Книга Поза межами болю

Якби ми у школі не вивчали творчість Осипа Турянського, то навряд чи я дізналася б про його роман ,,Поза межами болю''. Можливо це було б і на краще, бо його книга мені ну зовсім не сподобалася.

Про що вона? Про групу воєнних втікачів-полонених, котрі потрапили у зимову завірюху серед тундри. Вони змушують себе йти крок за кроком, аби дістатися додому. Кожен з втікачів різної національності, віку і фізичного стану, однак перед лицем смерті вони залишаються абсолютно однаковими. Проте як би вони не підтримували один одного і допомагали, рано чи пізно настане момент, коли їм буде несила терпіти голод і допомагати ближньому...

Ну от сюжет здається цікавим, глибоким, трагічним. Однак читати книгу дуже-дуже важко. Насамперед через те, що за жанром ,,Поза межами болю'' є поемою в прозі, або повістю-поемою. Тобто один рядок прозовий, інший- віршований. Динаміки жодної, злагодженості і послідовності у тексті - також. Від мене 2-/5. Взагалі не рекомендую до прочитання. Для мене це було перше, і я впевнена, що останнє знайомство із творчістю Осипа Турянського. Інших творів автора я не читатиму.