Німий бог
Паперова книга | Код товару 867797
Yakaboo 4.9/5
Автор
Юркі Вайнонен
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Юрій Зуб
Кількість сторінок
176
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~130х205 мм)

Усе про книжку Німий бог

Юркі Вайнонен, уже добре відомий українським читачам як автор химерних «13 новел», тепер запрошує вирушити разом зі скульптором Андре в мандри до напівміфічної й похмурої Бретані. Це загублена в горах місцина, де люди інакше дивляться на світ, поклоняються печерним галкам і остерігаються чужинців. Саме тут перед своїм загадковим зникненням жив батько Андре, уславлений артист перформансу. Чому він вирішив покинути сцену й оселитися в ізоляції від світу, у старому вітряку на околиці села? Що з ним врешті трапилось? Аби дошукатися істини, Андре доведеться переосмислити власне сприйняття реальності, переступити поріг свідомого і з'ясувати, які моторошні таємниці охороняє мовчазне бретонське село.

Характеристики
Автор
Юркі Вайнонен
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Юрій Зуб
Кількість сторінок
176
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~130х205 мм)
Рецензії
  •  
    ХИМЕРНА ПРОЗА 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я дуже рідко читаю анотації, бо боюсь натрапити на спойлери.
    Цю книгу купила по рекомендації yakaboo, у сторіс розповідали про цю книгу і сказали: "Якщо Ви її не читали, то маєте прочитати!". От як я легко ведуся на переконливу рекламу :D

    Ну, і я купила. Почала читати і зрозуміла, що це моє. Проза, звичайно, дуже незвична, химерна, сюрреалістична, символічна. Кожен тут може побачити те, що хоче побачити – стосунки батьки-діти, пошуки себе, свого коріння, глибші сенси...

    Дуже мені сподобався стиль написання – такий повільний, плавний, розмірений, з надзвичайно реалістичними описами. Просто надихає на письменництво. Автор так все детально описував, а я детально уявляла, що вже й сама почала обростати тим пір'ям галок :D

    До речі про галок. Я їх відкрила для себе як розумних птахів, коли кидала їм насіння соняшника, то голуби ковтали цілком, а галки, на моє велике здивування - лущили зернята і витягували ядро. І як пізніше дізналася, що воронячі є найрозумнішими з птахів.

    Багато хто каже, що Юркі Вайнон надто розтягнув текст, що можна було все стиснути в одну невеличку новелу, але як на мене все прекрасно і лаконічність книзі ні до чого. Тут суть якраз в атмосферності. Кажуть також, що його "13 новелл" кращі, то значить все краще в мене ще попереду, бо я їх ще не читала.

    Цікаво було відкрити для себе новий стиль і жанр. Буду продовжувати знайомство з автором.

    Ви також читайте - будете знати хто такий Голос і Шал і яким боком тут галки вплетені ;)
  •  
    Сюрреалізм у кращих фінських традиціях
    Роман фінського письменника Юркі Вайнонена ,,Німий Бог" -- це, без сумніву, одна з ,,найсмачніших" новинок цьогорічного київського ,,Книжкового Арсеналу". Твір побачив світ українською мовою завдяки перекладу Юрія Зуба та фантастично класному оформленні обкладинки і форзаців від Марії Кінович у видавництві ,,Комора". Власне, наш читач уже мав можливість познайомитися із цим дуже самобутнім скандинавським автором кількома роками раніше, занурюючись у сюрреалістичний світ збірки ,,13 новел", яка теж вийшла друком у видавництві ,,Комора", як і палітурка -- з-під пензля Марії Кінович.

    Найперше хочу звернути вашу увагу саме на ілюстративне оформлення видання. На ньому не просто красується птах поруч із химерно виписаною назвою роману: покрутивши книжкою, побачите, що титулка плавно перетікає у зворотню сторінку палітурки, створюючи неначе ефект 3-Д зображення, плюс, цікавезна манера оформлення анотації чого варта! А які форзаци! Словом, молода і дуже креативна київська ілюстраторка та дизайнерка, Марія Кінович, не то слово, як потрудилась на славу!

    Що ж до самої ,,начинки" ,,Німого Бога", тобто тексту, то будьте готові поринути у похмурий та напівміфічний світ оповіді, нитка якої ткатиметься від імені головного героя -- скульптора Андре Малідоро. Пліч-о-пліч разом з ним читач занурюватиметься в архетипи, сни, марення, відчитуючи при цьому алюзії на класику літератури модернізму. Оцей чорний птах -- це галка, якому поклоняються жителі непривітного бретонського села, яке приховує таємницю зникнення батька Андре, відомого артиста перфомансу, розвінчати котру і прибуває сюди син... Галка стає немов його провідником у світі, ворожому до чужинців, повному язичницьких традицій та містичних знаків, котрий дуууже неохоче приймає ,,гостей", а ще неохочіше відпускає...
Купити - Німий бог
Німий бог
150 грн
Є в наявності
 

Рецензії Німий бог

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    ХИМЕРНА ПРОЗА 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я дуже рідко читаю анотації, бо боюсь натрапити на спойлери.
    Цю книгу купила по рекомендації yakaboo, у сторіс розповідали про цю книгу і сказали: "Якщо Ви її не читали, то маєте прочитати!". От як я легко ведуся на переконливу рекламу :D

    Ну, і я купила. Почала читати і зрозуміла, що це моє. Проза, звичайно, дуже незвична, химерна, сюрреалістична, символічна. Кожен тут може побачити те, що хоче побачити – стосунки батьки-діти, пошуки себе, свого коріння, глибші сенси...

    Дуже мені сподобався стиль написання – такий повільний, плавний, розмірений, з надзвичайно реалістичними описами. Просто надихає на письменництво. Автор так все детально описував, а я детально уявляла, що вже й сама почала обростати тим пір'ям галок :D

    До речі про галок. Я їх відкрила для себе як розумних птахів, коли кидала їм насіння соняшника, то голуби ковтали цілком, а галки, на моє велике здивування - лущили зернята і витягували ядро. І як пізніше дізналася, що воронячі є найрозумнішими з птахів.

    Багато хто каже, що Юркі Вайнон надто розтягнув текст, що можна було все стиснути в одну невеличку новелу, але як на мене все прекрасно і лаконічність книзі ні до чого. Тут суть якраз в атмосферності. Кажуть також, що його "13 новелл" кращі, то значить все краще в мене ще попереду, бо я їх ще не читала.

    Цікаво було відкрити для себе новий стиль і жанр. Буду продовжувати знайомство з автором.

    Ви також читайте - будете знати хто такий Голос і Шал і яким боком тут галки вплетені ;)
  •  
    Сюрреалізм у кращих фінських традиціях
    Роман фінського письменника Юркі Вайнонена ,,Німий Бог" -- це, без сумніву, одна з ,,найсмачніших" новинок цьогорічного київського ,,Книжкового Арсеналу". Твір побачив світ українською мовою завдяки перекладу Юрія Зуба та фантастично класному оформленні обкладинки і форзаців від Марії Кінович у видавництві ,,Комора". Власне, наш читач уже мав можливість познайомитися із цим дуже самобутнім скандинавським автором кількома роками раніше, занурюючись у сюрреалістичний світ збірки ,,13 новел", яка теж вийшла друком у видавництві ,,Комора", як і палітурка -- з-під пензля Марії Кінович.

    Найперше хочу звернути вашу увагу саме на ілюстративне оформлення видання. На ньому не просто красується птах поруч із химерно виписаною назвою роману: покрутивши книжкою, побачите, що титулка плавно перетікає у зворотню сторінку палітурки, створюючи неначе ефект 3-Д зображення, плюс, цікавезна манера оформлення анотації чого варта! А які форзаци! Словом, молода і дуже креативна київська ілюстраторка та дизайнерка, Марія Кінович, не то слово, як потрудилась на славу!

    Що ж до самої ,,начинки" ,,Німого Бога", тобто тексту, то будьте готові поринути у похмурий та напівміфічний світ оповіді, нитка якої ткатиметься від імені головного героя -- скульптора Андре Малідоро. Пліч-о-пліч разом з ним читач занурюватиметься в архетипи, сни, марення, відчитуючи при цьому алюзії на класику літератури модернізму. Оцей чорний птах -- це галка, якому поклоняються жителі непривітного бретонського села, яке приховує таємницю зникнення батька Андре, відомого артиста перфомансу, розвінчати котру і прибуває сюди син... Галка стає немов його провідником у світі, ворожому до чужинців, повному язичницьких традицій та містичних знаків, котрий дуууже неохоче приймає ,,гостей", а ще неохочіше відпускає...
  •  
    Химерно, але однозначно цікаво!
    Дуже-дуже химерна книжка. Аж захотілось Фрейда перечитати, бо відсилок до нього тут безліч, а от університетський курс вже призабувся. Тим більше, що по мірі читання книги ти все глибше занурюєшся у це вариво чиєїсь підсвідомості, як то кажуть: “Чим далі в ліс, тим страшніші партизани”

    За сюжетом молодий архітектор Андре вирушає на пошуки батька у віддалене, замкнуте село Бретань. Батька, хлопець ніколи не бачив, той був бродячим артистом і залишив сім'ю майже одразу після його народження. Однак звістка про чи то зникнення, чи то смерть чоловіка спонукає Андре йти шукати відповіді на питання, які його давно мучили. Але це лише початок подорожі, бо потрапивши в село, Андре розуміє наскільки воно дивне. Тут поклоняються вітрякам та печерним галкам і геть не люблять чужинців.

    Про емоції. Як на мене, цей роман не можна читати лінійно і акцентувати увагу лише на сюжеті. В творі повно метаформ, образів і відсилок до психоаналізу (іноді аж надто багато, і надто явно). Не дарма ж автор шанувальник дідуся Фрейда.


    Стосовно прихованих смислів, то їх тут рівно стільки, скільки ви собі накопаєте))) “Німий бог” дуже багатошаровий і неоднозначний. Для мене він був про пошуки себе в світі і всередині самого себе, про вміння віднайти в собі щось від наших батьків і прийняти це.
    Загалом читайте і відкривайте нові грані, але роман зайде далеко не всім.
  •  
    Хай живе сюр!
    Як і з попередньою книжкою Юркі Вайнонена, «13 новел», - цікава обкладинка і міцний текст. На позір, історія про пошук сином батька, якого ніколи не бачив. Але надзвичайне, чи то пак дивне, починається з першої сторінки і гніздиться на кожному розвороті. Автор плете мереживо свого химерного світу так, що в кінці відчуваєш себе у ньому замотаним. Дуже виразні образи, від яких після прочитання ще якийсь час відмахуєшся, як від мух. Бо вони не дуже приємні, ці образи. А деякі взагалі викликають жах. Такі, що, здається, сам Кафка сказав би «йой», а Гайдеггер схвально би закивав. Вражає те, як напрочуд послідовно ці сюрреалістичні образи ув’язуються в єдине живе ціле і вписуються у цілком реалістичний (але не реальний) сетінг. За настроєм і естетикою, за нагнітанням передчуття катастрофи, ця історія нагадала «Меланхолію» Ларса фон Трієра. Катастрофу можна сприймати як звільнення, і по-різному можна інтерпретувати те, що знайшов головний герой у кінці цієї архетипної подорожі. Книжка, яка дарує тривале осмислення після прочитання.
  •  
    Странно, но круто
    А у вас так бывает? Стоит какой-нибудь теме меня "зацепить", как откуда ни возьмись начинают "притягиваться" сюжеты на эту тему. В моем случае это было знакомство с автобиографией и прочим наследием "великой и ужасной" Марины Абрамович. Которое так меня озадачило, что я решил серьезнее углубиться не только в теорию современного искусства, но и в собственную рефлексию на эту тему. Плюс еще несколько современных фильмов, таких например, как "Квадрат". И вот тебе на - Вайнонен, и тот туда же. Главный герой - художник перформер, который изображает ничто иное, как само Безумие.
    Скандинавскую литературу я трепетно читаю по возможности всю, какая попадается под руку. Увидел у друга Вайнонена. Стал читать. Оторваться было невозможно. Получил удовольствие, но из прочитанного понял мало. Я имею ввиду, сюжет-сюжетом, а вот аллюзии, все эти мифологические коды-шифры, которыми автор наполнил произведение... Судя по всем там все сложно, а я не настолько эрудированный, чтобы отгадать его глубинные метафоры. Если бы не язык мне бы точно не понравился подобный сюжет. Но язык - выше всех похвал и я кайфанул от чтения. Надо бы поскорее прочесть и вторую книгу этого автора.
  •  
    Бог, що голосить
    Книжку порадили у читацькому клубі, і вона дивовижна. Голос та Шал - артистичний тандем, чий сповнений первісності перформанс десятиріччями доводив людей до екстазу. Але, зійшовши зі сцени, спершу помирає Голос, а Шал йде доживати свій вік у глухе село, де шанують бога галок. Звідти й приходить повідомлення до сина Шала про визнання його батька як такого, що помер, але тіло не було знайдене. Щоб розкрити цю таємницю, син вирушає по слідах батька у країну сюрреалізму, де кожна назва - то шана котромусь з митців, дотичних до цього напрямку. Дивний ритуал, якого мати навчала сина, зустріч з коханкою батька, що живе у млині, фах скульптора та бажання зробити саме тут з місцевого каменю батькову постать - все це закручується у жахіття, ключ до якого - загибель всіх дітей та давнє пророцтво. Жертовність, фанатизм та птахи. Мандрівки душі під дією грибів. Дуже гарна мова перекладу, соковита, сторінки так і гортаються одна за одною. Книга для тих, хто бажає познайомитись з фінською літературою, кого цікавлять сучасні інтерпретації міфів (згадаймо короля-ворона з казок) та хто готовий до мішанини уявних світів на тлі ремінісценцій до геніїв минулого. Можна читати, звісно, й не маючи уявлення про сюрреалістів - книга й без цього шару дає багато для любителів містики та фантастичних сюжетів. Дизайн обкладинки дуже доречний.
  •  
    Перед прочитанням не вживати грибів!
    Велику прозу я не любителька читати, але оскільки книга новелістики Юркі Вайнонена мені припала до вподоби, то й не відмовилася від можливості прочитати і роман цього ж автора. Була здивована, та роман читався набагато легше, ніж новели. Я аж ніяк не маю на увазі, що він простіший – просто звикаєш до персонажів, подій, і вже не зупиняєшся, доки не перегорнеш останню сторінку.
    Як завжди, твір цього автора вдосталь химерний. Батько головного героя зображується богом галок. Протягом усього твору його син, який його ні разу не бачив, описує, як той виступав на сцені – чи переповідаючи почуте або прочитане, чи отримавши галюцинації, вживаючи для цього відповідні гриби. Картинка зображена наскільки правдиво, що навіть сумніву не виникає, що це відбувалося, і відбувалося саме так. Хоча якщо ввімкнути мізки, описані ситуації не здадуться привабливими, більше того, вони не видадуться вартими показу, а тим паче оплесків і захоплення, які, якщо вірити сину, наповнювали залу, щойно починався концерт. Це інакше як божественною належністю батька й пояснити нереально.
    Трохи пригнічує, що головний герой постійно вживає галюцигенні гриби. Його оповідь і так видається фантазією божевільного, а такі деталі лише підтверджують дике припущення. А його історія про те, що у його дитинстві (до 14 років!) мати постійно вдягала його в галяче начиння і змушувала зображувати галку наштовхує на думку, така хворобливість юнака цілком спадкова.
    Оскільки я не дуже знаюся в цьому жанрі, то певні деталі залишилися мною «не зчитаними». А кінцівка, яку пише власне батько, якого син так шукав і не знайшов, видається не чим іншим, якщо результатом вживання грибів. Однак роман дуже цікаво написаний, і хоч після прочитання залишилося більше питань, ніж відповідей, все ж я раджу її прочитати.
 
Характеристики Німий бог
Автор
Юркі Вайнонен
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Юрій Зуб
Кількість сторінок
176
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~130х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7286-29-4
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції
Література за періодами
Сучасна література