Комусь, можливо, ця книжка та й тема взагалі видасться безглуздою чи противною, якщо судити книжку по назві, а в обговоренні цієї пікантної теми не буде необхідності. Чесно зізнатися, то і я колись дивувалася, як батьки можуть купувати своїм дітям таку дурню. Але часи змінилися, підросла моя дитина і її захопила ця тема (кажуть, що в житті кожної людини настає такий момент, і добре, коли він припадає на дитинство))). Так от, в моєї 5-літньої доньки цей період настав і щоб хоч якось задовольнити її інтерес та розділити її захопленість, хоч як це дивно не звучить, я купила цю книжку, від якої я відрікалася ще рік тому. Дитина була в ейфорії. Їй дуже сподобалася не тільки коротенька історія, в якій маленький кріт шукав, хто ж посмів накласти купу прямо йому на голову, а й те, що батьки не затуляють їй рот, коли з нього раз у раз виходить слово "какашка", а задовольняють її цікавість. Та й текст пізнавальний. Навіть наш старомодний тато не те що не обурився придбанню, а із задоволенням читав дитині.

Книга «Про малого крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову» - це книга, яку написав Вернер Гольцварт. У мене є дитяча книжка про тіло людини, де детально описано весь процес від попадання їжі в рот людини до утворення кала. І таких енциклопедій в книжкових магазинах є багато. Проте художньої літератури на тему кала, я ніколи не зустрічала. Також, що характерно саме для цієї книги, вона якби доповнює всі енциклопедії, які я до цього зустрічала. В цій книзі автор не просто розглядає, як утворюється кал він розглядає його «різновиди». Кал в його книзі розрізняється за формою, розміром консистенцією, кількістю, кольором і за тваринами, які його утворюють. Якщо аналізувати цю книгу, як дитячу літературу, то вона цілком схожа на всі дитячі книжки: -є головний герой; -багато тварин на сторінках книги; -малюнки великі; -мова проста і зрозуміла -шрифт крупний -є звуки для розвитку мовлення дитини: ЧВИРК, ХЛЮП-ХЛЮП-ХЛЮП, КАК-КАК-КАК, ЧВАК-ЧВАК-ЧВАК, Тра-та-та-та та інші. Сам образ крота з калом на голові не однозначний. Проте на сторінках дитячих книг можна знайти не мало таких персонажів, які викликають неоднозначне ставлення і визивають непорозуміння з боку батьків: «Наві що таке писати?» або «Що хотів сказати цим автор казки?». Крот від початку і до кінця книжки був розлючений. Персонажів з такими емоціями також багато в казках для маленьких діток. Також про помсту написано багато в дитячій художній літературі. Раджу батькам маленьких діток придбати книжку «Про малого крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову» Вернер Гольцварт.

Ця історія про малого крота давно вже відома у світі і надзвичайно популярна (десь із 1990-х років), а українською була видана вперше. Звичайно, її не всі сприймуть позитивно. Та все ж спробуйте дати їй шанс! Спочатку я взнала про малого крота, як про героя короткометражного мультфільму. Насправді я тоді його й не подивилася, бо побачила початок і була трішки шокована. Ввела в оману назва тієї анімації - "Історія маленького крота, який знав, що то була зовсім не його робота", котра аж ніяк не готує до змісту мультику. (Взагалі не розумію, як можна було так перекласти цю назву.) А от згодом я довідалася, що анімаційний фільм було створено на основі німецької дитячої книги Вольфа Ерльбруха (ілюстратор) і Вернера Гольцварта (автор). А також те, що малий кріт став улюбленцем дітей із різних країн і в Нідерландах навіть поставили виставу про нього! Тож, я вирішила дати цій книзі шанс, так і у моїх дітей з'явилася книжка "Про малого крота..." Я навіть не чекала, що ця історія настільки класна, весела і навіть мила! Малюкам дуже подобається - вони завжди регочуть, коли я її читаю. Особливо ж їх смішить сцена з зайцем. А мене вразило те, як автори зуміли дотепно зобразити таку неприємну історію, що трапилася з кротом. І, знаєте, ця книга ще й повчальна, бо тут ідеться про те, що кривдника завжди потрібно ставити на місце. Навіть якщо для цього доведеться докласти певних зусиль. Успіх книги "Про малого крота..." багато в чому залежав від незвичних ілюстрацій Вольфа Ерльбруха. У нього вже чимало відомих робіт і він не тільки малює дитячі книжки, але й пише їх. Часто у своїх творах Ерльбрух висвітлює складні і провокаційні теми. Якось він сказав, що робить це для того, аби люди інколи подивилися на себе збоку і помітили в собі навіть не дуже приємні риси й особливості, які насправді є у кожного з нас, хоча дехто й не хоче цього визнавати... За свою творчість Вольф Ерльбрух відзначений безліччю нагород, найпрестижнішими з яких є Меморіальна премія імені Астрід Ліндгрен (2017) та Премія імені Г. К. Андерсена (2006), яку ще називають Нобелівською премією з літератури для дітей. Ну, а ми, всією родиною, радимо познайомити й ваших дітей із героями непересічної історії "Про малого крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову"!