Говард Філіпс Лавкрафт (1890-1937) - відомий американський письменник, який, написавши величезну кількість оповідань, багато повістей і три романи (не кажучи вже про архів його листування, що вважається найбільшим у світі), на жаль, за життя був майже невідомим і помер у самотності, так і не дочекавшись майбутньої всесвітньої слави свого вагомогу літературного доробку. Проте вже у другій половині ХХ сторіччя творчість Лавкрафта заслужено отримує світову славу і здобуває захоплення мільйонів її поціновувачів.

Уже сьогодні Лавкрафт - один із тих письменників, які не потребують особливих рекомендацій, по праву посідаючи місце Патріарха літератури "химерного, потойбічного та жахливого". Важко переоцінити вплив його творчості на сучасну літературу багатьох, навіть далеких від "лавкрафтичної естетики", жанрів, так само як і на масову культуру загалом. Черпаючи своє натхнення у творах іншого видатного американця Едґара Аллана По, Лавкрафт зміг створити свій цілковито оригінальний літературний світ міфів і темних пророцтв, забутих богів з далеких погаслих зірок і нічних марень, в яких відкривається похмура прихована правда. Літературний спадок Говарда Філіпса Лавкрафта знайшов своє втілення у фільмах, творах образотворчого мистецтва і навіть піснях та назвах альбомів відомих гуртів, а за кількістю продовжувачів його літературних традицій він залишає позаду багатьох письменників світу.

Перший том повного зібрання прозових творів видатного майстра літератури "загадкового та потойбічного" Г.Ф. Лавкрафта охоплює його прозу, написану у період з 1917 по 1926 роки, - від найперших спроб письменника на ниві містичного оповідання "Склеп" і аж до таких відомих творів, як "Храм", "Герберт Вест - Реаніматор", "Зачаєний жах", "Щури у стінах", "Покинутий будинок" та "Жах Ред Гука".