Автор |
Йозеф Вінклер |
Видавництво |
Видавництво 21 |
Мова |
Українська |
Рік видання |
2015 |
Перекладач |
Неля Ваховська |
Кількість сторінок |
144 |
Ілюстрації |
Немає ілюстрацій |
Формат |
135х170 мм |
Усе про книжку Natura morta. Римська новела
Яскравий, надзвичайний, відразливий, прекрасний. Йозеф Вінклер нікого не залишить байдужим. Про його «Natura morta» можна говорити безкінечно. І ось кілька слів від літературознавця Богдана Сторохи та перекладачки Нелі Ваховської.
«Вінклер важливий і необхідний, бо він розкриває пласти й аспекти досвіду, озвучені у нього так, що стають відкриттям не тільки змістового, але й суто естетичного досвіду. З ним – як із Ґабріель Віткоп: тебе може нудити, відвертати – але це вершинний взірець стилю, без якого саме знання про літературу неповноцінне. І розпочав я його читати саме з «Natura morta», просто проковтнув, бо, читаючи ці рядки, неможливо стримуватися, щоб не захотіти забігти наперед і не дізнатися, «що буде далі». І це також був один із показників того, що автор – незвичний і надзвичайний. Загалом я не люблю читати малу прозову форму – занадто мало простору для фантазії зі світу суто літературно-естетичних феноменів, але Вінклерів текст – це інше. Під час читання виникають практично фізіологічні реакції, ти можеш предметно осягнути, що мають на увазі філософи, коли кажуть про зрощення тіла і тексту. Книга «чіпляє», і це «чіпляє» – не з розряду незвичності / скандальності сюжету / історії (хоча для переважної більшості читців може бути саме так), це – результат майстерного володіння способом говоріння. Виразні, часом ядучі образи, перенасиченість і надлишковість предметно-феноменального світу – але для мене його твори перш за все – це синтаксис. За такий синтаксис душу продати можна, настільки він довершений і величний».
Богдан Стороха
«Вінклер не вигадує дійсність, проте перетворює бачене на фікцію, закріплену в мові. А ще він грається – хоч це іноді й важко припустити, зважаючи на його густу текстову канву і болючі теми. Скажімо, «Natura morta» розпадається на «живописну» та «кінематографічну» частини. У першій – розлогій бароковій картині Вічного міста як Вічного базару – нас зустрічає Stilleben, майже фламандська замальовка з життя, мертва плоть і незчисленні чорні, печальні козячі голови із загнутими рогами, що контрастують зі сповненими життя, веселими і хтивими м’ясниками, у безкінечних віньєтках із червоних курячих гребінців та італійської мови. А потім раз – і ми вже у фільмі Пазоліні, де є церква, і заборона, і секс, і драма, від якої оповідач дистанціюється за раптовими змінами перспективи, холодним висвітленням деталей, раптовим закручуванням сюжету… фактично показуючи, що «решта все – література»».
Неля Ваховська
Автор |
Йозеф Вінклер |
Видавництво |
Видавництво 21 |
Мова |
Українська |
Рік видання |
2015 |
Перекладач |
Неля Ваховська |
Кількість сторінок |
144 |
Ілюстрації |
Немає ілюстрацій |
Формат |
135х170 мм |
-
Спекотний РимКнигу австрійського письменника Йозефа Вінклера «Natura Morta. Римська новела» я купила і взялась читати завдяки її лаконічній обкладинці. На ній зображено інжир на чорному фоні, і для цієї історії, мабуть, неможливо підібрати кращого фото. До того ж у чернівецького видавництва «Книги-ХХІ», де й вийшла «Натура Морта», я ще не зустрічала поганих творів – вони перекладають тільки дуже якісну і справді вартісну літературу. Не зрадило видавництво моєї довіри і цього разу: невеличка книжка і така небагатослівна історія насправді містять таку бурю емоцій, від якої так одразу не оговтаєшся.
Зміст книги повністю відповідає назві – у творі описано один зі звичайних літніх днів у італійській столиці. Спека, стомлені й знуджені туристи, продавці на базарі, які закликають купити свій такий розмаїтий товар: тут є все – від козячих голів до саморобних цукерок. Простий хлопчина, син торговки інжиром, спочатку на метро, потім пішки через площі й базар прямує до своєї долі. Йозеф Вінклер пречудово передав задушливу атмосферу спекотного літнього Риму. -
Незвичайна новелаУ повісті австрійця Йозефа Вінклера – подвійна назва: «Натура Морта. Римська новела». Мушу сказати, що обидві частини назви дуже підходять оповіді. Так, це історія, яка відбувається в самому серці літнього Риму. Неймовірна спека, величезна кількість туристів і особлива атмосфера в очікуванні трагедії. Підліток їде на метро у центр міста, де розташований базар, на якому продається все: від екзотичних фруктів до козячих голів, по яких повзають мухи. Мати хлопця продає на цьому базарі інжир, а він їй інколи допомагає. На кожен крам тут знаходиться свій покупець.
Вінклер лаконічно й майстерно описує задушливу й спекотну атмосферу середмістя, продавців та їхній товар. «Римську новелу» я би не радила читати тим, хто боїться надмірного натуралізму у літератур, бо він тут є. Особисто мені дуже сподобалась манера оповіді цього письменника – нічого подібно я раніше не читала. Шкода лише, що це його єдина книга, яку було перекладено українською. Рекомендувати всім не можу, але тим, хто шукає у літературі щось нове – все ж раджу.

Рецензії Natura morta. Римська новела
-
Спекотний РимКнигу австрійського письменника Йозефа Вінклера «Natura Morta. Римська новела» я купила і взялась читати завдяки її лаконічній обкладинці. На ній зображено інжир на чорному фоні, і для цієї історії, мабуть, неможливо підібрати кращого фото. До того ж у чернівецького видавництва «Книги-ХХІ», де й вийшла «Натура Морта», я ще не зустрічала поганих творів – вони перекладають тільки дуже якісну і справді вартісну літературу. Не зрадило видавництво моєї довіри і цього разу: невеличка книжка і така небагатослівна історія насправді містять таку бурю емоцій, від якої так одразу не оговтаєшся.
Зміст книги повністю відповідає назві – у творі описано один зі звичайних літніх днів у італійській столиці. Спека, стомлені й знуджені туристи, продавці на базарі, які закликають купити свій такий розмаїтий товар: тут є все – від козячих голів до саморобних цукерок. Простий хлопчина, син торговки інжиром, спочатку на метро, потім пішки через площі й базар прямує до своєї долі. Йозеф Вінклер пречудово передав задушливу атмосферу спекотного літнього Риму. -
Незвичайна новелаУ повісті австрійця Йозефа Вінклера – подвійна назва: «Натура Морта. Римська новела». Мушу сказати, що обидві частини назви дуже підходять оповіді. Так, це історія, яка відбувається в самому серці літнього Риму. Неймовірна спека, величезна кількість туристів і особлива атмосфера в очікуванні трагедії. Підліток їде на метро у центр міста, де розташований базар, на якому продається все: від екзотичних фруктів до козячих голів, по яких повзають мухи. Мати хлопця продає на цьому базарі інжир, а він їй інколи допомагає. На кожен крам тут знаходиться свій покупець.
Вінклер лаконічно й майстерно описує задушливу й спекотну атмосферу середмістя, продавців та їхній товар. «Римську новелу» я би не радила читати тим, хто боїться надмірного натуралізму у літератур, бо він тут є. Особисто мені дуже сподобалась манера оповіді цього письменника – нічого подібно я раніше не читала. Шкода лише, що це його єдина книга, яку було перекладено українською. Рекомендувати всім не можу, але тим, хто шукає у літературі щось нове – все ж раджу. -
Римская новеллаЯ очень люблю Рим, и стараюсь читать все хорошие книги, действие которой происходят в столице Италии. Но до прочтения романа австрийского автора Йозефа Винклера «Натура морта. Римская новелла» я не встречала книги, в которой бы настолько точно была передана жаркая, а иногда и удушающая атмосфера летнего Рима. Это время года, когда в Вечный Город съезжаются туристы со всего мира, а солнце жарит нещадно.
«Римская новелла» - это один день из жизни простого подростка, сына торговки инжиром на местном рынке. Сначала читатель едет с ним на метро, потом идет через площадь, затем – через рынок, на котором продается все, начиная от мандаринов и заканчивая козьими головами. И самое интересное здесь то, что на весь товар находится свой покупатель. Удивительно, насколько точно Йозеф Винклер изображает атмосферу рынка. Даже натурализм, которого в этой небольшой книге в избытке, не мешает восприятию текста. Кстати, язык у этого писателя очень поэтичный, и при случае я обязательно прочитаю еще что-нибудь из его библиографии. -
Браво, авторе!Австрійському письменнику Йозефу Вінклеру вдалось геніально передати спекотну, ба навіть задушливу атмосферу літнього Риму у своїй повісті «Натура Морта. Римська новела» . Взагалі я навіть не впевнений, чи можна називати цей незвичайний, так майстерно написаний твір повістю. Знаю лише, що ані до, ані після нічого подібного я не читав. Саме влітку до італійської столиці прибуває найбільше туристів з різних куточків світу, тому в центрі міста в цей час не проштовхнутись. Ці люди стоять у чергах за морозивом та у музеї, вони купаються у фонтанах та снують вулицями. Але ця книга – не про них. Головний її герой – хлопець-підліток, мати якої торгує інжиром на місцевому базарі. Додам, що нічого гидкішого і геніальнішого, ніж опис цього ринку, товарів на прилавках та їх продавців, я не читав. Ти ніби потрапляєш у кунст-камеру, тобі неприємно, але ти не можеш відірвати погляду від експонатів. Варто також зазначити, що книга ця – далеко не для всіх. Так, декілька друзів, яким я давав її прочитати, не просунулись далі 10-20-ї сторінки.
-
Інжирна новела«Vuole fi? Dai! Fichi freschi!» - увесь масив італійських викриків торговців римського ринку буде звучати у голові абсолютно так само, як це відбувається на справжньому італійському ринку.
Надзвичайно живий твір, який занурює читачів у італійське місто. Автор буде переміщувати Вас від ринку до церкви і назад, або у інший квартал, але за межі цього міста Ви не вийдете, та й не захочеться цього робити.
«Signora, vuole della rughetta?»
Постійне поступове повторювання дій чи характеристик героїв викликає звикання до їх особистостей, а тому захочеться дізнатися про них більше. Особливо про хлопчика – сина торговки інжиром. Він звичайний підліток, який мало чим відрізняється від своїх однолітків, та саме його безпосередність притягує.
Торговці наввипередки шикуються перед Вами в ряд, а Ви йдете все далі за сином торговки інжиром, у якого вії сягають ледь не неба.
Обережно! Потрапивши у безперервний потік подій, що перебігає від однієї людини до іншої, складно буде відірватися до самого фіналу, який дійсно вразить.
Автор |
Йозеф Вінклер |
Видавництво |
Видавництво 21 |
Мова |
Українська |
Рік видання |
2015 |
Перекладач |
Неля Ваховська |
Кількість сторінок |
144 |
Ілюстрації |
Немає ілюстрацій |
Формат |
135х170 мм |
Палітурка |
Тверда, Суперобкладинка |
Папір |
Офсетний |
ISBN |
978-617-614-112-9 |
Вага |
230 гр. |
Тип |
Паперова |
Література країн світу |
Література інших країн Європи |
Література за періодами |
Сучасна література |