Персеполіс
Паперова книга | Код товару 1226403
Yakaboo 4.4/5
Автор
Маржан Сатрапі
Видавництво
Видавництво
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Оксана Макарова
Кількість сторінок
352
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
210х270 мм

Усе про книжку Персеполіс

Два роки тому «Видавництво» дебютувало на ниві мальованих історій. «Персеполіс» авторки іранського походження Маржан Сатрапі. Соціальний комікс одразу ж увійшов до золотого фонду графічних мемуарів; у світі продано понад 1,5 млн. примірників, а наклад «Видавництва» розійшовся за лічені місяці. З огляду на це ми підготували перевидання, гідне вашої полиці. Наново вичитане і виправлене, в оправі товщиною 1,9 мм, з новим дизайном палітурки й форзаців.

В «Персеполісі» Маржан розповідає про своє дитинство та молодість перед, під час та після Ісламської революції в Ірані. Шахська монархія, радикальна ісламізація і початок війни з Іраком – буремні роки для дорослішання. Прагнучи дати гідну освіту та краще життя своїй дочці, батьки змушені відправити її в 14 років за кордон, до австрійського ліцею. Але реальність виявляється несподіваною…

Виданий 4 томами у Франції з 2000 по 2003 рік, «Персеполіс» отримав значну кількість нагород, зокрема на Анґулемському фестивалі бандесіне та Франкфуртському книжковому ярмарку. Роман перекладений більше, ніж на 20 мов. У США він входить до учбової програми більше ніж 160 коледжів та університетів. В 2007 році вийшла екранізація роману у вигляді повнометражного анімаційного фільму, який отримав спеціальну премію журі в Каннах та був номінований на «Оскар». Ну а 2010 року Newsweek поставив роман на 5-те місце у своєму списку десяти найкращих художніх книг десятиліття.

Маржан Сатрапі продовжує творити, тепер уже не тільки як авторка та ілюстраторка, але й як режисерка кінофільмів.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Маржан Сатрапі
Видавництво
Видавництво
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Оксана Макарова
Кількість сторінок
352
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
210х270 мм
Рецензії
  •  
    Хороша книжка
    Несподівано для себе я відкрила комікси.
    До Супермена я Бетмена я не дійшла, але от соціально-політичні, як от "Персеполіс" - це дуже цікаво.
    Ця історія автобіографічна. Про своє життя розповідає іранка Маржан Старопі.
    Коли вона ще була дитиною, в Ірані відбулись колосальні зміни: тріумф Ісламської революції, війна з Іраком. Правила життя стають суворішими, релігійний фанатизм процвітає і переплітається з політичним устроєм. Жінки втрачають права. Люди загалом втрачали права і себе самих. Паніка, страх і переслідування.
    За підтримки батьків Маржан їде в Австрію вчитись, потім повертається назад в Іран. Вона тепер і в Європі чужа, і вдома важко жити в засиллі диких обмежень. І серед усього цього треба якось отримувати задоволення від життя.
    Змішані емоції викликала в мене головна героїня у підсумку. Часто вона здавалась недалекоглядною, і навіть невдячною за можливості, які їй давало життя. За просто безпрецедентні шанси вирватись із того світу. Але, зрештою, в книжці їй від 6 до 24 році, не найпродуманіший вік у житті, тому спишу це.
    Для мене головні персонажі тут - батьки її і ще бабуся. Це якийсь такий концентрований образ адекватності, прогресивності і безумовної любові в тому консервативному, стисненому війною і догмами Ірані.
  •  
    Дорослішання та почуття свободи на фоні іранської революції
    Мальописи увірвалися в наше українське життя зовсім нещодавно, але їх розмаїття захоплює. Зокрема, книжки від видавництва “Видавництво” дивують все більше і соціальні теми, на які виходять мальописи, кожного разу розширюють світогляд. “Персеполіс” - для мене книга вражаюча напрямками, яким присвячений сюжет - життя іранської дівчини Маржан Сатрапі, яке починається ще в її 12 років.
    Звісно, один із напрямків - це історичний контекст, що відбувалося в Ірані в кінці 20-го століття, які були передумови революції, світові партнери, зовнішня і внутрішня ситуація в країні, і не у формі сухих фактів, а на прикладі родинних історій головної героїні, від імені якої і написаний “Персеполіс”. Ще один важливий аспект, який описаний у книжці - це свобода. Яким важливим даром вона є у житті людей, як вони прагнуть її отримати, яка відповідальність лежить на них за вибір, яких зусиль це коштує. І це стосується не лише вибору нового друга чи бойфренда, одягу чи способу розваг, але й стосунків з родиною і державою.
    І, звісно, третя і основна тема - це дорослішання підлітка, про що останнім часом все більше пишуть книжки та знімають фільми. Головна героїня Маржан походить із сім’ї інтелектуалів, про що свідчать її цінності та стосунки батьків із донькою. Окрім досвіду участі у революції, навіть у 12 років, авторка досить відкрито описує свій інтимний досвід, і якщо це було б легко сприйняти від американки Мішель Обама у “Становленні”, то прочитати як це було у дівчини, родом з Ірану, було незвичайно. Але виховання в родині та певний час дорослішання у Європі даються взнаки.
    Маржан пише про все довкола: про родичів, про страти, про політику, особливості пропаганди ісламської революції, свої стосунки з богом, побут, вплив медіа на сприйняття одних людей іншими, життя в Європі та Ірані, критичні психологічні стани, до яких схильна героїня, та й будь-яка людина. І також вона ділиться життєвими спостереженнями, з досить дорослими висновками: “Того вечора я зрозуміла фундаментальну річ: себе можна жаліти, коли випробування стерпні, а коли межу перейдено, то єдиний спосіб витримати нестерпне - це сміятися з нього”, “Коли тобі страшно, ти втрачаєш уміння аналізувати й думати. Страх паралізує. До речі, страх завжди був рушієм диктатур”. І я була в захваті від вміння вмістити всі складні теми у, здавалося б, підліткову літературу та ще й у вигляді коміксу.
Купити - Персеполіс
Персеполіс
526 грн
Є в наявності
 

Рецензії Персеполіс

4.4/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Хороша книжка
    Несподівано для себе я відкрила комікси.
    До Супермена я Бетмена я не дійшла, але от соціально-політичні, як от "Персеполіс" - це дуже цікаво.
    Ця історія автобіографічна. Про своє життя розповідає іранка Маржан Старопі.
    Коли вона ще була дитиною, в Ірані відбулись колосальні зміни: тріумф Ісламської революції, війна з Іраком. Правила життя стають суворішими, релігійний фанатизм процвітає і переплітається з політичним устроєм. Жінки втрачають права. Люди загалом втрачали права і себе самих. Паніка, страх і переслідування.
    За підтримки батьків Маржан їде в Австрію вчитись, потім повертається назад в Іран. Вона тепер і в Європі чужа, і вдома важко жити в засиллі диких обмежень. І серед усього цього треба якось отримувати задоволення від життя.
    Змішані емоції викликала в мене головна героїня у підсумку. Часто вона здавалась недалекоглядною, і навіть невдячною за можливості, які їй давало життя. За просто безпрецедентні шанси вирватись із того світу. Але, зрештою, в книжці їй від 6 до 24 році, не найпродуманіший вік у житті, тому спишу це.
    Для мене головні персонажі тут - батьки її і ще бабуся. Це якийсь такий концентрований образ адекватності, прогресивності і безумовної любові в тому консервативному, стисненому війною і догмами Ірані.
  •  
    Дорослішання та почуття свободи на фоні іранської революції
    Мальописи увірвалися в наше українське життя зовсім нещодавно, але їх розмаїття захоплює. Зокрема, книжки від видавництва “Видавництво” дивують все більше і соціальні теми, на які виходять мальописи, кожного разу розширюють світогляд. “Персеполіс” - для мене книга вражаюча напрямками, яким присвячений сюжет - життя іранської дівчини Маржан Сатрапі, яке починається ще в її 12 років.
    Звісно, один із напрямків - це історичний контекст, що відбувалося в Ірані в кінці 20-го століття, які були передумови революції, світові партнери, зовнішня і внутрішня ситуація в країні, і не у формі сухих фактів, а на прикладі родинних історій головної героїні, від імені якої і написаний “Персеполіс”. Ще один важливий аспект, який описаний у книжці - це свобода. Яким важливим даром вона є у житті людей, як вони прагнуть її отримати, яка відповідальність лежить на них за вибір, яких зусиль це коштує. І це стосується не лише вибору нового друга чи бойфренда, одягу чи способу розваг, але й стосунків з родиною і державою.
    І, звісно, третя і основна тема - це дорослішання підлітка, про що останнім часом все більше пишуть книжки та знімають фільми. Головна героїня Маржан походить із сім’ї інтелектуалів, про що свідчать її цінності та стосунки батьків із донькою. Окрім досвіду участі у революції, навіть у 12 років, авторка досить відкрито описує свій інтимний досвід, і якщо це було б легко сприйняти від американки Мішель Обама у “Становленні”, то прочитати як це було у дівчини, родом з Ірану, було незвичайно. Але виховання в родині та певний час дорослішання у Європі даються взнаки.
    Маржан пише про все довкола: про родичів, про страти, про політику, особливості пропаганди ісламської революції, свої стосунки з богом, побут, вплив медіа на сприйняття одних людей іншими, життя в Європі та Ірані, критичні психологічні стани, до яких схильна героїня, та й будь-яка людина. І також вона ділиться життєвими спостереженнями, з досить дорослими висновками: “Того вечора я зрозуміла фундаментальну річ: себе можна жаліти, коли випробування стерпні, а коли межу перейдено, то єдиний спосіб витримати нестерпне - це сміятися з нього”, “Коли тобі страшно, ти втрачаєш уміння аналізувати й думати. Страх паралізує. До речі, страх завжди був рушієм диктатур”. І я була в захваті від вміння вмістити всі складні теми у, здавалося б, підліткову літературу та ще й у вигляді коміксу.
  •  
    пересеполис
    Потрясающая книга. Марджан Сатрапи сегодня занимается мультиплекацией и придумыванием рисованных историй. Живет она, если не ошибаюсь, во Франции. А что было до этого расскажет этот комикс.
    Я считаю, что совершенно не зря во всем мире на это произведение обратили так много внимания. Это актуальная тема эмигрантов из мусульманских стран и жизненная история женщины. Есть очень много вариантов того, как можно создать на эти темы что-то злободневно-шаблонное, фальщиво-сентиментальное, картонно-пропагандистское и т.д. Но Сатрапи этого не сделала. Собственно, пройдут годы и годы, а книга будет все так же читаться и тревожить.
    "Персеполис" представляет из себя очень искреннюю и даже откровенную историю. Его можно принять за роман взросления. На на самом деле, это более тонкая вещь. Для авторки это - попытка принять себя настоящую через встречу с собственным прошлым.
    Для читателя - это изучение истории далекой страны, в которой так много частного и универсального, близкого и далекого.
    Эта история поведана в идеально выдержанной лаконичной манере, в которой текст и рисунки идеально дополняют друг друга, создавая впечатление голоса ребенка.
    Отдельная благодарность, переводчикам и издателям.
  •  
    Можна сказати, "Персеполіс" доволі повчальна історія.
    "Персеполіс" викликає багато думок та емоцій. Полегшена для розуміння подачею у вигляді коміксу, ця книга, втім, вельми серйозна за змістом.

    Це реальна історія падіння прогресивного суспільства, яка, здавалося б, має бути цілком специфічною, оскільки відбулася кілька десятиліть тому й оповідає про доволі далекий культурними особливостями від українців народ - іранців.

    Проте перебіг подій тут мало відрізняється від добре відомої нам жовтневої революції 1917. Ба більше - стає серйозною пересторогою на сьогодення, оскільки продемонстрована тут суспільна модель "голосуєш за популізм - отримуєш авторитаризм" до болю нагадує Україну (й не тільки її) наших днів. Тож ця книга, на жаль, доволі актуальна.

    Загалом була дуже засмучена під час та після прочитання, оскільки знову довелося усвідомити, як легко здавалося б цілком прогресивне суспільство може скотитися у звірячу темноту, забобони й нерівність.

    Особливо ясно бачиш все це, споглядаючи за перебігом подій очима дитини (доволі розумної), якою є головна героїня.

    Ще одна думка, яка виникає, коли читаєш "Персеполіс": якими схожими люди є незалежно від раси чи віросповідання. Досягнути прогресу чи повернутися до середньовіччя може абсолютно будь-який народ, будь-яка країна. Це може надихати, якщо думати про прогрес, але викликає доволі депресивний настрій, якщо замислитися над тим, яким хитким є світ, вибудуваний цим же прогресом, цей так званий "наліт цивілізації". І з часом, принаймні поки, такий стан речей, ця непевність нікуди не зникають.

    Можна сказати, "Персеполіс" доволі повчальна історія. Можливо, такий комікс варто внести й до шкільної програми з зарубіжної літератури. Не завадило б почитати її й дорослим. Тексту небагато, але ж яке дидактичне навантаження! "Усі дії мають наслідки", "Суспільство не має втрачати пильність щодо того, що в ньому відбувається" тощо.
  •  
    Сексуальне дорослішання і його наслідки 33% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книжка детально розповідає про перебіг Ісламської революції крізь призму становлення дівчинки. Вона водночас захопила, здивувала й обурила.
    Захопила оповідями іранки з погляду простих людей: як вони сприймали революцію, потім війну, яких жертв зазнали, на які важкі умови їм довелося перейти внаслідок революції. Якщо вірити авторці – ніхто не хотів саме таких наслідків, але перемогла саме така влада (за яку, все ж, хтось воював!), і вони стали заручниками утворених обставин.
    Здивували й обурили певні дії авторки, яка й розповідає власну історію. По-перше, її намагання європеїзуватися обмежилося сексуальними питаннями. Ще будучи в Австрії, вона все намагалася знайти хлопця й улаштувати з ним життя. Повернувшись у Тегеран, Маржан хизується своїми сексуальними стосунками, між іншим розповідаючи подружкам, що спала з хлопцями. Коли вони заявляють, що це проституція, вона пише, що вони на позір видають себе за прогресивних, а насправді ж фундаменталістки. Така її позиція є дивною, бо погляди дівчат ніяк не можна назвати фундаменталістськими, я б їх навіть назвала правильними. Іншого разу Маржан заявляє одногрупницям, що п’є протизаплідні ліки, бо вона ж спить зі своїм хлопцем. І вкотре дивується їхній реакції. Також не сподобалося, як вона розказує, що курить і вживає наркотики, навіть, більше того, була певний час наркодилеркою. Найбільше мене здивував і обурив випадок, коли Маржан пішла на побачення зі своїм хлопцем із яскравим викличним макіяжем, побачила, що приїхала поліція і, щоб випередити їх, адже вони могли її заарештувати за макіяж, підійшла до них і сказала, що чоловік говорив їй непристойності, і вказала на хлопця неподалік. Його забрали в поліцію. Невідомо, як склалася доля цього хлопця, проте ще й те, що вона розказувала всім цю історію, що показати, яка вона розумна, свідчить не найкращим чином.
    Розумними, виваженими здалися батьки дівчини, і оскільки їх такими зобразила саме Маржан, то, все ж, віра в її людяність і розум усе ж залишилася. Хоча суть книги так і не розкрита до кінця: не зрозуміло, які кінцеві наслідки Ісламської революції, як склалося життя у Маржан, яка демонстративно виходила заміж та за кілька місяців втомилася і все ж подала на розлучення і виїхала у Францію. І як склалося життя у її батьків, які всі негаразди війни з Іраком перенесли на собі і не втратили людського обличчя.

 
Характеристики Персеполіс
Автор
Маржан Сатрапі
Видавництво
Видавництво
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Оксана Макарова
Кількість сторінок
352
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
210х270 мм
Палітурка
Тверда, Суперобкладинка
ISBN
978-617-7818-14-3
Вага
500 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Франції
Література за періодами
Сучасна література