Современные технологии коммуникации уже повсюду, они изменили наш мир больше, чем гаджеты, потому что они "прописали" философию всех наших гаджетов. Кажется, появление юмора на эту тему - это хороший знак.4 Думаю, что тот, кто отнесется к этой игре с полной отдачей, будет разочарован. Нет, суть игры не в этом. Не в том, что от читателя ждут конкретной реакции, полного доверчивого подчинения манипулятору. А в том, что читателю дается возможность свою реакцию, на распространенную технологию манипуляции отследить. Суть игры в наблюдении за собой. Анимированый персонаж-монстрик самим своим видом подает сигнал: "Ты же видишь на что я похож? Я дурацкий, маленький и зеленый, я мультяшка, в конце-концов! Что собираешься, по-любому, воспринимать меня серьезно?" Все метаморфозы, которые происходят с этим персонажем - очень затейливые и забавные. Он пробует на своей аудитории все методы воздействия, весь спектр: бросает вызов, уговаривает, угрожает, под конец умаляет. Окончание обязательно заставит вас улыбнуться. Книга для тех, кто интересуется психологией и коммуникациями, людей с соответствующим чувством юмора и пожалуй, для детей, которым с помощью взрослых можно объяснить, как работают механизмы воздействия.

Кажуть, що завжди найбільше хочеться зробити саме, що забороняється. Та, зрештою, не лише кажуть, а так і роблять, байдуже, дорослий ти чи дитина. Побачивши в книгарні книжку із заголовком "Не смій читати цю книжку", першим, що я зробила, почала її читати. Хоч приблизно й уявляла, що чекає мене на кожній сторінці, та із захватом перегортала їх в очікуванні ще однієї заборони чи перестороги. Тож автор обрав дуже мотиваційну назву, щоб змусити відкрити книгу і почати її читати. І певний час він навіть підтримував вміло інтригу, але десь із середини особисто я розслабилася, бо таки очікувала не просто заборони, а якоїсь таємниці, сюрпризу, несподіванки. А немає... Чи я розчарувалася? Та ні, якось не пристало дорослій тітоньці з таких причин надто перейматися, але от дитині таки стало нецікаво. Ніби теж чекав того, що й я. І не отримав. Тож початок однозначно спонукає до читання, та чи не відверне закінчення від читання-це вже як вийде. Загалом, враження у мене залишилися позитивні. Отой чудик, який забороняв, прикольний такий) Тож не смійте читати цю книжку ;-)