Знаю, останнє слово здається, як у тих дитячих завданнях, зайвим. Та воно тут не просто так. Знаю, багато хто оминає книжки про війну — занадто боляче, відкрита рана, читати несила, хоч вони і важливі, потрібні нам всім. Та тут “післясмак” буде дещо інакшим. Знаю, часом накриває і здається, що з ліжка не встати. Та десь треба шукати ресурс — ось тут і ця книжка. 30 історій абсолютно різних жінок: від захисниць, парамедикинь і волонтерок до засновниць фондів, підприємиць і медійниць — ця книжка про українок, які з першого дня (і набагато раніше) повномасшабного вторгнення активно працюють задля перемоги і допомоги країні, кожна на своєму місці. Вимушені переселенці, онкохворі дітки, гуманітарні і потреби військових, захист прав ЛГБТКІ-спільноти і така важлива терапія для людей, які живуть з ВІЛ — всього не перелічити. І все важливо. Кожна з героїнь згадує про перші дні і свій подальший шлях з дрібкою рефлексій, обережно і коротко про події, та вже детальніше про дії, плани і надії. Кожна ділиться тим, що допомагає відновлювати ресурс, власними трансформаціями і, найважливіше, зарядом — він як побічна дія від читання. Кожна — про відкриття нових неочікуваних якостей, про стійкість і силу, про віру у результат невпинної роботи. Так, без флешбеків не вийде — я тому й зняла книжку на своїй “підвальній” зимовій куртці, один погляд на неї нагадує мені про власне безсилля в перші дні повномасштабного вторгнення. Але це видання — важливе нагадування, доказ: коли ти на своєму місці, коли ти дієш, коли розумієш для чого — можна гори звернути. І треба, бо ж фронту потрібен надійний тил. Не вивозиш — відпочити — і далі, бо ж кожна сфера важлива. Мета цього дійсно красивого видання — привернути увагу світової спільноти до всеохопної діяльності українських жінок. Для мене ж вона стала хорошим мотиватором в ті самі дні, коли здається, що з ліжка не встати. І натхненням — робити більше. Частина грошей з продажу книги підуть у благодійний проект “Наші діти”, проєкт підтримки та допомоги дітям з окупованих, деокупованих, прифронтових території зі всієї України, які втратили своїх батьків через війну. Більше за посиланням: https://instagram.com/irinyurch?igshid=MzRlODBiNWFlZA==

Це дуже непроста книга, бо особисті історії, особливо, які стосуються війни, тригерять чи ненайдужче. І разом з тим, відчуваєш неймовірний трепет від того, що кожна із цих неймовірних жінок довірила тобі свою власну історію, свій біль, страх і переживання. .Це книга про спротив українських жінок у війні із російськими загарбниками. .Це книга про мудрість, стійкість, честь, самовідданість та безмежну віру. .Це книга про біль та неймовірну любов. .Це книга про силу людського духу та жіночу єдність. Юлія Микитенко, Юлія Панкова, Регіна Кошова, Анастасія Леонова, Настя Тиха та багато інших імен, яких ви можливо і не чули, але я дуже сподіваюся, що таки вони вам відомі. Історії парамедикинь, волонтерок, засновниць фондів, журналісток та просто небайдужих до долі своєї країни. Більше за посиланням: https://instagram.com/my_book_escape?igshid=MzRlODBiNWFlZA==