«Одним із поширених уявлень, яке майже напевне буде поставлено під сумнів, є припущення, що автоматизація становить загрозу, головним чином, для робітників із низьким рівнем освіченості та низькою кваліфікацією. Це припущення випливає з того факту, що функції, пов’язані з подібними робочими місцями, є рутинними та повторюваними. Одначе перш ніж ви призвичаїтеся до цієї думки, зважте лишень на ту швидкість, із якою рухається межа можливого. Свого часу «рутинна» робота означала працю на збиральному конвеєрі. Утім сьогоднішня реальність істотно відрізняється від такого уявлення. Тимчасом як «рутинні» роботи будуть, безсумнівно, і далі зазнавати негативного впливу, великій кількості «білих комірців» із вищою освітою судилося стати свідками того, як їхні робочі місця також опинятимуться під прямим прицілом з тим, як швидко зростатимуть можливості автоматизації з програмним забезпеченням і прогнозувальними алгоритмами.» Завдяки праці Мартіна Форда ми можемо мати приблизне уявлення про майбутню загрозу людства під видом роботизації. Зміст переказувати не буду (і так зрозуміло про що мова), а краще розкажу про враження та особисті думки. Чи варто читати книгу? Так. Хоч в деяких моментах вона мені здалася перенасиченою, та і стиль автора занадто сумбурний, але її ідеї заставляють задуматися над звичними речами. Мене найбільше зацікавили розділи про вплив роботизації на вищу освіту та медицину. Здавалося, звичні теми, але скільки цікавих моментів можна донести читачу. Чого мені не вистачило? Хотілося б дізнатися перелік професій, які піддадуться заміні роботам, а які будуть актуальні і через сотні років. Зрозуміло, що такі професії як лікарі, перекладачі та прості робітники зникнуть у небуття, але хотілося прочитати і за інших. Автор лише частково про це згадував. Наприклад, цікавий момент: «Програма StatsMonkey призначена для автоматизації спортивних репортажів шляхом перетворення об’єктивних даних про конкретну гру на цікаву розповідь про неї. Ця система виходить за межі звичайного перелічення фактів; навпаки — вона пише історію, яка містить в собі ті ж самі основні атрибути, які вніс би до неї спортивний журналіст із плоті та крові» Яким я бачу майбутнє через десятки років? Сумним. Бо вся влада і гроші будуть у тих осіб, що встигли вчасно взяти контроль у свої руки і мають змогу завдяки своєму бізнесу (навіть з виготовлення роботів) робити вплив на просте населення. Замість душевної розмови з барменом тепер буде простий робот, який подає напої. Замість відвідування лекцій, де люди могли б мати змогу знайти нових друзів, вони будуть проходити онлайн курси. Замість відчувати кайф від подорожей за кермом, водії тепер будуть мати автоматизовані машини. І це дуже прикро, бо ми покращуємо фізичну якість житті і водночас знищуємо нашу внутрішню (психічну) сторону. Як ви бачите, книга дає змогу подумати над такими речами.

Уоррен Баффет недавно сказал акционерам своей инвестиционной компании Berkshire-Hathaway, что разработка автомобилей без водителя представляет «реальную угрозу» для страховой отрасли. Баффетт очень заботится о страховании, потому что в него вложены миллиарды. Но он мог бы расширить свою заботу, чтобы охватить всю экономику. Потому что появляющееся применение робототехники представляет «реальную угрозу» будущему благополучию нашей страны и мира. В «Пришествии роботов» разработчик программного обеспечения из Силиконовой долины Мартин Форд излагает аргументы в пользу этого требования в умеренной и сдержанной форме, что в итоге становится еще страшнее. Если вы склонны думать, что эта угроза возникнет только в отдаленном будущем, подумайте еще раз. Взгляните, например, на статью от 22 мая 2015 года, написанную Джоном Маркоффом, блестящим репортером New York Times по технологиям. Маркофф объясняет, как исследования, проводимые в Калифорнийском университете в Беркли, ускоряют развитие робототехники с неожиданно высокой скоростью. «Роботисты говорят, что ценность технологии Беркли будет заключаться в быстрой подготовке роботов для новых задач и, в конечном итоге, в разработке машин, которые обучаются независимо», - пишет Маркофф.

Незвична книга для звичайної людини, а я б сказав що зарано і написана. Тому що в ній піднімається тема не близького майбутнього. Хоча маємо визнати яка різниця, все одно такі зміни відбудуться. Зараз ми говоримо про заміни деяких професій і процесів автоматикою, тому що вже зіткнулися з цим. Але насправді лише трохи. В майбутньому це буде різко і більш широко. Зараз ці напрями, спрощення і здешевлення виробництва, лише розвиваються і шукають свої місце в виробництві і економіці. Як виявилось, робочі місця і розвиток технологій можуть зіткнутися. Про це з різних сторін і описує автор, намагаючись розкласти все по своїх місцях. Наприклад поки що люди мають першість в інформаційному напрямі, обробці даних. А технології і алгоритми допомагають. Але що буде коли обсяги зростуть, а вони зростуть. То тут технології обробки даних повинні і покращитись. І ми розуміємо хто тут стане зайвим. Тепер технології і економіка стали дуже пов'язані. І це призводить до роздумів про майбутнє, про цікавість до такої теми і цієї книги.