икон панк-рока, и до того как ее поэзию стали выдавать и ценить, а рисунки - выставлять в галереях) и Роберта Мэпплторпа (до того как его работы получили признание). Это книга о долгом и трудном пути человека искусства, о поиске себя и самореализации, о дружбе и любви. Нищета, наркотики, провокации, первые успехи и провалы, всепоглощающая нежность на фоне полнейшего хаоса Америки 60-х, любовь, над которой не властно ни время, ни пространство, ни сексуальная ориентация... и надо всем этим возвышается Искусство, единственно возможная для них религия...
    Кроме того, это и интересный рассказ о жизни богем Нью-Йорка конца 60-х - начала 70-х годов. На страницах книги встречаются Джим Моррисон, Дженис Джоплин, Боб Дилан, Джими Хендрикс, Аллен Гинзберг, Уильям Берроуз и масса других известных личностей.
    Читается книга легко, написана - интересно, со вкусом, небанально. Многое из житейских истин можно почерпнуть - эти взрослые и правда жили как дети, радуясь незначительным мелочам и не гоняясь за скучной стабильностью и комфортом. Рекомендую к чтению не только любителям 60-х, но всем людям, интересующимся искусством. Книга впечатляет и расширяет горизонты. Одна из моих любимых. Конечно, больше зайдет тем, кто имеет хотя бы поверхностное представление о битниках, тусовке Уорхола…. Но читать советую всем - это очень нетипичные мемуары.
    Остается надеяться, что продолжение, которое сейчас пишет Патти (где речь, судя по всему, пойдет уже о времени ее замужества с Фрэдом «Соником» Смитом из легендарных «MС5»), также будет доступно на украинском языке.
    У меня есть некоторые замечания по переводу - он достаточно хороший, но иногда, читая, возникают вопросы «Почему так?» Например, почему «Бердленд» (в ор. «Birdland») - название песни не переводится, а «Horses» надо переводить, аналогично с названиями организаций и их аббревиатурами?! Хотя, на самом деле, это мелочи, никак не ухудшающие впечатление от чтения.
  •  
    Просто діти
    Я захоплююся цією жінкою. Вона пише спритну, глибоко душевну прозу. Вона має незрівнянну пам'ять. Вона згадує жести, одяг, одягнений тридцять років тому, улюблені предмети, міміку, ділянки діалогу. Вона може реанімувати для нас моменти глибокої емоційної складності. Очевидно, ця книга про палке кохання та захоплення. Дослідження характеру Роберта Мейплторпа викликає тривогу та цілковите руйнування. Ми спостерігаємо, як Сміт живе з ним, оскільки історія розвивається з її усвідомлення.. Це мемуари, як вир, катастрофічний за своїм ефектом. Патті Сміт - художник. І я повністю надихнувся її історією та її спілкуванням з Робертом. Опис їхнього життя в Нью-Йорку в 1960-х і 70-х роках було неймовірним, з історіями про Джимі Хендрікса, Дженіс Джоплін, Вільям Берроуз та багато інших неймовірно талановитих художників, поетів, музикантів, письменників тощо. За короткий час я був перенесений у свідомість митця, до часу її творчого народження, і вийшов з нього з досвідом, якого не скоро забуду. Я впевнений, що я прочитаю цю книгу знову в майбутньому і кожного разу отримуватиму щось нове.
  •  
    "Вірую в тебе, вірую в себе."
    Думаю, більшість людей чули про Патті Сміт, цю круту панк-бабусю із вражаючим глибоким вокалом. Усі знають її хітяру "Because the Night", яка входить у всі топи з найкращими рок-піснями евер. Книжка «Просто діти» — це автобіографія цієї неймовірної жінки, у якій вона ділиться спогадами про свою юність. Народившись в простій і скромній сім'ї (мама офіціантка, тато звичайний роботяга на заводі), Патті була досить щасливою "книжковою" дівчинкою. Незапланована рання вагітність сприяла тому, щоб Патті вирушила завойовувати велике місто, бо в глушині не ставилися до такого з розумінням. Віддавши дитину на всиновлення і ледь нашкрібши грошей на автобусний квиток, Патті залишає все позаду і вирушає до Нью-Йорка. Там дівчині доводиться дуже нелегко, особливо на перших порах: вона буквально живе на вулиці. Зрештою їй вдається влаштуватися працювати до богемної книгарні, де трапиться доленосна зустріч Патті із Робертом Мепплторпом. Роберт — це другий головний персонаж цієї книги, він друг, коханець, споріднена душа, зрештою це людина, яка, як і Патті, народилася для мистецтва. «Просто діти» — це книга головним чином про стосунки цих двох до безміри творчих людей та неймовірне мистецьке середовище Нью-Йорка 70-их.
  •  
    Книга чудова, а переклад боляче читати
    Автобіографічна книга починається з того, що ми дізнаємось про смерть її soulmate (не хочеться називати його коханим чи другом) Роберта. Навіть маючи цей факт у голові, ми дуже швидко про нього забуваємо і під кінець він навіть вражає нас, ніби б'є по голові. Патті розповідає про своє дитинство, невдале навчання, сміливий переїзд у Нью-Йорк і зустріч з Робертом, після якої весь Всесвіт обертатиметься навколо нього. Немає сенсу описувати зараз тут їх поневіряння і щастя одночасно, їх любов до міста, бажання стати богемою, потрапити на "Фабрику" Воргола, виставити свої роботи в галереї, знайти себе і свій стиль у мистецтві. Патті майстерно все це описує, але так просто, ніби ми читаємо це із пожовклих листів щойно надрукованих на машинці прямо посеред її кімнати. Після періоду, де вони just kids, складно в неї не закохатись чи не полюбити, як подругу. Ця, ніби, проста історія веде за собою до останньої сторінки. Але стає гіркою, коли із Робертом і спільним життям доводиться прощатись. Роберт розуміє, що він гей, все більше божеволіє і знаходить себе в мистецтві гомоеротизму. Видно, що вона закривається в собі (бо писала книгу по щоденникам), розповідь все більше "скаче", аніж зупиняється на дрібницях. Мабуть, варто було б подумати над історією Роберта, його боротьбою із собою, бажанням бути в тусовці і такою передбачуваною смертю. Але не хочеться. Лишаю це вам на особистий розсуд після прочитання. Це книга не тільки про Патті та Роберта, але про те, як Патті Сміт стала Патті Сміт.

    А тепер про погане. А саме про переклад. Русизми або просто не зрозуміло звідки взятий переклад слів. Журнал Creem стає "Крім", навіщось альбом WHY стає навіть не "Чому", а "Вай", а групи або фільми навіть загуглити неможливо. До багатьох імен (які варто було б пояснити) ніяких приміток не було. І це навіть взбісило більше, ніж явні помилки при перекладі і стилістично непідходящі слова.
  •  
    Я закохалася в цю книгу!
    До читання цих мемуарів я знала про Патті Сміт аж нічого. Панк-рок - не мій стиль музики, тому така легендарна жінка і була для мене невідомою. За книгу "Просто діти" я взялась точно не тому, що фанатіла від Патті. Я очікувала історію про творчих людей, про їхні пошуки себе та становлення. І це я отримала! А ще - багато-багато чого!

    Книга розпочинається розповіддю авторки про своє дитинство та юність у провінційному містечку, про свої мрії та бажання творити щось велике. Після певних обставин Патті переїжджає у Нью-Йорк, де починає самостійне життя. І саме там вона зустрічає Роберта - людину, яка змінить її і людину, яку змінить вона. Патті і Роберт багато через що пройдуть: кохання, зради, натхнення, важка праця, пошуки себе та свого стилю, безгрошів'я, вечірки, хвороби, дружба, наркотики, успіх, щастя, віра...

    Ці двоє разом творитимуть свої твори, разом житимуть в культовому готелі "Челсі" та намагатимуться ввійти в богемне середовище Нью-Йорка 70-х років. А найголовніше - ці двоє все життя будуть підтримкою один для одного. Кожен із них повністю довіряє один одному. І кожен із них щиро вірить в талант один одного.

    "Просто діти" однозначно потрапляє в мій список улюблених книг. Єдине, чого мені не вистачило, так це коротких приміток до деяких особистостей. Патті Сміт згадує в творі велику кількість відомих і талановитих людей, а під час читання не завжди був телефон біля мене, тому гуглити всіх не могла.
  •  
    Молодость.
    Произведение Патти Смит "Просто діти" о жизни в которой было и есть множество рискованных ситуаций, а также серьезные взлеты и весьма болезненные падения. Молодые и готовые на эксперименты ребята становятся на творческий путь, и их жизнь приобретает новые краски и оттенки которые ранее не были замечены самими героями и их окружением. Девушка родители которой не представляли каким образом их ребенок сможет проявить себя в искусстве стала известной личностью и что еще важнее множество лет занимается тем что по-настоящему любит. Юные личности часто не понимают чем, хотят заниматься особенно если огромное количество бытовых проблем неожиданно обрушивается на них, а окружающий мир кажется мрачным и холодным. Творчество часто становится спасением и очень важно найти себя в искусстве которое будет развивать лучшие качества человека. Обложка на которой читатель может увидеть основных персонажей этого биографического произведения просто поражает красотой и удивляет поскольку изображение не имеет каких-либо особенных или уникальных элементов, но при этом выглядит стильно и подходит сюжету романа.
  •  
    Просто діти
    Однажды мне попалась статья под названием "15 самых значимых книг в истории панк-рока". В этом рейтинге "Просто дети" Патти Смит находилась сразу же после легендарной классики андеграундной литературы - "Прошу, убей меня!". Я, как человек, который очень любит бумажные книги, сразу же стала искать, где ее можно приобрести и наткнулась на издание в украинском переводе харьковского издательства "Vivat". Стоит ли говорить, что я даже не сомневалась?
    Книга стандартного формата, в твердой обложке, на 318 страниц. Вопреки мнению большинства - "я бы прочел, но на украинском не могу" - читается очень легко, т.к. перевод достаточно качественный. Лично мне особенно приятно, что украинские издательства не обделяют вниманием андеграундную литературу.
    Данное издание достаточно легкое и в виду формата его можно даже носить в сумке и читать в общественном транспорте не испытывая никакого дискомфорта.
    С первой страницы я погрузилась в чудесную атмосферу Нью-Йорка, в котором жили и творили Джимми Хендрикс, Боб Дилан, Джэнис Джоплин, Энди Уорхол и другие знаковые фигуры искусства 60-70 годов прошлого века. В этих воспоминаниях Патти Смит рассказывает историю своих отношений с фотографом Робертом Мэпплторпом. Историю, пронизанную невероятной чистотой и любовью человека к человеку и человека к искусству. Эта книга дает возможность прочувствовать звенящие эмоции, которые испытывали люди, когда из обычных детей превращались в легенды своего времени. Я не буду пересказывать содержание, отмечу только, что для меня эти воспоминания стали источником вдохновения.
    Также в тексте встречаются фотографии из личных архивов авторки и близких ей людей, что дает дополнительную возможность более глубоко прочувствовать атмосферу богемного Нью-Йорка того времени.
    Если вы любите тот период времени и творчество людей, о которых я написала выше, так же как их люблю я, то книгу к покупке однозначно рекомендую. Не стоит бояться украинского перевода - на второй странице вы забудете на каком языке читаете, история затянет вас.

 
Характеристики Просто діти
Автор
Патті Сміт
Видавництво
Vivat
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Остап Гладкий
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2100
ISBN
978-617-690-156-3
Вага
175 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Сучасна література, Література XX ст.