Книга Несподівана радість звичайності

Іноді, ми настільки зациклені на унікальності, грандіозності й «успішному успіху», що звичайне асоціюється з чимось поганим чи незначним.
Якщо за день не відбулося нічого грандіозного – значить так собі день.
Якщо мрія чи бажання, не пов’язане з успішним успіхом - ну, так собі мрія.
Що вже казати про зовнішність, отут звичайність точно не в тренді))

Кетрін Грей розповідає про свій шлях до звичайності.
Книжка з гумором і хорошими моментами, які хочеться виділити.
Було таке, що хотілося відкласти читання, бо не сходилися погляди з авторкою.
Але, вона пише про свій досвід, і не обов’язково стовідсотково з усім погоджуватися.

Окремий респект за «диво в буднях» й практику вдячності, як би банально це не звучало. Це тільки здається, що все просто, а спробуй знайди три пункти за що вдячна в цьому дні й ти вже здулася))
Як кажуть, «плавали, знаємо»))

«…коли не дозволяю повсякденним приємностям непомітно прослизати повз мене або вилітати в мене з голови, то тішитимусь, навіть спостерігаючи за песиком на пляжі.
Можливо це хвилюватиме не так, як вигляд сотень дельфінів, що супроводжують корабель в Індійському океані, але якщо приплюсувати до радісного цуцика, який уявляє себе тюленем, ще скибочку хліба з маслом, вільне місце в переповненому вагоні, приємну розмову з незнайомою людиною – усе те, що трапляється протягом звичайнісінького дня – то цей звичайний день починає створювати таке ж саме відчуття, як і день надзвичайний.»

Книга довольно скромная в плане оформления, но название конечно очень привлекательное, поэтому пройти мимо этой книги задача невозможная. Очень понравилось наполнение книги, она в меру объемная, можно растянуть чтение на длительный период. Автор простым языком рассказывает о сложных вещах. Думаю именно благодаря этой книге большинство людей начнут радоваться той жизни, какая у них есть в данный момент и не будут гнаться за тем что модно и популярно. Все так стремятся быть особенными, что забывают что настоящая особенность она в простоте. В обыденных вещах, которые нужно просто замечать и не лишать их своей значимости. Так же есть много в ней упражнений как научиться принимать свою жизнь такой, какая она есть.

Яка я рада, що мені потрапила в руки ця книжка! Її потрібно прочитати кожному, адже ми живемо в сучасному світі шаленого ритму і розвитку, і від цього страшенно втомлюємося. А оскільки "куди мозок, туди й усе тіло", то окрім психологічного виснаження, додається ще купка цілком реальних болячок.
Кетрін Грей дає наукове пояснення таким речам, як наша зацикленість на невдачах, постійна напруженість і невдоволеність.

"Розчарування звичайним життям закладено в нас за замовчуванням; це наші еволюційні та біологічні "налаштування виробника". Наш мозок від природи має негативні упередження. Він зосереджується на всьому негативному, що відбувається за день, на всіх хижаках і пастках, а вже тоді переходить до позитиву".
Цю фразу просто треба собі роздрукувати і закріпити перед очима - як нагадування. Все в порядку, інакше людство би просто не вижило. Зараз нам потрібно постійно свій мозок заспокоювати і звертати увагу на позитивне.
А ще - вчитися тішитися звичайним речам. Знову ж таки - через налаштування нашого мозку: йому завжди буде мало. І це, як виявилось, теж абсолютно нормально. "Бо якщо не поплескати звичайні радощі по плечу і не привітатися, вони розчиняться в натовпі"
"Намагатися поводитися "нормально", коли тебе накриває напад паніки - це як силуватися вдавати, що все окей, перебуваючи в центрі урагану"
Людський мозок ще не переформатувався для життя в місті - кожен день є для нього стресовим.
А тому просто необхідно частіше бувати на природі, навіть в погану погоду, навіть якщо це - просто парк, а не чистий ліс.
Особливо мені сподобався розділ "Коли позитивно-оптимістична психологія заходить надто далеко", який пояснює різницю між емпатією і співчуттям і вчить правильно реагувати на складні ситуації. Подивіться відео "Брене Браун про емпатію" - всього дві хвилини, а скільки користі!

Це не "Несподівана радість самотності", яка так мені сподобалася, але теж прекрасна терапевтична книжка про те, як отримувати радість від звичайності і, навіть, посередньості. Авторка, Кетрін Грей, ділиться з тим, як навчитися отримувати ресурс з того, що відбувається з нами щодня і з того, що доволі легко отримати.

Книжка оповідає про радість від звичайних стосунків, звичайних професійних цілей, звичайного життя, звичайного тіла, звичайних заробітків, звичайних бажань, навіть середнього інтелектуального розвитку. Виявляється, і про таке потрібно говорити, бо зараз люди хочуть більшого і не вміють радіти тому, що мають. Не в останню чергу через соцмережі - життя інших в інстаграмі видається повнішим і кращим, ніж твоє. Але в гонитві за надзвичайним людина часто втрачає те, що радує саме її і те просте, що може приносити їй задоволення.

Бо насправді рідко коли трапляються стосунки, як в кіно, і не всі виглядають як моделі, і не кожному потрібно працювати в креативних індустріях або що - іноді радість в звичному і дуже простому. Головне - вийти за рамки того, що ти маєш виглядати і поводитися так, щоби відповідати інстаграмному канону. Ну його, той канон) Щастя - у дрібницях, радість - у звичайності, яка є твоєю індивідуальністю.

Як часто ви замислювалися над звичайними речами? Звичайне життя, звичайна робота?
Після пережитих спроб покінчити з собою, автор пише незвичайну книгу про "звичайність".
Навіть зміст книги такий - Гонитва за надзвичайним, Як жити звичайно, Як бути звичайним і т.д. Ті стереотипи і сенс життя, які навіюють наразі у суспільстві - це не завжди норма і правильно, ось із цим й допомагає розібратися авторка.
Книга стала для мене откровенням. Скільки всього я порівнювала зі своїм життям, фантастика. Цікаві вислови, тези від автора додаю нижче.
Радіти тому, що ми вже маємо. Ким ми вже є. Світові, в якому ми зараз живемо.
Спокій - це такий же виклик, як і рух. Якщо не більший.
Задоволення від придбання більше, ніж від володіння (це точно про мене))).
"Не псуй те, що маєш, бажаючи того, чого в тебе нема; пам'ятай: про те, що ти маєш зараз, колись ти лише мріяв". (Епікур)
Намагатися поводитись "нормально", коли тебе накриває напад паніки - це як силуватися вдавати, що все окей, перебуваючи в центрі урагану.
Прибирання - це акт поваги до себе (поважаємо себе). Мікроприбирання, як і подяки - це шлях уперед.
Найзвичайнісінька річ - почуватися час від часу засмученим.
Менше сподівань від інших людей і більше вдячності - і побачиш, що твої стосунки стануть незмірно кращими.
Щось цінне майже завжди коштує важких зусиль. Головне - зосередитися на цінності, а не на ціні.
@yakaboo_publishing дякую за книги, які так цікаво читати.

Книга “Несподівана радість звичайності” Кетрін Грей стала для мене приємним відкриттям. Я якраз знаходилася у пошуку чогось легкого та позитивного.
По-перше, книга вразила доступністю викладу матеріалу. Її було приємно читати та знаходити для себе цікаві, пізнавальні моменти. По-друге, авторка подала інформацію у дещо гумористичному стилі, що підживлювало інтерес до цієї праці. По-третє, Кетрін Грей посилається на багатьох дослідників, психологів, знавців, що урізноманітнило сухі наукові факти. Також зацікавили заголовки. Наприклад, “Як відшукати диво в буднях”, “Наука вдячності”, “Ода лінощам”, “Багаті теж плачуть” тощо.
Не можу сказати, що погоджуюсь із усіма думками, що висловлювались у книзі. Але деякі твердження співпали із моїм світоглядом.
Авторка наголошує, що бути звичайним, жити звичайно та радіти звичайним повсякденним речам чи подіям насправді чудово. По суті, життя і складається із звичайності. Не треба щось вигадувати, щоб бути по-справжньому щасливою людиною. Прості, у чомусь буденні речі можуть ощасливити, як ніщо інше.
Ця книга виявилася пізнавальною та розслаблюючою. З одного боку, вона змушує замислитися, а з іншого – отримувати задоволення від читання. Сподобалася манера викладу інформації і позиція Кетрін Грей: “Я тільки можу показати тобі двері. Але пройти крізь них – твоя справа”.
Загалом, книга розрахована на читачів, які готові переглянути своє життя та по-новому зрозуміти його цінність. Власним прикладом письменниця доводить, що варто лише захотіти, і зміни обов’язково відбудуться.
Наостанок, наведу декілька цитат із даної роботи:
- Доброта дістається задарма, ненависть обходиться дорого;
- Спокій – це такий же виклик, як і рух. Якщо не більший;
- Людям, які люблять кричати, насправді частіше хочеться плакати;
- Коли з тобою не все гаразд – це справді нормально;
- Труднощі – це той вогонь, який нас гартує.

Наше життя це - бiг за чимось особливим, незвичним, захоплюючим...Але через певний час ми зупиняємось i розумiємо, що радiсть iснування залежить вiд простих речей. Саме про них йде мова у даннiй книзi. Вона розповiдає про цiннiсть буденностi. Адже звичайнiсть це суть нашого iснування. I чим ранiше ми це зрозумiємо, тим краще. Кожна мить це неповторнiсть буття... Рекомендую всiм данну лiтературну новинку. Думаю вона змiнить вашу свiдомiсть. В результатi буденнiсть наповниться сенсом. Дякую автору за чудову книгу, а магазину за швидку доставку.

Дуже класна книга, у яку я закохалася (ні, не з першого, але з другого погляду). Адже у ній так багато істин, і вона буде дуже корисною перфекціоністам, усім тим, хто часто вважає, що робить недостатньо, що люди навколо нього набагато успішніші. А бути звичайним – хіба це так погано? Ось із цієї книги ви й дізнаєтеся, скільки ж (а багато!), має у собі переваг звичайність, і як можна використовувати її для того, щоб бути гармонійним і радісним. Або ні, не так: ви цілком можете бути звичайним і при цьому задоволені своїм життям та щасливим! Ви дізнаєтеся, як частіше мислити позитивно, бути оптимістично налаштованими та загалом – подивитися на усі складові свого життя під зовсім іншим кутом зору! Класно ж!