Для мене книга виявилась досить неоднозначною, оскільки досить неочікуваними є містичні елементи в деяких з творів. В цій збірці, авторка постає в новому світлі. Хоча в детективі «Чалий кінь» також є і містика і спіритичні сеанси, але там очікуєш логічного розв’язку та пояснення паранормальним явищам(що і отримуєш в результаті), чого не можна сказати про "Останній сеанс". Від оповідань "Лялька з ательє" та "Таємниче відображення" мороз по шкірі. Не справедливим є називати цю книгу втіленням містика та паранормального, оскільки в збірку також увійшли оповідання в яких фігурують звичні нам Еркюль Пуаро та міс Марпл. Хоча мені як поціновувачу класичних детективів це сподобалось. Не приємним моментом стало те, що в збірці передруковані оповідання, які ввійшли в книгу «Свідок обвинувачення та інші історії», за що і зняла одну зірку, оскільки коли купуєш нову книгу очікуєш прочитати щось нове, а не теж саме. А загалом дуже гарна книга, яка затягує своєю атмосферою. Хоча для поціновувачів детективів Агати Крісті буде незвично перші два - три твори.

Я велика прихильниця творів леді Агати, але саме ця збірка не вразила. Причин цього декілька. По-перше, видавництво одразу ввело читачів в оману. Річ у тім, що в анотації на звороті книги сказано, що в ній зібрано моторошну, химерну, а головне містичну прозу Королеви детективу. Так от, це брехня. Більша частина збірки - це класичні детективні оповідання, частина з яких належить до двох найпопулярніших циклів Агати Крісті - циклу про міс Марпл та циклу про Еркюля Пуаро. По-друге, ті декілька містичних оповідань, які у збірку все ж таки потрапили, виявились доволі прісними та нудними. Більш-менш запам'яталось та сподобалось тільки "Таємниче відображення", а інші, включаючи "Ляльку з ательє", яку я хотіла прочитати досить давно, не викликали жодних емоцій. Не було ані страшно, ані цікаво. По-третє, і це обурило мене найбільше, кілька оповідань з цієї книги нещодавно вже виходили у КСД. Здавалося б, ніякого криміналу, але вони друкувались в збірці короткої прози Агати Крісті, яка вийшла у цій же самій серії! Я порахувала, у книзі "Останній сеанс" 20 оповідань, 5 з яких вже виходили у збірці "Свідок обвинувачення". Тобто ви, не підозрюючи нічого поганого, збираєте красиву серію творів улюбленої письменниці, купуєте в колекцію черговий томик, і виявляєте, що 25% нової збірки - це дублі творів, які у вас вже є. Не чекала від КСД такого. Збірку рекомендувати не можу, ні тим, хто тільки знайомиться з творчістю леді Агати, ні тим, хто її добре знає і любить.

Хоча я вже встигла прочитати з десяток книжок Аґати Крісті, оце вперше взялася за її оповідання, і вони справді показали мені Королеву Детективу з незвичного ракурсу. До збірки «Останній сеанс» увійшли оповідання, які об'єднує присутність містичного елементу. Поза цим усі вони дуже різні. До слова, навіть містична складова трактується авторкою по-різному: в деяких оповіданнях у розв'язці ми дізнаємося, що всі химерності і так зване спілкування із потойбічним світом — це лише забобони, легковірність і спроби приховати справжній злочин, а в інших містичний елемент так і залишається непоясненим, незбагненним і залишеним на розсуд читача. Насправді збірка досить нерівна і легко можна здогадатися, котрі з оповідань були створені раніше, а котрі пізніше, бо серед справді вишуканих, майстерних сюжетів є кілька помітно слабших. Що вдієш, навіть у Аґати Крісті не все шедеври. Між іншим, для шанувальників серій про розслідування Еркюля Пуаро і міс Марпл в «Останньому сеансі» знайдеться кілька історій про улюблених детективів.