Рим, 1917 рік. Сергій Дягілєв, керівник легендарної трупи «Російський балет», працюючи над авангардною постановкою «Парад», замовляє декорації та костюми у художника Пабло Пікассо. Темпераментний іспанець, котрий на той час прославився як картинами, так і легковажною поведінкою, намагається завоювати серце неприступної балерини Ольги Хохлової. Згодом вона, дівчина з тонкими, правильними рисами обличчя та меланхолійністю у погляді, таки відповість взаємністю наполегливому залицяльнику… Так розпочалася драматична історія кохання, без якої, хтозна, чи би став Пікассо генієм-художником, а Ольга – просто дружиною Пікассо. Ода землячці Тетяна Сидоренко – сучасна українська письменниця, науковець та журналістка, авторка десяти художніх книг. Народилася на Чернігівщині. Її остання повість «Ольга, дружина Пікассо» – це перша в Україні художня книжка, присвячена талановитій уродженці Ніжина, балерині Ользі Хохловій, відомій світу, перш за все, завдяки заміжжю з видатним іспанським художником. Саме цьогоріч минає сто років, відколи танцівниця стала першою офіційною дружиною Пабло Пікассо, назавжди увійшовши в історію мистецтва як найчастіше зображувана модель на картинах, без перебільшення, найсуперечливішого майстра пензля ХХ століття. «Період Ольги», або «Я малював те, про що думав, а не те, що бачив» Так називають період творчості Пабло Пікассо, на які припало 18 років його спільного життя із Ольгою Хохловою. Довкола нього, в цілому, і простежується сюжет повісті, написаної у формі так званих «есхатологічних інтерв’ю», коли головні персонажі розповідають самі про себе. Такий стилістичний прийом, за задумом письменниці, має забезпечити читача відчуттям безпосереднього спілкування з героями історії. Цим і пояснюється цікава пунктуація оповіді: велика кількість трикрапок та засилля знаків оклику. Але центральною постаттю твору, всупереч назві, виступає саме художник, геніальний не лише у мистецтві, а й у… жорстокості. Ольга Хохлова зображається доволі поверхнево: спочатку в ролі музи, матері їхнього єдиного сина, а далі – стражденної жінки, покірної жертви чоловіка-ловеласа. Варто додати, що «Ольга, дружина Пікассо» жанрово вважається романізованою біографією, тобто художньою книгою з вибірковими історичними фактами. Особисто я, до прочитання назви та анотації книжки Тетяни Сидоренко не знала, що легендарний митець був одружений з балериною українського походження. Власне, саме цей факт найбільше заінтригував мене, спонукаючи чимшвидше ознайомитися з таким багатообіцяючим, на мою думку, твором. Майже півтора ста сторінок «проковтнулося» буквально за вечір, однак очікуваного захвату від книжки я так і не отримала… Про саму Ольгу, вважаю, інформація подається доволі скупо і розмито, неначе вона – другорядний персонаж, плюс, склалося враження, що авторка змалювала її як типовий образ жінки-мучениці, так притаманний для класичної української літератури. Що сподобалося, так це пізнавальні вставки про відомих постатей з найближчого мистецького оточення Пікассо й Ольги (Сергій Дягілєв, Ігор Стравинський, Жорж Брак, Жан Кокто, Анрі Матісс, Гійом Аполлінер, Луї Араґон, Гертруда Стайн та інші), а також про постановку балету «Парад».

,,Ольга, дружина Пікассо" -- остання книжка Тетяни Сидоренко, письменниці, журналістки та науковиці. Це повість, яку жанрово можна назвати романізованою біографією, життєписом видатної балерини українського походження. Цікаво, що цей твір, як і ще один роман -- філософсько-барокові ,,Ігри з Іваном -- черговий, присвячений відомій людині, яка народилася на малій батьківщині авторки -- Чернігівщині. Ольга Хохлова, уродженка Ніжина, знана у цілому світі, перш за все, як перша офіційна дружина Пабло Пікассо. Вона була його натхненням, музою, і, врешті-решт, обузою та... прокляттям? Такі порівняння можна знайти, пошукавши інформацію про Хохлову у західних джерелах. Тому поява першої української книжки про талановиту танцівницю давала неабияку надію, що, нарешті можна буде більше уявити собі її внутрішній світ, формування характеру та особистості, дізнатися, як проходило дитинство, простягався творчий шлях і т.д. Парадокс, але про Ольгу Хохлову у книжці про неї я довідалася дуже ознайомчо. Можливо, таким був задум авторки, щоб спонукати читача опісля прочитання самому вишукувати відповіді на запитання деінде, або ж уявити, якою ж насправді могла бути ,,головна" героїня повісті. Центральним персонажем твору виступає саме геніальний іспанський художник. Талановитий не лише у художньому мистецтві, а й як... егоїстичний, жорстокий чоловік-ловелас, який всіляко принижує дружину, але не може позбутися, зрештою, ненависного подружнього ярма. Бо, згідно із шлюбним договором, у випадку розлучення половина майна відійде Ользі, в тому числі з картинами... Хохлова ж постає як жінка-мучениця, жертва почуттів та обставин, якій судилося бути ,,дружиною" Пікассо аж до останнього подиху...