Захотіла «Острів» бо він про письменника і книги) хоча насправді це лише тло для чуттєвої історії кохання, пристрасті, звички, обов’язку і пошуку себе. Неймовірний опис моря у всі пори року, а сам острів є цілісним персонажем. Красиве і романтичне оформлення, хоча відчуття після прочитаного сіре і туманне. Мені сподобались роздуми Давида, підкупили його стосунки з дочкою і надихнули його описи острова. Я його бачила, відчула і полюбила. Мені здається, за сюжетом ця книга одноразова, але емоції і відчуття чарівні, сама атмосфера естета та інтелектуала, його сприйняття вартують дуже багато. На сторінках не лише книги, тут і музика, і вірші,і літературні вечори, і письменники з різних куточків світу, і вино, і затишні вечори на терасах ресторанчиків, і берег моря, і небо... «Мови ми пізнаємо завдяки віршам і людям...»