Книга Парк Юрського періоду

9 Відгуків
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання

Вчені винайшли унікальну технологію відновлення та клонування ДНК динозаврів. Нарешті здійснилися найбентежніші фантазії людства. Чудові й таємничі створіння, вимерлі вічність тому, знов заселили Парк юрського періоду, і незабаром подивитися на них матиме змогу будь-хто на світі. Аж тут відбувається неочікуваний збій...

У романі «Парк юрського періоду» Майкл Крайтон поєднує свій заворожливий талант і науковий підхід, щоб створити один з найцікавіших технотрилерів.

Продавець товару
Код товару
744052
Характеристики
Тип обкладинки
Тверда
Мова
Українська
Опис книги

Вчені винайшли унікальну технологію відновлення та клонування ДНК динозаврів. Нарешті здійснилися найбентежніші фантазії людства. Чудові й таємничі створіння, вимерлі вічність тому, знов заселили Парк юрського періоду, і незабаром подивитися на них матиме змогу будь-хто на світі. Аж тут відбувається неочікуваний збій...

У романі «Парк юрського періоду» Майкл Крайтон поєднує свій заворожливий талант і науковий підхід, щоб створити один з найцікавіших технотрилерів.

Відгуки
9 Відгуків
Ольга Млиновська
29 серпня 2019 р
5 балів
Технотрилер
"Парк Юрського періоду" Майкла Крайтона - роман, написаний у жанрі технотрилер, який побачив світ у 1990 році. З дитинства я чула про екранізацію цього роману, знала, що вона стосується динозаврів, однак переглядати її не мала наміру - не цікавила мене ця тема. Та коли я дізналася, що фільм був знятий на основі книги, про яку так багато книголюбів висловлюються позитивно, навіть з захопленням, я вирішила, що неодмінно й собі її прочитаю - так, із допитливості, щоб бути в курсі. І тепер, уже по прочитанні, єдине, про що я шкодую, це те, що не прочитала цю чудову книгу раніше. За сюжетом, один заможний чолов'яга з амбіціями Уолта Діснея робить майже неможливе для того, щоб "воскресити" ДНК динозаврів і отримати з нього справжнісіньких доісторичних створінь. І, гроші й завзяття роблять свою справу, - по землі, щоправда лише на ізольованому острівці починають жити динозаври. Група вчених вирушає для того, щоб перевірити стан справ проекту, що має стати справжнім науковим проривом і принести величезні гроші та чи все так просто? Книга читається просто миттєво, сюжет напружений і сповнений екшну, яскраві персонажі, а також усе це доповнюється розмірковуваннями щодо доцільності такого втручання в природу і взагалі здатності людини контролювати планету. Як на мене, це доволі успішна комбінація.
Ramsay Rolton
11 березня 2019 р
5 балів
Роман про динозаврів і небагато про науку. І про те, що змішувати одне з іншим треба дуже обережно.
Усі дивилися фільм "Парк юрського періоду", дуже багатьом він подобається - хто в дитинстві не любив динозаврів! Роман послужить відмінним доповненням і розвитком теми. Фільм виявився однобокий в тому плані, що основну долю в нім отримав екшн: спецефекти, гонитва, власне динозаври і виживання головних героїв. Роман - значно детальніше. Читач дізнається і про те, як створювався Парк; як "робили" динозаврів; як Парк функціонує; масу різних подробиць з області геології, біології та інших наук (навіть "на пальцях" дещо з вищої математики). У книзі значно більше персонажів. Найголовніше - в книзі фактично зовсім інша сюжетна лінія. У фільму і книги загального тільки - сам Парк і катастрофа, що сталася в нім, усе інше - пригоди, гонитва і так далі – інше. У романі все добре дозовано: гонитва змінюється розмовами, в них вплітається науково-популярна інформація, – і ось читач ще не встиг від неї занудьгувати, як хтось знову кудись біжить, рятується, думає, радиться... Отже кому подобається фільм, але його мало — читайте книгу, вам сподобається. Окремо хочеться відзначити в романі висловлені через героїв автором неоднозначні погляди на науку і науковий прогрес. Один з найцікавіших персонажів — математик Малкольм — відразу повний песимізму відносно спроби створити керований шматочок старовини на окремому острові, причому він доводить це математично. Добре показана небезпека бездумних експериментів, а генетика названа «зброєю страшніше ядерного». З того, що не сподобалося: після того, як все вибухнуло, кудись пропав весь робочий персонал острова. Можна ще попридиратися до системи управління Парком, що не витримує жодної критики. І ще, дуже дратує персонаж-дівчинка. Якщо хлопчик сповна вдався (кожен з нас був би таким героєм в дитинстві, попади ми в такий парк, правда? Адже всі мріяли врятувати кого-небудь від динозаврів і самостійно розібратися в складному комп'ютері) — та дівчинка це якийсь жах. Вона немов не усвідомлює реальності і жаху того, що відбувається. Ниє що хоче їсти і спати в лісі, де ходить тиранозавр. Двадцять хвилин тому вона бачила охоронця, убитого доісторичним монстром, і ось вона вже скаржиться що не хоче морозиво а хоче гамбургер. Дуже хотілося щоб її з'їли швидше, вже вибачите. Інколи незграбності сюжету просто волаючі. Навіщо знадобився цей перерахунок ящерів в гнізді з величезним ризиком для життя? Чому древні тварюки то володіють прямо-таки надприродним чуттям, то не помічають людей в парі метрів від себе? Навіщо, лише-лише перехопивши контроль над парком з динозаврами, що розбіглися, вирушати на прогулянку в ліс подихати повітрям (з передбаченим фіналом)? Ех... Треба віддати належне авторові, після закінчення романа він дякує всім хто йому допоміг — учених, художників, різних консультантів. Всі помилки він бере цілком і повністю на себе. Отже в цілому — чудовий роман про динозаврів і небагато про науку. І про те, що змішувати одне з іншим треба дуже обережно.
Taras Dovgiy
8 березня 2019 р
5 балів
Могло бути й краще.
Щоб уникнути непорозумінь, я ділю відгук на частину без спойлерів та з ними. Фільму я не бачив та мало що чув про "Парк Юрського періоду" (як би це дивно не було), тому я нічого не чекав від книги. Чи варто читати "Парк Юрського періоду"? Так, але мені не сподобалося через величезну сюжетну діру. Не маю претензій до мови автора (хоча вона здається дещо простуватою) та до ідеї книги. Просто вона вийшла затягнутою. Мені здається, що Майл Крайтон міг би вкластися і в ~400 сторінок. А ілюстрації таблиць, як на мене, взагалі не були потрібні. Але сам сюжет досить не поганий, і чи ви часто читаєте книги, в яких є динозаври?! Також Майкл Крайтон іноді гарно оперує псевдофактами, які виглядають досить достовірно. А тепер зі спойлерами. Лексі – через неї інколи хотілося кинути телефон об стінку і закричати. Вона бачить СПРАВЖНІХ динозаврів, а її турбує тільки бейсбол та що попоїсти. Персонаж Малкольм. Інколи його монологи виглядають дуже дивно, бо вони часто не потрібні і виникає відчуття, що він просто хвалиться. "Подивіться який я розумака". А більше всього мене здивувало те, що Малкольм, Грант, Дженнеро та діти бачили велоцерапторів на борту корабля та повинні були повідомити про це керівництво Парку, але коли Малкольм потрапляє до центру керівництва – нічого не говорить. Що це таке взагалі? На цьому й зав'язується половина книги – попередити керівництво про динозаврів на судні, а Малкольм цього не робить. Ось це й більше всього погіршило моє ставлення до книги.
Виникли запитання? 0-800-335-425
195 грн
Немає в наявності
Паперова книга