Цікава історія від англійського письменника Роберта Льюїса Стівенсона. Книжка "Острів Скарбів" від видавництва "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля"" із серії книжок "Бібліотека пригод" на українській мові для діток середнього шкільного віку. Дуже цікава історія про Джима Хокінса та його хоробрих та вірних друзів. Джим - син власників трактиру в англійському містечку. Одного разу Джим знаходить карту скарбів і вирішив розказати про свою знахідку своїм надійним друзям Трелоні та лікареві Лівсі. Про це дізнався старий хитрий пірат. І всі вони вирушили в пошуки скарбів Карибським морем. Дуже багато морських захопливих пригод, боротьби за скарби. Мені дуже подобається дана пригодницька історія, але даний переклад мені не подобається, дуже багато русизмів і не коректного перекладу. Цим псується вся атмосфера від прочитання книги "Острів Скарбів". В загальному друк книги не поганий, ціна доступна. Але якщо є альтернатива, тоді краще пошукати ще. Просто переклад псує все враження.

Відомий англійський письменник Роберт Стівенсон є автором багатьох цікавих творів. Але саме "Острів скарбів" можна сміливо назвати його візитівкою. Цей твір буде цікаво прочитати як дітям так і дорослим. Адже події розгортаються по класичному сценарію пошуків скарбів. Здавалося, що епоха морських розбійників пішла у минуле і наприкінці дев'ятнадцятого століття морські подорожі стали цілком безпечними. Так вважав і Джим Хопкінс, поки пізно ввечері в його готелі не з'явився новий мешканець. За його манерами поведінки можна було здогадатися, що він моряк. Мало того, що новий мешканець сам по собі лякав весь персонал готелю. Він постійно пив ром, а ще до нього приходили дуже дивні "друзі". І от якось вночі почалися справжні пригоди. Після чергової порції рому у моряка стався напад, по собі він залишив карту острова. Можливо Джим і не звернув уваги на карту, але колишні "друзі" моряка проявляли до неї значну цікавість. Тому наш головний герой припустив, що ця карта дійсно веде до скарбів. Подальші пригоди приведуть нас на справжній острів. Але як виявилося цього було не досить для того, щоб заволодіти скарбами. Окрім цікавих пригод ця історія вчить на прикладах, до чого призводить людська жадібність. Адже піратські скарби не принесуть щастя жодному з героїв цього роману.

Перше, на що ви маєте звернути увагу, коли купуєте цю книжку, - це чи не починається на 193-й сторінці уривок із "Робінзона Крузо". Дефо, звичайно, геніальний письменник, але ж "Острів скарбів" - це не коктейль, щоб змішувати різні твори! Друге, - це те, що ім'я перекладача не зазначено. Це автоматично перекладає відповідальність за вади тексту на редакторів. Їх двоє. Цікаво, хто з них читав текст чи писав передмову: в кінці її наведена цитата з вірша Стівенсона "Реквієм": "Тут мати він хотів свій дім, / Сюди з довгих мандрів вертався моряк / І мисливець із лісистих пагорбів.". Якщо ви можете запідозрити у цьому - уривок вірша, це книжка вас не розчарує. Ось лише двоє перлів: "Дехто з вас вміє звертатися з ганшпугом" (с) Джон Сильвер. По-перше, не "звертатися", а бодай "працювати" чи синонім. По-друге, гандшпуг все-таки має "д". "Як я довідався згодом, це були морські леви, абсолютно небезпечні тварини. Однак їх вигляд і прибій при стрімких скелях відбив у мене охоту приставати до берега, і я волів краще загинути у відкритому морі." - це так Джим Гокінс не може визначитися, де ж йому краще накласти головою. Морські леви, мабуть були все ж "абсолютно безпечними". Загалом, русизмів купа й мова перекладу неоковирна. Краще не беріть.