Стоит отдать должное автору, который проделал колосальну поисковую работу по добыче информации про хакеров в те времена, когда это движение только зарождалось. Эта книга - история своего времени, когда не было интернета и настолько мощных компьютеров, которые есть сейчас у нас. Притом, с фантазией у автора все на высшем уровне - написать о нейротоксине, искусственных органах с генетическими особенностями, анабиозе в космосе в те года не каждый бы смог. Некоторые моменты смешно читать, но попробуйте нафантазировать такого сейчас, что через 30 лет приобретет реальность!!! Единственное, мне показалось, что Уильям Гибсон решил напихать в книгу не только научную фантастику, а и очень динамичный сюжет, когда всё герои постоянно куда-то бегут, что-то решают и объяснить зачем это им надо не получается, просто нет времени, нужно только действовать. Поэтому я абсолютно не удивилась, когда узнала, что очень много деталей их этой книги взяли сценаристы для "Матрицы". Меня поразил дар предвидения автора! Либо Уильям Гибсон обладал какими-то сверх способностями, либо просто наш прогресс основан на трудах классиков, когда любимые книги стараются воплотить в жизнь.

«Нейромант» Уильяма Гибсона считается классикой киберпанка, а сам Гибсон - едва ли не отцом жанра. У меня сложилось устойчивое впечатление, что и авторы «Матрицы», и авторы многих других произведений схожей тематики черпали вдохновение в творчестве Уильяма Гибсона. Кстати говоря, если вы не знали, то фильм «Джонни Мнемоник» (который в каком-то смысле тоже культовый) снят по одноименному произведению Гибсона. Однако, при всём при этом, лично мне роман скорее не понравился. Местами читается достаточно тяжело: порой трудно уловить последовательность событий, следить где (в каком мире) происходят действия, «ритм» повествования местами какой-то чересчур «рваный» и т.д. Вместе с тем, я считаю что роман достоин прочтения, как минимум в качестве «классики», - с которой образованному человеку нужно быть знакомым, пусть даже само произведение не вызывает чувства восторга. Если вы интересуетесь жанром, наверняка заметите множество отсылок и аллюзий на «Матрицу», «Бегущий по лезвию», «1984», и т.д. Роман откровенно на любителя, но прочитать стоит.

Цю ж книгу можна було б купити в декілька разів дешевше російською, проте стараюсь не купляти російськомовні книжки, надто коли є україномовний варіант. Це стало основною причиною чому я таки зважилась, ну і , ясна річ, страшенний ажіотаж навколо самої книги, Гібсона, кібер-панку і так далі. Скажу одразу, що, мабуть, найбільшим плюсом цієї книги є голограма (чи як воно зветься) на обкладинці на яку можна "позалипати". На саму книгу "залипнути" не вдалося. Зі скрипом читала її тиждень, хоч тексту там дуже мало і його можна було б вмістити на значно меншій кількості сторінок (останнім часом помічаю, що вітчизняні видавництва чомусь грішать зумисним розтягуванням тексту, так ніби солідний розмір книги впливає на її статус в очах потенційних читачів). Сама історія була б доволі цікава, якби я до того не читала Ф. К. Діка. який тепер в моїх очах набрав ще декілька очок крутості. Проте фабула книги поступається авторському стилю. Ці прості короткі речення і нульова образність, відсутність гідного гумору доводять до сказу. Такий сухий текст, що якби не згадки про наркотики, то можна було б подумати, це якийсь реферат абощо. Я розумію, що тупо ставити такі вимоги перед літературою в жанрі фантастики, але завдяки текстам такої якості цей жанр довго не міг утвердить як повноцінний, а лише перебував на маргінесі світової літератури. Ніхто не відміняв вишуканість мови, гумор, влучні порівняння, метафори і так далі. А тепер найцікавіше -- про ціну. Ніколи не шкода грошей на хороший якісний товар. Але тут ситуація цілком протилежна: папір такий собі, ніяких ілюстрацій, в чому "прикіл" особливо розробленого шрифту не розумію (зважаючи, що розробив його сам засновник видавництва, тобто їм не довелось платити якимось дизайнерам окремо). Вважаю, що така ціна -- це спекуляція на почуттях відданих фанатів цього жанру, які навіть не могли сподіватись на таку радість і готові викласти і круглу суму. Це все вкупі змушує жаліти за грошима, благо завдяки акції Якабу вийшло зекономити і купити щось краще щоб підняти собі настрій.