Правду кажуть, що в житті бувають такі історії, що жоден вигаданий сценарій не зможе її повторити. Ця книга розповідає про однолітків, українців, майстрів своєї справи з різними долями. Один поїхав шукати кращого життя на чужині, де став відомим художником, відомим, популярним та реалізованим. Інший залишився на знедоленій Батьківщині, де теж зміг реалізувати свій талант, його твори були відомими, проте нагородою за свою працю стала куля співробітника КГБ. Це книга про нашу історію та про вибір, який кожен з нас робить у своєму житті, адже ми всі власні творці своєї долі. Цікава та захоплююча книга про реальні події з елементами детективу від тандему братів Капранових.

Останнє на сьогоднішній день творіння братів Капранових. Легко проковтується, цікавий захопливий сюжет, трохи детективності. Все на реальних фактах. Звичайно, не відомо, чи дійсно доля зводила разом двох художників-Українців – Ніла Хасевича та Білла Титлу – їхня зустріч якраз і є художньою вигадкою. В принципі, як самі брати кажуть, таке дуже було ймовірним. Але вся повість відштовхується від паралельності доль і тих можливостей, які дає (чи то забирає доля) в обох митців. І питання який кут глухіший – чи задоволене сите життя. Де тобі дають всі можливості працювати і розвиватися, чи де тебе насильно запихають у повстанський бункер, єдиним виходом з якого є смерть? Талановита людина знаходить можливості для праці у будь яких, навіть найнесприятливіших умовах. Але все ж таки – на скільки ми відстаємо від США. Бо коли в нас був голодомор Білл Титла малював епохальну Білосніжку. Прочитав за один день. Написано, як воно і водиться у братів легко, захопливо, з гумором. Але в тому десь і «печалька», хочеться довше насолоджуватися, смакувати сюжетом, пригодами, поворотами долі. Ідеально зайде підліткам і домогосподаркам. А, і так, історію, навіть недалеку і трагічну України (головний антипод Стекляр – реальний, помер навіть не рік тому) можна і треба читати без брому. І в тих трагедіях є позитив, бо зосереджує на конкретній діяльності і не дає деградувати в плані людському.

Ми, художники, малюємо країну, ми малюємо людей, щоб вони бачили себе кращими. Ми - дзеркало, ми - очі. Якою ми намалюємо нашу країну, в такій і житимуть наступні покоління!" Чи може художник своїми малюнками нашкодити тоталітарній владі? Так, і то ще й як вправно! Брати Капранови у своїй новій книзі описали визвольну боротьбу молодого художника з Волині Ніла Хасевича, який маючи лише одну ногу добряче насолив радянській владі. А паралельно з ним розповідають і про долю ще одного визначного нашого сина емігранта - Білла (Володимира) Титулу, який малював персонажів дитячих мультфільмів на студії Діснея. І який свого часу їздив вчитися у Польщу, де в цей же час студіював малювання волинський художник. Ці два героя реальні, як і багато інших персонажів із книжки, які і події, які там описані. Єдине невідомо, чи дійсно ці дві постаті зустрічалися, чи це просто письменницька здогадка. Тим не менше, твір дуже на часі і його вартує прочитати усім. Адже кожен, маючи свій талант від Бога, може допомагати розбудовувати свою країну - чи то Америка, чи Україна