Не назву цю книгу легкою і думаю повернуся до неї, щоб звернути увагу на моменти, які я могла пропустити. Це цікава книга про можливість навчитися спілкуватися не перекладаючи відповідальність на когось, не порівнюючи людей з власними ідеалами. Але, також, для того, щоб навчитися такому спілкуванню, треба буде точно докласти зусилля. Цікаво, як автор описує як змінилося життя людей після Такого спілкування, після того, як ти вчиться вислуховувати людей і співчувати їм. Книга однозначна варта уваги, тільки для того, щоб думати не однобічно, зі своєї колокольні. Подобається такого роду твори, що змушують задуматися не тільки над своїм я, але і звернути увагу, що весь світ не крутиться навколо тебе.

Очень жалко, что теме межличностного общения очень мало уделяется внимания в нашем обществе. Считаю, что навыкам ненасильственного общения нужно посвящать как минимум один предмет в школьной программе. Нам не так в жизни пригодятся формулы алгебры и геометрии как правила и поведение при общении друг с другом. А так как до таких глобальных переворотов в школьной программе далеко - все мы учимся на своих ошибках и ошибках близких. Естественно, в жизни бывает очень много различных ситуаций, поэтому дополнительная литература и знания которые она предлагает - никому не будут лишними. Наблюдения, чувства, потребности, просьбы - это 4-ре принципа ненасильственного общения от автора. Все достаточно разжёвано и понятно написано. Стоит не только прочитать и забыть, но и активно применять на практике. Автор изложил многообразие вариантов и примеров общения. То есть выучить,запомнить и использовать его труды в свое благо получится у любого осознанного читателя. Мы живём в обществе и коммуницировать правильно - это залог стабильной психики не только окружающих, но и нас самих.

Я довго мусила працювати над собою, щоб зробити своє ставлення до людей максимально добрим та створити ту модель своєї поведінки, яка б не повертала мене щоразу до травмуючого дитинства. Як раз в процесі моєї роботи над собою, я випадково помітила книгу Розенберга і зрозуміла, що його ідеологія мені дуже близька до серця. Він інколи в своїй книжці торкається теми дитячих травм і я знайшла ці моменти в його наукових роботах дуже влучними і корисними. Декілька факторів мене змусили особливо прислухатись до цієї книги. По-перше, тут, на мою суб'єктивну думку, дуже логічно пояснюється психологія потреби у людях, потреби у дружбі. По-друге, тут є розділ, де розказуєтсья про емоційний інтелект і про все, що входить у площину емоцій та виховання. І до цих переваг я додаю ще і те, як у книзі "Ненасильницьке спілкування. Мова життя" розглядається все, що має відношення до соціальних ролей і залежностей. Я знаходжу цю книгу прекрасною. Я щиро рекомендую всім, хто переживав у дитинстві травми і всім, хто прагне навчитись правильно спілкуватись з оточуючими.