Про мишей і людей
Паперова книга | Код товару 831538
Yakaboo 4.8/5
Автор
Джон Стейнбек
Видавництво
КМ-БУКС
Серія книг
КМ The BEST
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Сергій Снігур
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Про мишей і людей

Написана далекого 1937 року, повість Джона Стейнбека «Про мишей і людей» неодноразово ставилася на сцені й екранізувалася, хоч водночас і чимало разів заборонялася через буцімто образливу лексику. І сьогодні ця чудова повість незмінно лишається в рейтингу світових бестселерів.
Характеристики
Автор
Джон Стейнбек
Видавництво
КМ-БУКС
Серія книг
КМ The BEST
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Сергій Снігур
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Геніальність в простоті 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Трохи більше години читання, трохи більше 100 сторінок, а сенсу, неначе прочитала два томи. Це все Стейнбек і його роман "Про мишей і людей". Занадто просто, щоб не бути геніальним.
    Де лежить шлях до мрії? Чому деяким людям віднайти його так складно? Які жертви варто принести протягом цієї дороги? І чи варті вони цього? Ці та багато інших запитань ви будете ставити собі після прочитання. Вони точно виникнуть. Обіцяю.
    Велика депресія, безробіття, поневіряння, один здоровий чоловік, один хворий і ціль на двох - мати власний дім і кроликів. Це власне все, що показує нам автор. Хіба це мало?
    Проте якими яскравими характерами наділяє він простих американців. Тут мало описів, кожен персонаж вичитується через вчинки, діалоги, подекуди через підтекст. Реалістично, жорстоко та трагічно.
    А ще тут про справжню любов. Ту, котра беззаперечна та безкомпромісна. Про вибір. Найскладніший і водночас найпростіший.
    Підходить для всіх вікових категорій. І з кожним перечитуванням, впевнена, текст розкриватиметься глибше. Бо писати коротко, але так глобально, то справді дар. Впевнена, за ці малесенькі 192 сторінки Стейнбек змусить вас сміятися і плакати, дивуватися і співчувати. І ви точно не залишитеся байдужими!
    Отож, читайте, здійснюєте свої мрії й не будьте мишками!
  •  
    Ми несемо відповідальність за тих, кого приручили 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга надовго лишається в пам'яті. Чи правильне рішення прийняв Джордж? Яким буде його життя потому? Чому Стейнбек вибрав саме таке завершення повісті?
    Двоє чоловіків працюють на фермах, але не можуть надовго залишитись хоча б на одній із них, тому що дуже сильний Ленні насправді розумово відсталий, і тому потрапляє в халепи, які сам не розуміє. Його друг, та мабуть "опікун" Джорд весь час каже як йому було б добре без Ленні, як би він гарно жив, але Ленні для нього більше ніж друг, він як неслухняна дитина.
    Тут таке собі порівняння Ленні з собакою, коли Цукерик не зміг сам застрелити свого старого пса, тим більш - він не хотів цього робити та його застрелив Карлсон. А Джордж, як з собакою....із Ленні. Чому він, знаючи про натуру свого друга, про те що він психічно хворий - не відправив його до лікарні? Чи може він дійсно користувався ним як робочою силою?
    Стейнбек зачепив таку тему, яку кожен з глибини свого світосприйняття може оцінити по-своєму. Хтось сприймає книгу як незрозумілу повість, а хтось відкриє в ній глибинний сенс. Тепер на черзі фільм.
Купити - Про мишей і людей
Про мишей і людей
60 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Джон Стейнбек
Джон Стейнбек

Американський письменник, володар Президентської медалі Свободи, лауреат Пулітцерівської премії, а також Нобелівської премії з літератури. Його перу належить створення всесвітньо відомих творів: "Грона гніву" (1939), "На схід від раю" (1952), "Про мишей і людей" (1937), "Зима тривоги нашої" (1961). Письменник народився в 1902 році, в місті Салінас, штат Каліфорнія. У небагатій родині чиновника він...

Детальніше

Рецензії Про мишей і людей

  •  
    Геніальність в простоті 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Трохи більше години читання, трохи більше 100 сторінок, а сенсу, неначе прочитала два томи. Це все Стейнбек і його роман "Про мишей і людей". Занадто просто, щоб не бути геніальним.
    Де лежить шлях до мрії? Чому деяким людям віднайти його так складно? Які жертви варто принести протягом цієї дороги? І чи варті вони цього? Ці та багато інших запитань ви будете ставити собі після прочитання. Вони точно виникнуть. Обіцяю.
    Велика депресія, безробіття, поневіряння, один здоровий чоловік, один хворий і ціль на двох - мати власний дім і кроликів. Це власне все, що показує нам автор. Хіба це мало?
    Проте якими яскравими характерами наділяє він простих американців. Тут мало описів, кожен персонаж вичитується через вчинки, діалоги, подекуди через підтекст. Реалістично, жорстоко та трагічно.
    А ще тут про справжню любов. Ту, котра беззаперечна та безкомпромісна. Про вибір. Найскладніший і водночас найпростіший.
    Підходить для всіх вікових категорій. І з кожним перечитуванням, впевнена, текст розкриватиметься глибше. Бо писати коротко, але так глобально, то справді дар. Впевнена, за ці малесенькі 192 сторінки Стейнбек змусить вас сміятися і плакати, дивуватися і співчувати. І ви точно не залишитеся байдужими!
    Отож, читайте, здійснюєте свої мрії й не будьте мишками!
  •  
    Ми несемо відповідальність за тих, кого приручили 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга надовго лишається в пам'яті. Чи правильне рішення прийняв Джордж? Яким буде його життя потому? Чому Стейнбек вибрав саме таке завершення повісті?
    Двоє чоловіків працюють на фермах, але не можуть надовго залишитись хоча б на одній із них, тому що дуже сильний Ленні насправді розумово відсталий, і тому потрапляє в халепи, які сам не розуміє. Його друг, та мабуть "опікун" Джорд весь час каже як йому було б добре без Ленні, як би він гарно жив, але Ленні для нього більше ніж друг, він як неслухняна дитина.
    Тут таке собі порівняння Ленні з собакою, коли Цукерик не зміг сам застрелити свого старого пса, тим більш - він не хотів цього робити та його застрелив Карлсон. А Джордж, як з собакою....із Ленні. Чому він, знаючи про натуру свого друга, про те що він психічно хворий - не відправив його до лікарні? Чи може він дійсно користувався ним як робочою силою?
    Стейнбек зачепив таку тему, яку кожен з глибини свого світосприйняття може оцінити по-своєму. Хтось сприймає книгу як незрозумілу повість, а хтось відкриє в ній глибинний сенс. Тепер на черзі фільм.
  •  
    Неконтрольована сила 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Прочитавши цей роман не знаєш над чим роздумувати, адже проблематика цього твору доволі широка тут чоловіча дружба, шлях до мрії, як може бути використана сила без злого умислу, страх і ще багато чого. В такому маленькому тексті авторові вдалося сплести багато актуальних проблем. Я б хотів детальніше зупинитись на образі Ленні - дуже сильний хлопець, але як це за часту буває, він розумово відсталий, хоча точних посилань до цього немає. При такому поєднанні відразу ж згадується прислів'я: "Сила есть, ума не надо" та тут все набагато складніше. Ленні за своєю натурою далеко не зла людина, скоріше навпаки, він наче маленька дитина. Та коли ця "дитина" потрапляє в стресові ситуації вона звертається до свого єдиного ресурсу - сила і це призводить до жахливих, трагічних наслідків. Важливим є те, що навіть у прояві своєї доброти Ленні не контролює своєї сили, а тому всі тваринки, котрих він лише гладить помирають, власне все починається з маленького, щоб потім перерости у велике. І звичайно ж фінал заставляє поставити собі цілу низку питань і як би вчинили ви на місці головних героїв.
  •  
    Сила ума и гора мышц 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Моё первое знакомство с Джоном Стейнбеком. И знакомство удачное, интересное и искромётное.
    История о мужской дружбе, о заботе и защите. Как сильный характером берёт шефство и опёку на физическим великаном.
    История о любви к миру, о том что не всегда справедливость торжествует... Но главное - это книга о мечте!
    О мечте быть свободным под крышей своего дома. У одного героя - это свобода от управителей, а у другого - это выращивать кроликов))
    Тонкой нитью автор повествует о том, что если часто повторять в слух свою мечту, то она "возможно" станет реальностью. Возможно в один прекрасный день вы увидите, что осталось только протянуть руку и мечта вот-вот исполнится... Но делаешь один неверный шаг в сторону и мираж лопается как мыльный пузырь.

    Нельзя заставить человека делать только то, что хочется тебе, не возможно постоянно контролировать друга... Наступит день и он сделает необдуманный шаг без твоего руководства...И всё!!!

    "Смотри в даль...Смотри за реку, а я расскажу о ранчо и нашей жизни на нём..."
  •  
    "Про мишей і людей" Джон Стейнбек
    Джон Стейнбек відомий американський письменник 20-го століття, який отримав Пулітцерівську премію за «Грона гніву» і твір «Про мишей та людей».

    Новела «Про людей та мишей» автор написам спираючись на свій досвід, події в книзі відбуваються в період Великої Депресії, чоловіки тоді мандрували від ранчо до ранчо, щоб знайти собі роботу, а також кришу над головою.

    Цей твір починається в той момент коли Ленні й Джордж прямують до одного такого ранчо, нам коротко, але змістовно розповідається про їхні мрії сподівання, а також про те, що щось може піти не так, адже Ленні постійно встряє у якусь халепу.

    Ленні є дебелим чоловіком, який не вміє контролювати свою силу, а також він є трішки розумово відсталим. Джордж постійно приглядає за ним, але відчуває через це на собі непосильний тягар. Єдине, що їм не дає опустити руки – це мрія про клаптик землі й про те, як вони заведуть там курей, кіз і кроликів.

    Читаючи цю книгу я згадала про "Квіти для Елджернона", якось в ній головний герой мріяв бути розумним, а тут Ленні мріє про клаптик землі й про кроликів, яких він зможе годувати.

    В книзі показується життя в бараках де жили робочі, як вони проводили вільний час і що їх хвилювало. Книга хоч і коротенька, але дуже гарно показує той важкий період в Америці, ту зневіру і безвихідь, яку відчували люди. Також автор дуже доречно показав нам ставлення до чорношкірих людей в той час, які вже були не рабами, але для них придумували правила, яким їм необхідно було підкорятися.
    Книга мені сподобалася тому раджу і вам, якщо ви ще її не читали.
  •  
    Про мишей і людей
    Твори Джона Стейнбека дуже повільні, надміру реалістичні. Він може описати будь-яку зовні незначну дію настільки ретельно, що вона постає перед твоїми очима надміру справжньою. Ти відчуваєш, як вітер несе пісок і торкається твоєї щоки, як гілка дряпає твою руку, як несе свої води річка, як тхне старий пес, який смак у їжі і наскільки стомленим можна бути наприкінці важкого дня. У зовнішності він розповість про кожну зморшку, кожен вигин тіла, що здаватиметься, ніби ти знаєш цю людину, знаєш як вона хмурить брови, як її обличчя осяює усмішка.
    У повісті "Про мишей і людей" відтворено короткий проміжок часу на фермі, куди збираються наймані працівники з різних частин країни. Кожен дбає лише про себе, живе одним днем і розуміє, що мріяти нема сенсу, що за тією важкою роботою і низьким заробітком все, що чекає на тебе - це сподівання, що коли ти станеш калікою чи зістаришся, тебе не виженуть, а дозволять хоч якось тягнути своє життя. Вони отримують свої 50 доларів на тиждень і їдуть у місто до борделів та пабів, щоб забутись і не думати про майбутнє.
    До однієї такої ферми приходить пара нових робітників, один з них є розумово відсталим, але дуже добрим і дужим чоловіком, і власне через його відмінність чоловіки постійно встряють у різні халепи. Нема сенсу розповідати, що саме відбудеться і які наслідки чекають на всіх, проте ця коротка оповідь не дасть себе забути. Її варто прочитати кожному і подумати про те, які б були ваші дії у обставинах, в які потрапили наші герої, і чи маємо ми право когось з них засуджувати чи виправдовувати...
  •  
    Перше знайомство із автором
    Дуже люблю читати книги, присвячені американській історії, а період Великої Депресії - чи не найулюбленіший для мене в літературі Сполучених Штатів. Саме тому й узялася за цю невеличку історію, зовсім нічого не знаючи ані про самого автора, ані якихось деталей про сюжет. Мабуть, це найкращий спосіб прочитання цієї книги - не знати про неї багато. Тож і про сюжет скажу лише кілька слів - двоє чоловіків, - кмітливий Джордж та не дуже розумний велетень Ленні мандрують від одного господарства до іншого в пошуку роботи, плекаючи, водночас, одну велику мрію. Таку велику, що на двох вистачить. Що у них з того вийде, читайте вже самі.

    Мені дуже сподобалася манера письма автора, його чудові описи природи. Хоча й розігнатися в такому обсязі не було куди, авторові вдалося вибудувати в моїй уяві яскраві картинки і образи.

    Ця невеличка книжечка - це просто згусток читацьких емоцій, я постійно перебувала в очікуванні, що от-от щось не те має трапитися, що щось та й піде не так. Я дуже сильно вболівала за персонажів, як головних, так і деяких другорядних, інші ж викликали у мені почуття глибокої злості і відрази. Одним словом, байдужою мене вже точно не залишили.

    "Про мишей і людей" - справжня класика американської літератури, її вивчають у школах, а мені особисто, крім глибокого емоційного потрясіння, вона подарувала ще одного автора в списку улюблених.

  •  
    О мышах и людях
    Я помню, как читала это произведение еще в школе, и история совершенно не заинтересовала меня. Я помню, как учительница размышляла об основных аллегориях сюжета, она скажет нам, что «что-то значат», прежде чем мы их увидим. Она объяснила бы, как это изображает жизненно важную часть американской культуры и жизненно важный элемент человеческой природы. В целом нам сказали, что посмотреть в книге, прежде чем мы даже начали читать. Когда же я перечитала это удивительное произведение спустя годы, я была полна решимости найти в книге больше, чем меня учили видеть.

    И я это сделала.

    Ленни и Джордж наивно мечтают о ферме; они мечтают об отступлении, где они могут жить в дружбе, не отвечая ни одному хозяину. Им не нужно было идти на работу; они могут просто работать на себя. Управление собственной фермой будет означать, что они являются самодостаточными. Они могли бы выращивать урожай для себя и выбирать, когда они будут трудиться: они будут свободны. Ну, Джордж хочет этого. Ленни просто хочет несколько кроликов. Привлекательность мечты привлекает Кенди, который очень старый и очень одинокий. Он не хочет в конечном итоге умереть как его собака, он хочет, чтобы кто-то защищал его и заботился о нем в преклонном возрасте. Все трое объединяются этой общей мечтой, но это не что иное, как фантазия.

    На самом деле, американская мечта не существует в этой книге. Только суровая холодная реальность ждет главных героев. Крукс, несмотря на всю его жестокую и понятную горечь, был прав в конце. Ферма это просто мечта. Это напоминает об одиночестве человеческой души и о том, как мы всегда будем стремиться к невозможному. Люди не всегда получают то, что хотят. Мир здесь жестокое, не прощающее существо, и это воплощено в образе Ленни - он уязвим и эмоционально слаб. Он совершенно не осознает злую силу, которой он обладает. Он никогда по-настоящему не понимает ситуацию. Он почти ходит по слепому миру. Мир, который он видит, отличается от мира всех остальных.

    Так что это история о посторонних, о нелюбимых и неправильно понятых. Это история о тех, кто жаждет альтернативы рутинному труду обычного человеческого существования, но их ожидания обрываются. Это история о том, как мы судим людей по их внешнему виду и как мы несправедливо их маркируем. Это история, в которой персонаж с невинным сердцем разрушен миром, которым он должен был быть принят.

    Меня очень растрогала эта история, не много есть в мировой литературе книг отражающих действительность столь прозрачно и честно. Я в восторге, хоть и со слезами на глазах.
  •  
    Цілком можливо, що ця книга буде занесена до списку ваших улюблених
    Американський класик - Джон Стейнбек цілком може стати одним із ваших улюблених письменників уже після прочитання книги "Про мишей та людей". Адже в такій малій кількості сторінок передати таку глибину почуттів та поглядів може лише справжній знавець своєї справи. В цій книзі ви не знайдете "води". Тут усе коротко та по суті. Історія на сторінках цієї книги дарує цілий букет емоцій. Тут від ненависті та злості до прийняття, жалю, співчутті та любові.
    Головні герої цього роману двоє чоловіків - Ленні й Джордж, які подорожують до одного з ранчо аби винаймати частинку землі і розводити на ній кроликів. То є мрія їхнього життя. І так, як в житті часто буває, на їхній стежині з`являється багацько перепон. Ніби уже й торкаєшся рукою до здійсненої своєї мрії, і в той же час вона, ця сама мрія, віддаляється та тікає від тебе.
    Коли дочитуєш книгу, хочеться повернутись на її початок і знову читати цю історію. Бо впевнена, скільки б разів її не перечитувати - деякі моменти і події відкриватимуться по новому, геть з іншого боку.
  •  
    Тяжелая правда добра и зла
    Когда я брала в руки книгу американского писателя Стейнбека, "Про мышей и людей", не ожидала чего-то особенного. Мне показалось что такая крохотная книжка не сможет донести глубокого смысла. Ох как я ошибалась.
    Стейнбек сотворил невозможное, в небольшую историю вложил огромнейший смысл. В, казалось бы, простой, банальной истории, поместились все человеческие пороки и добродетели.
    Как сильна человеческая ответственность и как опасна сила, в том, кто не в силах ее контролировать.
    Читала именно в этом издании, на украинском языке. Перевод нормальным, мне понравился, все понятно и логично.
    Тут автор даже не пытается разжевывать читателю характеры и принципы героев, мы сами их понимаем. Исходя из поступков и разговоров.
    Именно с этой небольшой книжки, начался мой интерес к творчеству Джона Стейнбека. Потом пошла книга "Гроздья гнева". И сейчас хочу начать еще что-то из его романов.
    Невероятно глубокий и интересный автор. Его темы цепляют за живое.
    Они пугают, но отрезвляют.
    Иногда крайне полезно снять свои розовые очки и посмотреть правде в глаза.
    Подобные романы читать просто необходимо.
  •  
    Не просто про мишей і людей
    «Про мишей і людей» – надзвичайно глибока та чуттєва повість.

    Двоє друзів Ленні та Джордж вирушають у дорогу на пошуки нової роботи після одного прикрого інциденту. Ленні – масивний, сильний, але недоумкуватий хлопець, якому подобається торкатися на його погляд гарних речей та створінь. Але проблема у тому, що він ніколи не може розрахувати свою силу, тому постійно гладячи мишей ненароком душить їх. Джордж пообіцяв тітці Ленні, що догляне за ним. Від Ленні купа проблем, їх постійно женуть з роботи. Але незважаючи на це, Джордж не покидає Ленні.

    Часи Великої депресії. Ранчо, на якому вони знайшли роботу. Халепи, у які постійно встряє Ленні. Тяжке рішення, яке врешті лягає на плечі Джорджа...

    Така невеличка історія, усього на 192 сторінки, у якій приховано глибокий сенс, безліч емоцій та різні теми: починаючи з чоловічої дружби і закінчуючи далекими мріями про спільне майбутнє: невеличку ферму з кролями, яких Ленні годуватиме.

    «Дивися на той бік річки, а я розповім тобі так, що ти побачиш усе, мов насправді..»
  •  
    Неразлучные друзья до самой смерти
    Написана в 1937 году, эта книга остается такой же трогательной, завораживающей и в тоже время тяжелей как и более чем 80 лет назад. Это повесть о двух мужчинах, двух неразлучных друзьях, где каждый нуждается друг в друге (по разным причинам) во времена Великой депрессии в США. Сюжет книги отчасти биографичен и возможно поэтому способен вызвать целую палитру разнообразных эмоций.
    Два товарища (Джордж и Ленни) путешествуют, или скорее даже бродяжничают, по Калифорнии, устраиваясь работать то на одну, то на другую ферму. Они непохожи друг на другу, Джордж умен и очень осторожен, а Ленни умственно отстал (его уровень мышления приблизительно равен пятилетнему ребенку) и очень силен (и поэтому может быть потенциально опасен), но их объединяют общие стремления, мечты о радостном будущем. На новой ферме друзья встречают: много тяжелой работы, несчастных работников (которые не умеют беречь денег и поэтому обречены на невыносимое существование до конца своих дней), Кудряша - сына их работодателя (который донимает Ленни, а позже и избивает), а также его жену (которая сыграет ключевую роль в судьбе слишком сильного мужчины).
    Конец книги стал для меня ударом в самое сердце. Но как бы поступила я? А Вы?
  •  
    отзыв
    Очень хороший перевод. Традиционно для Стэйнбека много поэтичных описаний природы, вся природа в восприятии автора одухотворенная. Это достаточно интересно контрастирует со всем персонажами людей, из которых ни один не годится на роль романтического героя. Скорее все они по своему неудачники, заложник своих пороков, своей личной природы, которая не дает им покоя. Опять таки, на ум приходят романы Достоевского, который отдавал предпочтение именно таким же людским типажам.
    Продолжаю свое знакомство с этим автором, после прочтения "Гроздьев гнева", которое не вызвало во мне большого восторга. Грустно как-то и беспросветно. Эта книга, увы мне не понравилась как и "Гроздья гнева", история меня не зацепила, смутила как-то, да, но никакого восторга не вызвала. Непонятно к чему она вообще. Чувствуется авторское большое сострадание к рабочим и в некотором роде, любовь к людям, но вот на чем он их основывает - не знаю. Снова такое чувство, что герои сами виноваты в своих проблемах, и особо страдают из-за того, что мечтают о недостижимом.
  •  
    Сумна історія
    От нарешті я прочитав цей твір, та ще й у перекладі українською.
    Прекрасний переклад. Певно, що майже кожен відчує тематичний зв'язок між цим твором американського нобеліата середини минулого сторіччя, та українською класичною літературою.
    Герої - це робітники-наймити, які важко гарують на більш заможних господарів, трохи більше ніж просто за харч та дах над головою. Це стомлені від життя та важкої праці, загрубілі, замкнені у собі чоловіки, які тим не менш наче діти плекають у власному серці мрію про свою землю, але хто з них хоч колись її матиме? Хто буде здатний назбирати грошей, знайти однодумців, та разом побудувати господарство? Ні, майже ніхто з них, зламаних та ницих духом на це не наважиться, скоріш за все спустять всі гроші на горілку у борделі, чи програють у карти.
    Хоча герої знедолені, але хороші роботящі люди викликають в мене співчуття, проте не знаю, яким взагалі може бути для них вихід з цього замкненого кола. Очевидно, що багатші фермери, що наймають їх перед ними не винуваті, так само як очевидно і те, що радянські колгоспи - це теж не спасіння для селянського класу.
    Я вже не кажу про головного героя твору, доля якого закінчується трагічно, але чи могло бути інакше?
  •  
    Люди та миші
    "Про мишей та людей" - це певно найвідоміший роман американського видатного письменника Джона Стейнбека. Даний твір піднімає споконвічні питання людяності, взаємопідтримки під час скрутних часів, порушує проблеми дружби та надії, людських сподівань та жорстокої реальності, об яку ці мрії іноді так підступно розбиваються.

    Незважаючи на невеликий розмір роману, він є досить глибоким і серйозним твором, своєрідною притчею із драматичним розвитком сюжету та великою кількістю проблем, що порушуються у даній книзі.

    Головні герої даного роману - це двоє друзів найманих робітників - друзі Джордж та Ленні, що в пошуках заробітків та здійснення своїх мрій, влаштовуються на одну американську ферму. Джордж - це не дуже сильний, проте розумний і доволі хитрий чоловік з амбіціями, який добивається свого за будь-яких обставин, природжений душа компанії. Ленні - простодушний і великий хлопець із вадами розвитку, який хоч і не дуже розумний, проте дуже сильний, витривалий і з добрим та чуйним серцем. Більш за все він хоче заробити багато грошей і разом з Джорджем купити власну ферму і вирощувати там кролів. В надії заробити стартовий капітал, хлопці влаштовуються на ферму різноробочими.

    Здавалося б, усе має бути так, як треба - у цих друзів є робота, вони виконують її старанно і здається, що мрія Ленні про ферму не за горами. Але мріям властиво розбиватися об сувору реальність. Хлопці, завдяки Ленні потрапляють у серйозну халепу, вирішити яку буде дуже важко. Адже це справжня, жорстока реальність, яка не шкодує ні людей, ні мишей, якщо ті потрапили в проблеми, виходу з яких не видно.
  •  
    "О мышах и людях" - повесть Джона Стейнбека, впервые опубликованная в 1937 году. После ее выхода, автора жестко критиковали за расистские взгляды, простонародных язык изложения, более того, данное произведение даже запрещали к прочтению во многих школах Соединенных штатов.
    Книгу нужно систематически перечитывать каждому, как по мне, чтобы не забывать о том, как важно не потерять доброту и человечность. Многие читали или смотрели "зеленую милю", и мне жаль, что "О мышах и людях" не так популярна, ведь она проникновенней и трагичней. И если бы меня спросили какую одну книгу обязательно должен прочитать каждый - я бы 100% назвала ее.
    Сама книга о трагедии, об истории двух друзей-сезонных рабочих во время Великой депрессии в США. Джордж - умный, глава компании, Ленни - умственно отсталый, но устрашающе сильный здоровяк. Это история о трудностях, о дружбе, о большой мечте, о верности, несмотря на то, что дружба иногда может быть и обузой.
    Сам автор признавался, что умственно отсталый Ленни - это символ народа, у которого будто завязаны глаза, отчего он не осознает своей силы.
 
Характеристики Про мишей і людей
Автор
Джон Стейнбек
Видавництво
КМ-БУКС
Серія книг
КМ The BEST
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Сергій Снігур
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
113х165 мм
Палітурка
М'яка
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7535-03-3
Вага
150 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Про мишей і людей