Прислуга
Електронна книга | Код товару 10001708
Автор
Кетрін Стокетт
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Надія Хаєцька
ISBN
9786171239357
Тип
Електронна
Література країн світу
Література США і Канади

Все про електронну книгу Прислуга

• Опублікована в 40 країнах світу
• 100 тижнів у The New York Times Best Seller list
• Оскароносна екранізація від режисера Тейта Тейлора

1960-і роки, штат Міссісіпі, США. Ейбілін все своє життя пропрацювала служницею у білих людей, виростила сімнадцять їхніх дітей, але втратила свого єдиного сина. Мінні — невгамовна й нестримна жінка, з якою не варто сперечатися. Через свій непростий характер вона змушена часто змінювати господарів, але роботу таки може знайти: її торти і пироги незрівнянні. Скітер, біла дівчина, після закінчення університету повертається у рідний Джексон. Вона мріє про письменницьку кар’єру і хоче розповісти світові про те, що коїться тут, на Півдні Америки.

Ці жінки — дуже різні. Але їх об’єднує загострене відчуття справедливості та непереборне прагнення до змін у своєму житті. Вони разом пишуть свою таємну книгу про нелегку долю та устав тогочасного життя і не знають, чи вдасться їй колись побачити світ…

Надзвичайно зворушливий, сильний роман про складні людські долі, страшну несправедливість і біль, але, разом із тим, – про щирі надії, любов до ближніх і віру у те, що із паростків відчайдушної боротьби може вирости нове, інше життя.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Кетрін Стокетт
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Надія Хаєцька
ISBN
9786171239357
Тип
Електронна
Література країн світу
Література США і Канади
Рецензії
  •  
    Отзыв 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Повз цю книгу я пройти не змогла б не лише тому, що вона мега-популярна і вся в позитивних відгуках. 6 місяців я прожила в Міссіссіппі, ходила в школу, де навчалося 70% чорношкірих дітей і я дуже добре знайома з вкрай болючим для Півдня США расовим питанням. А книга саме про це.

    Та навіть якщо прибрати мою суб'єктивну зацікавленість, "Прислуга", безперечно, надзвичайно самобутній і однозначно захопливий твір!

    2 чорношкірих служниці та білокура спадкоємиця бавовняної плантації. Що могло б їх об'єднати, якщо у них різне абсолютно все? Вони писатимуть книгу. Ось вам і весь сюжет в кількох словах. Лиш не подумайте, що все так прямолінійно!

    Тут на вас чекають хвороблива справедливість білих і засвоєний кров'ю кількох поколінь страх чорних. Тут білі господині битимуть своїх дітей, а чорних служниць їх чоловіки. Тут чорношкіра пащикувата найманка пектиме найсмачніші торти в штаті, і стане кращою подругою своєї білошкірої господині. Тут незрозуміло, хто друг, а хто ворог. Тут усі справжні емоції під завісою умовностей.

    У книжці багато болю й розчарувань, тяжких випробувань, але при цьому, вона вкрай позитивна. А ще - твір дозволяє окунутися в нову для українців реальність, де суспільство вкрай сегреговане. Хоч ця біда нас минула.

    Читати раджу всім. Я впевнена, що багатьом вона відкриє абсолютно новий світ! Насолоджуйтеся!
  •  
    Прислуга 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Зразу скажу – книга «Прислуга» Кетрін Стокетт заслуговує всіх своїх премій та схвальних відгуків читачів! Чудово написана історія, в якій піднімається стільки важливих питань – тут і расове питання, і соціальна несправедливість і складні долі найрізноманітніших людей, а попри це все читається легко і цікаво. Аж не віриться, що описується не таке далеке минуле – 60-ті роки в США, багаті люди наймають чорношкіру прислугу. І може не всі погоджуються з необхідністю розділяти чорних і білих, але так заведено в тогочасному суспільстві. Жахливі подвійні стандарти – довірити своїх дітей темношкірій служниці можна, а от їй же скористатися загальною вбиральнею – не можна. Одного разу від таких розмов стало не по собі Скітер – молодій дівчині з багатої родини плантаторів, яка мріє стати письменницею. І темношкіра прислуга розказуватиме їй свої історії, яким судилося стати книгою, що матиме ефект бомби. Читаєш і тішить те, що нас ці часи обминули. Але ж і в сучасному світі не так все райдужно. Тож в наших руках здатність це змінити! Рекомендую книгу всім!
Купити - Прислуга
Прислуга
94 грн
Доступні формати для скачування:
 

Рецензії Прислуга

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Отзыв 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Повз цю книгу я пройти не змогла б не лише тому, що вона мега-популярна і вся в позитивних відгуках. 6 місяців я прожила в Міссіссіппі, ходила в школу, де навчалося 70% чорношкірих дітей і я дуже добре знайома з вкрай болючим для Півдня США расовим питанням. А книга саме про це.

    Та навіть якщо прибрати мою суб'єктивну зацікавленість, "Прислуга", безперечно, надзвичайно самобутній і однозначно захопливий твір!

    2 чорношкірих служниці та білокура спадкоємиця бавовняної плантації. Що могло б їх об'єднати, якщо у них різне абсолютно все? Вони писатимуть книгу. Ось вам і весь сюжет в кількох словах. Лиш не подумайте, що все так прямолінійно!

    Тут на вас чекають хвороблива справедливість білих і засвоєний кров'ю кількох поколінь страх чорних. Тут білі господині битимуть своїх дітей, а чорних служниць їх чоловіки. Тут чорношкіра пащикувата найманка пектиме найсмачніші торти в штаті, і стане кращою подругою своєї білошкірої господині. Тут незрозуміло, хто друг, а хто ворог. Тут усі справжні емоції під завісою умовностей.

    У книжці багато болю й розчарувань, тяжких випробувань, але при цьому, вона вкрай позитивна. А ще - твір дозволяє окунутися в нову для українців реальність, де суспільство вкрай сегреговане. Хоч ця біда нас минула.

    Читати раджу всім. Я впевнена, що багатьом вона відкриє абсолютно новий світ! Насолоджуйтеся!
  •  
    Прислуга 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Зразу скажу – книга «Прислуга» Кетрін Стокетт заслуговує всіх своїх премій та схвальних відгуків читачів! Чудово написана історія, в якій піднімається стільки важливих питань – тут і расове питання, і соціальна несправедливість і складні долі найрізноманітніших людей, а попри це все читається легко і цікаво. Аж не віриться, що описується не таке далеке минуле – 60-ті роки в США, багаті люди наймають чорношкіру прислугу. І може не всі погоджуються з необхідністю розділяти чорних і білих, але так заведено в тогочасному суспільстві. Жахливі подвійні стандарти – довірити своїх дітей темношкірій служниці можна, а от їй же скористатися загальною вбиральнею – не можна. Одного разу від таких розмов стало не по собі Скітер – молодій дівчині з багатої родини плантаторів, яка мріє стати письменницею. І темношкіра прислуга розказуватиме їй свої історії, яким судилося стати книгою, що матиме ефект бомби. Читаєш і тішить те, що нас ці часи обминули. Але ж і в сучасному світі не так все райдужно. Тож в наших руках здатність це змінити! Рекомендую книгу всім!
  •  
    Отзыв
    Повз цю книгу я пройти не змогла б не лише тому, що вона мега-популярна і вся в позитивних відгуках. 6 місяців я прожила в Міссіссіппі, ходила в школу, де навчалося 70% чорношкірих дітей і я дуже добре знайома з вкрай болючим для Півдня США расовим питанням. А книга саме про це.

    Та навіть якщо прибрати мою суб'єктивну зацікавленість, "Прислуга", безперечно, надзвичайно самобутній і однозначно захопливий твір!

    2 чорношкірих служниці та білокура спадкоємиця бавовняної плантації. Що могло б їх об'єднати, якщо у них різне абсолютно все? Вони писатимуть книгу. Ось вам і весь сюжет в кількох словах. Лиш не подумайте, що все так прямолінійно!

    Тут на вас чекають хвороблива справедливість білих і засвоєний кров'ю кількох поколінь страх чорних. Тут білі господині битимуть своїх дітей, а чорних служниць їх чоловіки. Тут чорношкіра пащикувата найманка пектиме найсмачніші торти в штаті, і стане кращою подругою своєї білошкірої господині. Тут незрозуміло, хто друг, а хто ворог. Тут усі справжні емоції під завісою умовностей.

    У книжці багато болю й розчарувань, тяжких випробувань, але при цьому, вона вкрай позитивна. А ще - твір дозволяє окунутися в нову для українців реальність, де суспільство вкрай сегреговане. Хоч ця біда нас минула.

    Читати раджу всім. Я впевнена, що багатьом вона відкриє абсолютно новий світ! Насолоджуйтеся!
  •  
    Отзыв
    Найголовніша «фішка» книги Кетрін Стокетт- це «книга у книзі». Тобто опис у книзі того, як молода жінка збирає розповіді служниць щоб написати свою.

    Вона дозволяє під іншим кутом подивитись на Америку часів Джона Кеннеді, Рози Паркс, Мартіна Лютера Кінга.

    З одного боку - це економічний підйом, початок виробництва. А з іншого - протестні настрої афроамериканців за громадянські права. За такі, здавалось би, звичні для нас права: ходити до нормальних магазинів, де немає простроченої їжі, до бібліотек, навчатись в одних школах із білими, не мати окремих роздягалень в магазинах та навіть..користуватись туалетами. Найболючішою для мене була фраза, адресована до однієї з головних героїнь: «Як ви почуваєтесь, коли виховуєте дитину білої леді в той час, коли за вашою власною дитиною доглядає хтось інший?». Тут однаково йдеться і про сум, тяжку долю жінок, які змушені гарцювати на вибагливих панянок і про внутрішню силу йти вперед, не зважаючи ні на що. Відстоювати свої переконання, вірити у найкраще в людях, знаходити позитивні моменти навіть у скрутних обставинах. Це дарує надію і віру в те, що все можна змінити на краще.

    Окрім вищезазначеного, книга торкається тем батьків та дітей, домашнього насильства, ставлення до жінок у суспільстві.

    Взагалі стилістика книжки дуже легка та життєва, без зайвого моралізаторства та драматизації. Що ще більше передає читачеві дух Америки 60-тих років та реальність персонажів.

    За цією книгою Тейтом Тейлором було знято однойменний фільм з неперевершеними акторками у головних ролях – Вайолою Дейвіс, Еммою Стоун, Октавією Спенсер, Джесікою Честейн та іншими. І хоча фільм вийшов доволі приємним, це саме той випадок, коли «А книга краще!». Фільму явно не вистачає глибини розкриття деяких тем, важливі питання розкриті поверхнево, не так яскраво та душевно. Саме тому рекомендую книгу до прочитання, а тільки потім фільм до перегляду.

    Окремо слід відзначити чудовий переклад українською мовою. Низький уклін перекладачці.
  •  
    "Прислуга", або чому інший не значить поганий
    Колись питання расової дискримінації стояло дуже гостро.
    Хоча чому колись?
    Навіть у нашому толерантному ХХІ ст. трапляються жахливі випадки приниження через колір шкіри.
    Але справді ми такі різні або просто бажаємо такими бути?

    Події книги розгортаються у маленькому містечку Джексон, штат Міссісіпі. Тут досі люди діляться на чорних та білих. Про життя вершин і низин тогочасного суспільства, про жахи та абсурдність існування афроамериканців у 60-ті роки, яскраво та правдиво зображує Кетрін Стокетт у своїй дебютній книзі "Прислуга".

    Не пам'ятаю, коли мене востаннє так бомбило після прочитання книги. "Прислуга " змогла зачепити мене за живе, вразити легкістю й в той самий час багатогранністю сюжету. Складні персонажі та багата проблематика посили моє позитивне враження.

    Як я вже зазначала, у книзі підіймається багато різних проблем. Зокрема, це расова дискримінація, насилля в родині та соціальний розподіл.

    Не дивлячись на широку тематику, роман не перенасичений і не закопує читача в проблемах персонажів.

    Також, мені сподобалося, що розповідь ведеться від кількох різних героїв одночасно. Дуже цікавий прийом, який допомагає краще зрозуміти їх почуття і наміри.

    Але не зважаючи на всі плюси книги, відчувається її деяка недопрацьованість і нерозкритість.
  •  
    Рецензия
    "Говорят, хорошая прислуга - это как настоящая любовь. Одна на всю жизнь".
    Не смотря на то, что книга была издана в 2009 году, она до сих пор не утратила своей актуальности и популярности.
    Все её советуют к обязательному прочтению.
    И я не смогла удержаться от такого соблазна.
    Тема расовой дискриминации всегда вызывала во мне бурю эмоций.
    Злость, негодование, отчаяние и непонимание.
    В книге описываются 60-е годы штат Миссисипи. Когда во всем мире начинают активно отстаивать права человека, здесь же спокойно могут избить цветного, за то, что он СЛУЧАЙНО зашел в туалет для белых.
    Вот о чем эта книга. О расизме.
    В данном конкретном случае описывается больше жизнь цветной прислуги. Но затрагивает и другие аспекты жизни.
    Как по мне, все было очень достоверно прописано. Так как автор книги сама родом с этого штата и её семья также держала прислугу.
    Так что, думаю, большая часть книги имела правдивый и достоверный реальный опыт.
    Знаете, ещё меня очень поразил факт того, как белые леди (не все конечно, были и адекватные) относились к своей цветной прислуге, и при этом не боялись оставлять с ними своих детей. Более того, по большей части прислуга их и воспитывала.
    Очень трогательная и живая история.
    Вот только открытый конец мне не совсем понравился.
  •  
    "Прислуга"
    Головною проблемою книги є, звичайно, расова сегрегація. Читаючи «Прислугу» було дуже важко повірити в те, що це було менше, ніж 60 років тому! Адже 60-ті в Америці – вони ж практично нічим кардинальним не відрізняються від нашого сьогодення: все ті ж кінотеатри та супермаркети, автомобілі та побутова техніка в кожному будинку. Люди ведуть звичне нам побутове життя, космос підкоряється, наука стрімко розвивається. І раптом – така нечувана дикість! В Америці будуються окремі туалети для темношкірих, для них окремі місця в автобусах, інші магазини та бібліотеки, їх не поселять в один готель з «білими» , не дозволять навчатись в одній школі та й взагалі виявляється, що вони є «заразними» для білих.. Таке відчуття, ніби говориться про початок ХІХ століття, а не середину ХХ..

    Але разом з тим, ця книга не лише про нерівність та расові проблеми, вона значною мірою про те, що відбувається з людьми незалежно від кольору шкіри: проблеми батьків та дітей, одруження та сім’ї, дружби, нав’язану необхідність шлюбу лише через те, що «всі подруги уже давно вийшли заміж».

    Перевагами роману є його атмосферність та герої. Вони настільки живі,а вчинки їхні – правдиві, що здається, ніби ти з ними дійсно знайома. Ти їм симпатизуєш, захоплюєшся їх хоробрістю та життєвою мудрістю, а також тим, що вони заради своєї справи не побоялися піти проти суспільства.
    «Прислуга» написана оптимістично та життєстверджуюче, вона про те, що потрібно ламати звичні стереотипи, не боятися йти проти всіх заради дійсно хорошої справи. Кетрін Стокетт майстерно наголошує на тому, що потрібно змінюватися, потрібно любити свою сім'ю, потрібно бути хоробрим і зуміти вистояти навіть тоді, коли весь світ проти тебе і здається, що виходу вже немає.
  •  
    Однакові чи різні?
    Кожна книга відкриває двері у новий світ. Цього разу я побувала на півдні США у 60х роках минулого століття, в гостях у міс Скітер та її подруг, поважних білих леді, та їхніх темношкірих помічниць Евелін та Мінні. Прочитане шокувало мене, адже я не знала, що темношкірого могли вбити за те, що він увійшов у громадський туалет для білих, що в них різні магазини та лікарні. Я вражена тим, як білі леді вважають негритянок недостойними користуватися одним унітазом, і водночас довіряють їм життя своїх дітей від народження. З одного боку книга здається просто жіночим чтивом про кухню, горщик та всякі побутові справи, але це лише життєві справи, за якими ховається лицемірство расової сегрегації. І це лише 50 років до моменту, коли у США обрали чорношкірого президентом!? Анбелівебл…

    Кетрін Стокетт виросла в цьому світі, її книга дуже сильна, чуттєва, прониклива. Прочитала на одному диханні, але вона не відпускає мене. Я захоплена подвигом цих жінок, вони не мовчали, хоч їм було дуже страшно. Звісно, Мінні та Евелін це загальні образи служниць, та, переконана, що такі сміливі жінки були, і що вони змінили цей світ на краще.
  •  
    Роман, що наочно покаже, як працює дегуманізація. Не тільки у відношенні до чорношкірих людей
    Якщо ви читаєте рецензії на цю книгу, то, напевне, знаєте сюжет. Біла дівчина збирає свідчення чорношкірої прислуги про своїх хазяїв. Це дуже смілива та навіть зухвала задумка. Адже у нашому суспільстві є впевненість: тільки те, що озвучене словами, стає реальним.

    А деякі речі озвучити часом тяжко навіть найближчій людині. І все життя ти замовчуєш, поки оточуючі думають, що з тобою все ок. Я трохи вийшла за рамки проблеми з книжки. Але це універсальна проблема для багатьох з нас, особливо для жінок: мовчи, терпи, бо коли ти озвучуєш проблему, ти її створюєш. Мовчиш - погано лише тобі; говориш - погано усім. Кому це треба?

    Скітер, журналістка-початківиця та одна з головних героїнь "Прислуги", вигадала чудовий рецепт: тільки якщо озвучити увесь абсурд ситуації з прислугою, якщо описати життя цих людей, тільки тоді ці історії стануть реальністю. Те, до чого звикло і що вважало природнім суспільство в одному зі штатів США, викличе бурю почуттів у людей з інших штатів. Але як записати історії про ставлення господарів до жінок з прислуги, якщо ті не хочуть говорити?

    Я їх розумію. Багато хто з нас їх розуміє. Неприємно і важко говорити, що тебе принижують, знецінюють твої почуття та взагалі не дуже вважають за людину. При цьому користуються плодами твоєї праці. Підійміть руки, кому це знайомо? Мені - так. А коли про цю відвертість дізнається твій мучитель, то взагалі створить тобі "солодке життя". Бо має важелі та має владу. Отже, чи вийде у Скітер втілити задумку з книжкою, та чи знайдуть у собі сили заговорити жінки з прислуги?

    У цьому романі мене вразило багато речей. А найбільше - дегуманізація чорношкірих людей. Є більш зрозуміле слово російською мовою - "обесчеловечивание", українською перекласти не можу. Це коли окрему групу людей позбавляють якихось людських рис - наприклад, вміння мати емоції та співчувати. У "Прислузі" дуже явно показано: білі люди вважають, що чорношкірі не мають емоцій. Отже, їх можна не жаліти і начхати на їх потреби, адже вони не зовсім люди. Це прийом, який досі активно використовується в суспільстві. Але ж надворі 2020 рік, пройшло 60 років з моменту подій у романі!

    Цю книжку неможливо читати без емоцій. Вона викликає сум, злість, відразу, гидливість, співчуття, захоплення, але вона не залишає в байдужості. Дуже рекомендую її почитати - чисто по-людськи. І щоб побачити, як працює дегуманізація та чому з її кіл так важко вибратися.
  •  
    проймає до сліз
    Неймовірна книга, яка прочиталася на одному диханні за кілька карантинних днів.

    Захоплююча розповідь про життя і роботу чорношкірих служниць.
    Я ніколи не задумувалася над величезною різницею між чорними та білими, ніколи не вивчала питань расової боротьби в Америці, навіть не задумувалася над тим, як це бути чорним. Мабуть тому, що зараз поруч живуть і вільно спілкуються люди різних рас та народів. Читаючи книгу згадала свої дитячі переживання при перегляді "Рабині Ізаури", але через свій юний вік я не усвідомлювала всього того жаху, який доводилося терпіти чорношкірим.
    Дуже гарно описано життя білих господарів, їх абсолютне невміння вести побут, виховувати дітей, працювати, робити правильні вчинки. Звідки в чорношкірих жінок, котрі не мали освіти, нормальних умов життя, люблячих чоловіків, такі знання в кулінарії, медицині, веденні господарства, підході до дітей, вмінні їх доглядати фізично та психологічно. Мабуть, це передавалося від покоління до покоління. А, головне, як такі знедолені люди, змогли не втратити людяність, самопожертву, прагнення змінити на краще своє життя, бути духовно багатими, чесними?

    Життя "білих господинь" та їх прислуги чимось нагадує мені сьогодення. Так, у нас немає чорних і білих, зате у нас поділений світ на багатих і бідних. Одні живуть в своє задоволення, доволі часто не маючи елементарних людських цінностей, а інші це терплять, щоб вижити. І якщо в романі світло в кінці тунелю було, то в наших українських реаліях, на жаль, змін не відбудеться. Чого я так подумала? Наприклад, в романі описано думки служанки про її обов'язки прати білизну "господині" чи мити туалети, і ці думки такі ж, як в однієї моєї знайомої, яка працює прибиральницею в сеньйори в Італії. І мені спало на думку,що в сучасних умовах життя багатьох українських жінок далеко не краще за життя чорношкірої прислуги в 60-ті роки в Америці.
    «Прислуга» - роман, що розкриває ряд суспільно важливих проблем. Автор через своїх героїв показала, що людям будь-якого кольору шкіри доводиться переживати однакові проблеми: проблеми батьків та дітей,кохання і сім’ї, дружби...
    Раджу прочитати всім, хто хоче проаналізувати людську поведінку, і можливо, переглянути свій погляд на життя.
  •  
    Книга про справедливість
    Книга «Прислуга» американської письменниці Кетрін Стокетт стала для мене цікавим чтивом товщиною в майже 500 сторінок. В романі розповідається про життя , будні і свята, радощі і проблеми чорношкірих жінок, які проживали в 1960-ті роки на Півдні Америки (США). В книзі піднімається проблема різного ставлення до білих і чорношкірих людей, про дискримінацію і утиски, яких зазнавали люди з темним кольором шкіри. Вони працювали в основному на непрестижних і малооплачуваних роботах, часто були прислугою в багатих будинках білих людей. На прикладі життєвих історій чорношкірих жінок Ейблін і Мінні можна спостерігати за відношенням хазяєк до своєї прислуги. Але в США почали з’являтися і інші білі жінки, які бачили у служницях таких самих людей, як і вони, не гірших, не третьосортних. Одна з таких жінок, Скітер, після закінчення університету повертається у рідне містечко, щоб написати книгу, де розповість реальні історії чорношкірих жінок, про зневажливе відношення до них з боку хазяїв, про їх страждання і просте людське бажання- справедливого відношення і поваги… Книга не нудна, читається легко, можна дізнатися багато подробиць тогочасного життя і побуту в Сполучених Штатах. Насправді, темношкірі жінки в матеріальному плані жили не так уже й погано) Порівнюючи їх забезпечене життя з життям моєї бабусі, яка приблизно в ті ж роки працювала на колгоспному полі за «трудодні», і вважала розкішшю м’ятні цукерки або дешеву рибу, в той час як служниці в Америці їздили на своєму, хоч і старенькому, авто, і жили в зручних будинках, та й працю їх напруженою не назвеш. Так що під час читання книги є над чим замислитися :)
  •  
    Про сильних духом і прекрасних жінок
    Ця книга про сильних духом і прекрасних жінок.

    Про Ейбелін. Таку мудру, виважену, співчутливу і стійку. Яка виховує чужих дітей і вважає їх рідними, яка вчить їх найголовнішого: добру, любові до себе й інших, милосердя, співчуття, поваги, відчуття власної гідності. А щирі молитви Ейбелін завжди збуваються. Тому у її общині вважають, що вона ближча до Бога, ніж інші.

    Про Мінні. Відчайдушну, сміливу, яка не боїться перечити та стояти на своєму (о, той шоколадний торт!), але яка стає такою розгубленою та слабкою, коли справа стосується її чоловіка-пиятика.

    Про міс Скітер. Євгенію - молоду, розумну, талановиту дівчину, якій з дитинства торочили, що вона - "занадто". Занадто висока, занадто розумна, занадто негарна. І що головне щастя - це вийти заміж. І з усіма цими "занадто" Євгенії потрібно розібратися. І зрозуміти чого ж хоче вона.

    Про Селію. Можливо, трохи наївну та не супер-інтелектуальну, але набагато людянішу, ніж усі "білі господині" разом взяті. І таку сміливу, коли справа стосується її друзів.

    Це прекрасна, щира, душевна, надзвичайно цікава книга! Які ж важливі теми вона розкриває!

    Не залежно від расової приналежності, кольору шкіри чи соціального статуту ми усі - Люди! І це потрібно пам'ятати.

    Я вірю, що у них усе буде добре.

    Я вірю, що Мінні піде від свого чоловіка

    Я вірю, що Селія і Джонні щиро кохають одне одного і будуть щасливі

    Я вірю, що Ейбелін буде заробляти на життя письменництвом, писатиме про те, що вона бачила і знає

    Я вірю, що Скітер зустріне того, хто буде Пишатися нею і тим, що вона зробила

    Я ВІРЮ!
  •  
    Прислуга
    Книга з розділу 'mustread'. Неймовірно захоплива історія, в яку віриш. Історія, персонажі якої цілком можуть виявитися реальними людьми.

    Події відбуваються в США, штат Міссурі, 1960 роки. Для американців настали переломні часи - боротьба за громадянські права, підняття проблеми расизму. В деяких штатах до темношкірих вже почали ставитися спокійніше, в деяких ще ні. ⠀
    Історія ведеться від імені двох чорношкірих служниць та однієї білої жінки. Разом вони наважуються розповісти світові про те, як це - прислужувати білим людям, виховувати їхніх дітей, в той час як за власними дивиться хтось інший. ⠀
    Доля цих жінок глибоко чіпляє. Бо хто ми такі, щоб принижувати когось тільки через колір шкіри? В багатьох аспектах вони проявляють себе куди краще й благородніше, ніж білі. Але таким є суспільство, яке саме собі придумало жорстокі норми поведінки. І змінити те все одна мурашка не здатна. Хіба що дуже хоробра.

    Такою є Скітер. Мені дуже імпонують такі люди, як ця героїня. Здатні знайти в собі силу для того, щоб впевнено вести боротьбу проти всіх, проти цілої системи. А раптом хтось прислухається й таки обере правильний бік.
  •  
    Найкраща книга року
    Книгу автор писала 5 років і (уявляєте?!!) 60 літературних агентів відмовляло друкувати її шедевр!!

    Неймовірна захоплююча книга, яку буду радити усім без винятку!

    Неможливо відірватися! Останнім часом мені щастить на гарні книги!

    Знаєте це одна із тих книг, що хочеш швидше прочитати і дізнатися що ж там далі. І в той же час хочеш щоб вона не закінчувалася ніколи!

    Думаю не знайдеться жодної людини якій би не сподобалася "Прислуга"!

    В Україні тема расизму не така близька і багато речей для нас можуть бути незрозумілими! Але на Заході ще досі чорношкірі люди прагнуть змінити до себе ставлення! Книга змінить ваше ставлення до інших людей!
  •  
    Одна з найкращих
    Це, без перебільшення, одна з найкращих книг, прочитаних мною за останній час.
    Дебютний роман автора, в якому тісно переплітається дружба, закоханість, співвідносини з батьками та представниками свого класу, і, не менш важливими людьми, прислугою, яка, залишаюсь в своєму низькому статусі, продовжує бути значимою складовою будь якої сім'ї.
    В цій книзі дуже гарно розкривається тема расової нерівності, дуже великої прірви між білими та чорними.
    З кожною історією (розповідь ведеться від двох служниць та заможної дівчини) поглинаєш в цю тему, починаєш переживати та відчувати біль, сум, несправедливість... Але є й дуже веселі, позитивні моменти, завдяки яким розумієш, що життя - це пригода із добром і злом, сміхом та сльозами, радістю та болем одночасно.
    Цікаво, захопливо, важливо. Мої найкращі рекомендації

 
Характеристики Прислуга
Автор
Кетрін Стокетт
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Надія Хаєцька
ISBN
9786171239357
Тип
Електронна
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Сучасна література