Книга Порт Житана

Чесно зізнаюся, купилася на обкладинку! Бо зроблених з такою любов'ю і настільки естетично красивих обкладинок давно не зустрічала.

Але, на жаль, під обкладинкою досить сира праця, яка може й мала б потенціал, але якось не склалось у неї.

Про сюжет. Події розгортаються у двох часових лініях. Перша розповідає про мистецтвознавця Сергія Коваленко, який збирає твори мистецтва у приватні колекції для олігархів кола Яника. Він отримує замовлення на збірку українських художників авангардистів і вирушає за кордон на пошуки вартісних речей від художників-емігрантів.

Друга лінія розгортається в 20х роках минулого століття і розповідає про талановитого художника-початківця Марка Мазура (вигаданий образ), який тікає з більшовицького Києва за кордон і будує там карколомну кар'єру.

Про враження. Найбільш сумно, що в романі, який заявлено, як богемний, богемності якраз і немає. Хіба що богемність визначається кількістю перерахованих художніх галерей та відомих імен. Тоді так, адже тут їх настільки багато, що в якийсь момент перестаєш їх відслідковувати, бо в більшості випадків вони не мають жодного значення для сюжету.

Могла б врятувати атмосфера, але вона не відчувається ні в художньому Парижі 20х років, ні в його сучасній версії, ні в Женеві (хоча автор там живе). Все, включно з головними героями, сприймається, як картонні декорації.

Друга проблема роману - величезна кількість сюжетних ліній. На 250 сторінок роману є - історія двох головних героїв включно з любовними лініями, спроба описати богемне життя 20х в Парижі, детективно-кримінальна лінія зі зниклими картинами і псевдофілософські роздуми автора.

Суцільне розчарування… а обкладинка красива….