Для мене будь-яка книга Умберто Еко – це апріорі знак інтелектуальної якості. Навіть ще не відкриваючи книгу, розумієш: якщо це книга Еко, значить там буде щось майстерне і неординарне. Як й інші книги Еко, «Острів напередодні» не читається швидко й легко. Як і в інші книги Еко, в неї треба «пірнути», «спіймати її хвилю». І тоді вона не відпускає й дає всю ту насолоду від читання, нових знань і осмислення тих філософських питань, що в ній поставлені. Умберто Еко, який був не тільки видатним письменником, а й філософом та науковцем з енциклопедичними знаннями, створює не просто історичний чи пригодницький роман із закрученим динамічним сюжетом. Це, мабуть, було б занадто просто для такого автора. Він створює не просто роман, а інтелектуальне мереживо, де вплетено історію й географію, астрономію й біологію, релігію та атеїзм, міфологію, різні вірування та окультизм, священні тексти й любовні листи. І, звичайно ж, червоною ниткою цим мереживом проходять філософські роздуми про буття і Всесвіт, людину й Бога, мудрість і чесноти, життя та смерть, кохання й насолоди. «Для того, щоб розширити світ, слід розширити самого себе», - говорить Еко. А щоб розширити самого себе, варто читати як книжки взагалі, так і Умберто Еко зокрема.