Суспільство нам нав'язало думку про те, що ми не окей, якщо ми без пари, а також легенди про старих дів та "дивись, годинник йде". І ці погляди змушують нас обирати не тих, кого ми б хотіли, а потім жити з ними, бо так годиться, бо що люди скажуть. Ця книга розвінчує всі ці міфи, які нам так часто нав'язують оточуючі. Авторка розповідає про себе, як мріяла вийти заміж з дитинства, як піддавалася критиці батька за те, що самотня. Як мала стосунки майже завжди і не встигала осмислити свої помилки, відчути чого вона хоче по справжньому в житті. А тому в якості експерименту - вирішила рік побути самотньою. Звичайно, під час цього періоду вона побачила всі переваги, були і недоліки, не без цього, самотності. Найперше, головна героїня розібралася в собі, пропрацювала проблеми дитинства, ставлення її батьків до неї та як воно вплинуло на її подальше життя, як спосіб батьків вплинув на її життєву позицію тощо. Вона перестала дзвонити своїм кавалерам та придумувати проблеми, де їх не було. "Чому ти не дзвонив? Ти що мене не любиш?" і так далі. Вона перестала налягати на алкоголь та шкідливу їжу. Почала вести правильний спосіб життя та виробляти корисні звички. Коли ми самотні, у нас є досить багато часу, що покращити своє життя, насолодитися собою - і це дуже класно показано у цій книзі. Мені сподобалася, тому однозначно рекомендую.

Ця книга досить обширна, оскільки показує не тільки несподівані радості самотності, а й те, що досить шукати опору в комусь, замість того, щоб знайти опору в собі. Що пора займатись своїм життям, що ви цілісні та заслуговуєте на те, що ви хочете. Незалежно від віку, скільки вам років, ви маєте право бути одні та ще й щасливі! Це парадокс навіть для 21 століття, оскільки ще є пропаганда того, що тільки в стосунках Ви можете бути щасливими. Ви не залежите від партнера, можете подорожувати, змінювати місто проживання і не тільки. Самотність - це не тільки Ваш вибір, але й стик певних обставин. Дуже багато підкріплено думками інших психологів. Тому ця книга є дуже інформативною, і її варто прочитати всім, хто картає себе за самотність і думає, що не такий, як усі.

Перше, і найголовніше - книга не лише про тих і для тих хто на разі один. Вона про тих, хто стикається з самотністю і частіше бачить це через сум, а не через приємні відчуття. А значить, вона (якщо чесно) - про всіх нас. Звичайно, що в книжці дуже багато самої авторки, але це вдається зрозумілим, вона ж показує який шлях їй довелось пройти щоб опинитись там є зараз, коли вже не хапається за кожного-ліпшого, а перебуває без стосунків роками. Крім детального опису її життя і бойфрендів дуже приємно побачити реальну статистку, посилання на багатьох авторів, психологів. Додає віри і надії нам, таким вже прискіпливим і вибагливим. Та насправді, найбільший плюсик я ставлю цій книзі за те, що протягом всього тексту авторка залишилась людиною. Вона не стала отим прикладом "успешного успеха", вона лажає періодично, як і ми. Так, вона вчить уроки, наступає на ті ж граблі і знову вчить уроки. Тому їй хочеться вірити. Прочитайте цю книгу, якщо ви один/а і переживаєте через це. Прочитайте, якщо ви зараз у стосунках, але відчуваєте якийсь дискомфорт. Прочитайте, якщо все чого вам насправді хочеться - це навпаки втекти від усіх і побути на самоті. Прочитайте, навіть якщо ви вважаєте що у вас-то все точно ідеально. Ми всі відчували, відчуваємо і точно ще відчуємо самотність в житті. Так чому б і не в кайф?