Не захопив. Не зачепив. Не зацікавив от взагалі. З перших рядків відчула, що це не мій автор. Хоч і тема цікава - людські стосунки та психологія, сімейні цінності, батьки і діти, суспільство навколо і непристойно близько. Відгуків і справді чимало, більшість - схвальні. Від себе скажу - не рекомендую. Важко говорити про зміст, коли змушуєш себе читати рядок за рядком і ще й вдумуватись про прочитане. Можливо, якщо через декілька років повернутись до цього твору і спробувати розпочати знайомство ще раз - щось і вийде... Але відверто шкодую про цю покупку. Завжди читайте перед покупкою хоч десять сторінок, щоб зрозуміти чи це "ваше".

В’ячеслав Халанський Відук на роман Дж. С. Фоера «Ось Я» («Here I Am») Цей твір Фоера викликає радикально різні відгуки, говорять навіть про повне знецінення його творчості як письменника (Д. Биков). Хоча сам Фоер відмічає, що власне цей роман став «справжньою першою книгою». Твір розтягнувся на 665 сторінок, був написаний за 10 місяців і вмістив 25 років досвіду. Про що цей роман і чому його важко зрозуміти? Спочатку про складне в розумінні Фоера. По-перше, було дуже важко читати роман. Розірвані в часі діалоги, одночасно розмовляють різні люди. Це мене дуже дратувало. По-друге, раджу послухати інтерв'ю Фоера про цю книгу. Тоді при читанні стає більш чутно голос автора. Це допомагає розуміти контекст його думок. По-третє, я почав розуміти ідею автора приблизно з 375 сторінки. А до того ти не розумієш, про що йде мова, але текст тримає і не відпускає. Поступово розумієш, що йдеться про тебе. Це ж я, як і головний герой Джейкоб, не можу до кінця відверто поговорити з другом, дитиною, жінкою. Ніби це так просто — взяти та сказати, що ти відчуваєш, — але не вдається. І ти можеш знаходитись поруч в одній кімнаті з близькою людиною, але між вами прірва, безодня. «Ось Я», як каже автор, — це роман про те, що означає бути людиною в сучасному світі, в добу технологій. Чому ми відчуваємо самотність? Чому нам важко розуміти одне одного? Що таке любов, вірність, зрада й прощення? Чи є чітка границя між зрадою і вірністю? Що таке дім? Всі ці питання підіймаються та розглядаються в історії чотирьох поколінь батьків і дітей. Джулія и Джейкоб Блох (їм по сорок років) — батьки трьох дітей: Сема, Макса і Бенджі. Їхні родичи свого часу переїхали до Америки з Ізраїлю. Джейкоб робить нудні телешоу, а Джулія — архітектор без жодного спроектованого будинку. У романі детально описаний пошук того, як подружжя долає прірву непорозуміння. Відносини були напруженими довгий час, майже десять років з прожитих шістнадцяти у шлюбі. Але останньою краплею для розлучення стало те, що Джулія знайшла інший телефон Джейкоба з еротичною перепискою. Чи вдасться їм зберегти стосунки? Назва роману «Ось Я» — цитата з Біблії. «Here I Am» — «Я тут», — відповість Авраам Господові на прохання принести у жертву власного сина Ісаака. Хоча Фоер в інтерв’ю каже, що ця фраза має багато значень. Це і народження особистості, і центральна відповідь на питання «Як можна бути людиною і розуміти один другого?», це є і любов. Розуміння себе, своє екзистенційне народження у Джейкоба супроводжувалось тим, що в Ізраїлі почалася війна і він, не розуміючи себе, знаходить сенс в цій поїздці. Дім, любов, народження свого Я — ключові теми цього роману. Відповіді чіткої немає, є постійний потік думок, амбівалентні роздуми — це, так би мовити, абстрактний філософський рівень. Таке відчуття, що автор сам заплутався у цих напружених пошуках. Але конкретику привносять болючі реальні ситуації: розлучення, зрада, пошук розуміння, рішення поїхати на війну без підготовки. Тобто відповіді знаходяться у екзистенційних, життєво важливих рішеннях. Але чи приводять ці рішення до того, що можна назвати щасливим життям? Фоер песимістично завершує роман переживанням смерті старого собаки у ветеринарній клініці. Може, тим він хоче сказати, що ми живемо у вік смерті людяності та, відповідно, неможливості розуміння одне одного?

"Ось я" ще один роман від автора "Страшенно голосно і неймовірно близько" та "Всьо ясно" "Ось я" - це сімейний роман, тут про кохання, розлучення, страхи, пошук себе. В основі історія сімейної пари з трьома дітьми, яка після більше як п"ятнадцяти років спільного життя вирішує розлучитися. Чому? Вони більше не можуть бути разом, не можуть доторкатися один до одного, і не тому, що їм цього не хочеться, навпаки, хочеться навіть дуже, але між ними утворилася прірва, яка росте з кожним днем. Він боїться бути відкинутим, не ділиться своїми думками і страхами із страху не знайти розуміння. Вона також обирає мовчання, закривається в собі. В діалогах головних героїв, дуже часто впізнаєш себе. Головна ідея, це те, що люди повинні розмовляти і уникати недосказаності. Якщо тебе щось турбує, то скажи це. Якщо тобі добре поділися своїм щастям. Головне не мовчати. Здається книга має трохи автобіографічну складову, так як біографія автора містить інформацію про розлучення також. Велике місце у книзі автор (знову ж таки) приділяє історії та звичаям єврейського народу, також тут про військові події в Ізраїлі, питання релігії, расизму і багатьох інших проблемах людства, але звичайно ж крізь призму саме євреїв.