Монографія відомої дослідниці сучасної та модерної української літератури, ґендерної проблематики, культури постмодернізму професора Тамари Гундорової виходить у світ другим виданням, істотно переглянутим і збільшеним майже вдвічі порівняно з виданням 2005 року – одним із найуспішніших інтелектуальних бестселерів на вітчизняному книжковому ринку. У книжці, жанр якої сама авторка визначає як розвідку з коментарем із «кінця постмодерну», літературу українського постмодернізму осмислено як простір мовних, тілесних, психологічних і геокультурних трансформацій, здійснюваних в ігровий спосіб, а його метафорою служить «післячорнобильська бібліотека» – набір текстів, топосів, цитат, дискурсів, сюжетів, імен, канонів, розгорнених на зламі XX–ХХІ століть. Післячорнобильський текст українського постмодернізму витлумачено як карнавалізований і постапокаліптичний, а Чорнобиль – як слово-символ, що позначає стан присутности після травми. Ориґінальну концепцію постмодернізму у дослідженні зіперто на методології нуклеарної критики, адже для самої постмодерністської філософії постмодерн недвозначно асоціюється з ядерною епохою. Зрештою, обравши за оптику ситуацію «кінця постмодерну», авторка дістає змогу розгорнути, а почасти і скореґувати, власне бачення постмодернізму в українській літературі.