Ненасильственное общение. Язык жизни

Я довго мусила працювати над собою, щоб зробити своє ставлення до людей максимально добрим та створити ту модель своєї поведінки, яка б не повертала мене щоразу до травмуючого дитинства.
Як раз в процесі моєї роботи над собою, я випадково помітила книгу Розенберга і зрозуміла, що його ідеологія мені дуже близька до серця.
Він інколи в своїй книжці торкається теми дитячих травм і я знайшла ці моменти в його наукових роботах дуже влучними і корисними.
Декілька факторів мене змусили особливо прислухатись до цієї книги. По-перше, тут, на мою суб'єктивну думку, дуже логічно пояснюється психологія потреби у людях, потреби у дружбі.
По-друге, тут є розділ, де розказуєтсья про емоційний інтелект і про все, що входить у площину емоцій та виховання. І до цих переваг я додаю ще і те, як у книзі "Ненасильницьке спілкування. Мова життя" розглядається все, що має відношення до соціальних ролей і залежностей.
Я знаходжу цю книгу прекрасною.
Я щиро рекомендую всім, хто переживав у дитинстві травми і всім, хто прагне навчитись правильно спілкуватись з оточуючими.