Здавалося б, я уже повністю зрозумів, як працює російська пропаганда, але ніт - Померанцев, який пропрацював у цій махіні десяток років, ледь не повністю усвідомив принцип дії цих вбивчих балакаючих голів, та підняв проблему російських інвестицій у економічній системі Великої Британії, про які я ніколи раніше й не чув. Якщо вас не цікавить тема пропаганди як такої, то там не лише про неї - російські секти, банди, руйнація російських історичних пам'яток, псевдо-православні клуби, та багато чого іншого. Коротше, рекомендую до прочитання. P. S. Дякую дівчата з каналу "Палає" за цю рекомендацію. Без них я ніколи й не почув би про цю книгу.

«Суспільство спектаклю та жорстокості» Назва може трішки дизорієнтувати, адже «сходження» часто сприймаємо як «підняття до вершини». Цей іменник віддієслівний і позначає напрямок від і до. В оригіналі друге речення назви книжки - Adventures in Modern russia (дослівно «Пригоди в сучасній росії»). Для мене це більше відтворює зміст книжки. Пітер Померанцев - британський журналіст, який, будучи зі сім‘ї радянського дисидента, подався в росію працювати, адже можливостей для продюсера та режисера там непочатий край. Знімав для відомого телевізійного каналу реаліті-шоу про долі людей. Сама книжка складається з історій людей, з якими автор працював, знався, перетинався, чи якими цікавився. Саме через знайомство з героями Померанцев, як і читач, робить висновки про те, чим є ця держава. Вкотре Пітер наголошує на тому, що на російському телебаченні правди не існує; є сценарій, план, пропаганда, організований вплив. Не маючи джерел альтернативної інформації, людина починає кивати тому, що в неї запихають. Суспільство рабів, які радіють такому укладу, не розуміючи змісту понять «свобода», «права людини». Як можна прагнути того, про що ти уявлення не маєш? «Це не країна в перехідному стані, а певний тип модерної диктатури». На сторінках книги розгортаються долі дівчат, які шукають «форбсів» та вважають це метою свого життя, жертв «тренінгів» особистісного зростання, релігійних груп, бандитів, гангстерів, олігархів. Усіх об’єднує штучний світ, де людина не є цінністю. І це не стан розвитку, пошуку виходів для правової держави та громадянського суспільства. Це кінцева мета свавільного необемеженого панування влади, брехні та грошей. Тут є «більше слів на позначення «хабаря», аніж в ескімосів для «снігу»». Книжка для роздумів, дивування та чергового усвідомлення того, наскільки особисті цінності впливають на формування навколишнього середовища, і навпаки.

Книжка написана вельми професійно, коли її читаєш, то розумієш, що автор вклав у неї дуже багато сил. Висвітлюється дуже багато аспектів життя Росії, можна дізнатись багато нового, прочитавши її. Втім, уся ця інформація, як би вона не була красиво подана, не має великого значення. Книжка називається "Нічого правдивого й усе можливо. Сходження до сучасної Росії", і вже в цій назві є певна помилка. Ця робота висвітлює стан речей, який мав місце в нульових роках, а це вже точно не "сучасна Росія". Можна сказати, що ця робота вже не дуже актуальна. Звичайно, це не докір у бік автора, бо він писав про сучасність, яка вже минула. Коли я купував цю книжку, то очікував дещо іншого. Також можна зазначити, що зі всіх фактів та історій, наведених у книжці, у читача в голові залишиться не так багато, це буде загальне враження про Росію. Але в українців воно і так є, воно було ще й до початку російсько-української війни через близькість країн. Книжка розрахована на читача із Заходу, для нас вона має істотно нижчу цінність. Втім, це, звичайно, також не докір автору, бо для західних читачів він і писав, а тому можна сказати, що ця журналістська робота є дуже хорошою.