Чудова книга, яка сподобається і дитині, і багатьом дорослим я б рекомендувала її прочитати. Бо смисл вона несе у собі дуже глибокий. Для діток у цій книзі міститься багато цікавої, пізнавальної і нової інформації про досить рідкісних як для дитячої літератури тварин: ми познайомимося дуже близько з антилопою гну, бородавочником, грифом, марабу і гієною. Вони самі розкажуть, наскільки вони огидні і чому решта тварин Африки нехтують дружбою з ними. До речі, окрім п`ятірки гидких тварин, книга покаже п`ятірку великих, п`ятірку малих і п`ятірку скромних тваринок африканського континенту. Якщо звернути увагу, можна побачити "парність" серед великих і малих тварин, наприклад буйвол і буйволовий ткачик, слон і слоновий стрибунець, носоріг і жук-носоріг. Вже на самому початку книги автор змушує нас задуматися: а чи завжди правда знаходиться "на поверхні", чи усе так просто у житті? Чи можна когось оцінювати лише за чимось очевидним, зовнішнім? І розумієш, що ні, лише дослідивши щось, а у нашому випадку, дізнавшись якнайбільше про цих істот, розумієш, що є ті, для кого вони наймиліші, найкращі, їх люблять і чекають. Хороша книга, щоб поговорити з дитиною на тему зовнішності і різності серед людей, серед дітей; що краса- це не якийсь певний стандарт, усі люди гарні. І саме ось ця думка знадобилася б багатьом дорослим, людям, які не впевнені у собі, вважають себе негарними. Дуже позитивна книга, вчить наймолодше покоління не кривдити "інших" людей, а людям, які, на жаль, вже несуть у своєму серці образи оточення дарують промінець надії - завжди є люди, які люблять вас будь-якими і ці люди - родина.

Книжка от всемирно известной детской писательницы Джулии Дональдсон и детского иллюстратора Акселя Шеффлера, огромная благодарность издательству Читариум за адаптивный перевод на Рідну Мову, ждем от вас остальных книжек Джулии Дональдсон. Рассказ начинается рассветом в Африке, как просыпаются звери, Лев с большой гривой, стройная Куду, стая Фламинго, грациозная Зебра, крутой Носорог, все очень красивые, но кто там бежит? Что это за зверь, его ноги худые, рыжая у него борода, шерсть вся збитая у него, сказать что он гадкий, не сказать ничего. И антилопа Гну бежит бежит дальше и песню поет, какая она гадкая и на своем пути она встречает таких же гадких зверей как: Гиена пятнистая, Гриф африканский, Бородавочник, и Марабу. Все вместе они бегут и поют, нас пятеро гадкий, гадких пригадких. Эй остановитесь за нами кто-то наблюдает, это наши дети, дети выбегают и говорят: для нас вы самые лучшие, мы любим вас, вы мягкие, пушистые, гладкие, вы кормите нас, греете нас и любите нас, вы самые лучшие для нас.

Це віршована історія про те, що за непривабливою, лякаючою зовнішністю може ховатися добре серце, а хтось гидкий для оточення може виявитися добрим і милим для близьких. В Африці є багато різних тварин. Більшість із них доволі симпатичні, але є й такі, які своєю зовнішністю відлякують усіх, і з ними ніхто не хоче дружити. Так, прийшовши до водопою, антилопа гну не знайшла друзів і стала впевненою, що вона - потвора. Блукаючи Африкою далі антилопа гну зустріла таких самих тварин, як не були вродливими і від яких смерділо. Це були плямиста гієна, марабу, бородавочник і африканський гриф. Разом п'ятеро гидких прогулювалися саванною, розмірковуючи про те, які вони не гарні. Але із кущів за ними спостерігали ті, хто вважав їх найкращими у світі, найдобрішими, найвродливішими і наймилішими, - їхні малюки. І думка про те, що інші оточуючі вважають їх гидкими, вже не мала значення, адже сім'ї їх любили такими, якими вони є. Наприкінці книги є підписані ілюстрації п'ятьох найбільших і найнебезпечніших тварин в Африці, п'ятьох малесеньких тварин африканської савани і п'ятьох найбільш скромних (тих, що дуже вправно ховаються). Після книги донька зацікавилася сурикатами, і ми дивилися декілька відео із ними. Дуже пізнавальна і корисна книга.