У своїй прозовій поемі «Поза межами болю» Остап Турянський нічого не вигадав. Перебуваючи у полоні під час Першої світової війни, йому довелося пережити надзвичайно тяжкі випробування, які і було покладено в основу цього твору.

…Семеро полонених, які волею сліпого воєнного випадку опинилися у горах і один по одному вмирають від голоду, холоду і виснаження, виносять вирок тим, хто кинув людство у страшну війну. Автор виступає проти війни як переконаний демократ, не стає на бік якоїсь однієї держави, одного народу, а звинувачує тих, у кого в руках влада.