Моє знайомство з Кафкою почалося з роману "Процес". Мене здивувала і дуже зацікавила та атмосфера і відчуття коли читаєш його твори: ніби дивишся давній чорно-білий фільм. Багато душевних переживань і роздумів героя. Добре видно, що в цьому творі всі налаштовані проти Йозефа К. і йому самому доводиться боротись за своє існування чи хоч якісь втіхи в житті. У книзі подано також деякі інші оповідання автора, такі як "Вирок" і "Перетворення". Франц Кафка - австрійський письменник. Його називають найтрагічнішим письменником XXст., співцем страждань. Думаю, це пов'язано з його меланхолійним настроєм, який відбився у його творах. Він писав алегоріями, практично у всьому можна знайти паралелі. Я вважаю, що головна мета "Процесу" - це показати, що у судових справах важливі лиш знайомства (та й усюди за сюжетом). Це добре показано на прикладі того, що Йозефа К. звинувачували у чомусь і ніхто не казав у чому саме. Я спочатку не хотіла читати, але відкрила першу сторінку і мене 'затягнуло'. Загалом, дуже цікава книга, мені вона сподобалась. Я рекомендую її прочитати, бо треба ж знати всього по трошки. Рекомендую вже зрілим читачам, бо твір трохи складний і не всім він може припасти до душі.

Багато хто познайомився з Францом Кафкою ще за шкільною партою з твору "Перетворення". Але на мою думку "Процес" є набагато глибшим і захопливішим. Навіть мій улюблений Герман Гессе захоплювався творчістю Кафки. Надихнувшись "Процесом" Гессе написав не менш неймовірну "Гру в бісер". Світ у творах Кафки, це світ абсурду і страхів. Повсякденні речі в книгах письменника подаються як справжні виклики долі. Все зовнішнє сприймається агресором, який намагається захопити головного героя. Якщо заглибитись в біографію автора, то зрозуміло чому головні герої його творів є такими, якими вони є. Кафка був службовцем, тому і головний герой "Процесу" є банківським службовцем. Так само, як і автор, він користується повагою серед начальства, але ніякого бажання займатись цією роботою не має. Якщо коротко, то твір присвячений судовому процесу. Ментальний арешт стане головним мучителем нашого героя, який ввесь наступний рік свого життя присвятить вирішенню різних проблем під час цього процесу. Йозеф постає перед нами повністю впевненою у собі людиною. Він недооцінює всю серйозність процесу, за що розплачується в кінці. У цьому простежуються і релігійні мотиви, коли зайва самовпевненість у своїх силах вже трактується як гріх. Оточуючі не розуміють його легковажності і спокою, бо вони знають результат. Роман Кафки міг би і не потрапити до читачів. Письменник хотів спалити всі свої роботи, але його друг зберіг більшу частину робіт і опублікував їх, тим самим вписавши ім'я Кафки в історію світової літератури. Прочитавши цей твір, розумієш, шо хтось так нарікає судову систему, хтось на свої особисті проблеми. Проте, одне залишається незмінним - процес. Він продовжує йти.

Роман чеського письменника єврейського походження Франца Кафки (хоча його прізвище насправді читається як Кавка), що має назву «Процесс», став другим прочитаним мною твором цього письменника після оповідання «Перетворення». Особисто мене вразила історія Йозефа К. Роман почався таємниче і таємниче закінчився. Було дуже захопливо спостерігати за діями Йозефа, який одного ранку прокинувся заарештованим. Спочатку він не зважав на свій процес й ігнорував його настільки, наскільки тільки міг як зовні, так і всередині. Дізнаючись від випадкових людей абстрактні речі про свій судовий процес, він починає ставитися до нього вже більш серйозно, але, мабуть, було вже занадто пізно. Здається, що усі обставини аж ніяк не сприяли його виправданню і люди, на який він покладався, теж. Нажаль, Йозеф помер, так і не дізнавшись нічого про свій процес. Я рекомендую цей твір усім, кому подобається похмура атмосфера кафкинських творів. Читаючи цей твір, ви зануритеся у неї повністю. Роман повний нестандартно яскравих та неординарних персонажів, які викликають неоднозначні відчуття.