Найважливіше — наприкінці
Паперова книга | Код товару 982949
Yakaboo 4.6/5
Автор
Галина Вдовиченко
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
336
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130x200 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Найважливіше — наприкінці

«Найважливіше — наприкінці» — новий довгоочікуваний роман Галини Вдовиченко, української письменниці та журналістки.

Чоловік і жінка у стані війни, перемир’я і розчарування, надії та віри. Тридцять п’ять років разом, дорослі діти, складний період життя. Той час, коли нарешті варто зрозуміти, що ж насправді єднало й ро­з’єд­­нувало цих двох.

Це книжка про вміння прощати і співпереживати, не розмінюватися на дрібниці і бути уважними одне до одного і до себе, цінуючи кожну мить цього несамовито швидкоплинного життя.

Характеристики
Автор
Галина Вдовиченко
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
336
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130x200 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Втратити, щоб зрозуміти 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Нам часто здається, що близькі люди - як розгорнуті книги, прості, зрозумілі та передбачувані. В лише втрачаючи найрідніших, ми усвідомлюємо, що так і не змогли пізнати їх до кінця. Так і Галина, головна героїня роману "Найважливіше - наприкінці", зрозуміла, що Віктор, з яким вона прожила понад три десятиліття, насправді був зовсім не таким, яким вона його уявляла.
    Роман поділений на три частини. У першій йдеться про двох втомлених людей, які намагаються спільно подолати хворобу. Друга частина є спогадом Галини про відпочинок на морі. Ця частина сподобалась мені найбільше. Авторка ніби нагадує, що в цієї родини були не лише складні часи, а також щасливі моменти. В останній, заключній частині роману йдеться про життя Галини після смерті Віктора. Вона звикає до самотнього існування та намагається розібратися в собі.
    "Найважливіше - наприкінці" - дуже сумна історія, бо виправити вже нічого не можна. Єдине, що залишилося Галині - блукати лабіринтами власних спогадів, переосмислювати прожиті роки, змиритися з втратою та вчитися жити далі.
  •  
    Життя триває 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Галина Вдовиченко "Найважливіше — наприкінці"
    Почавши читати книжку, я ніби прожила певний період свого життя заново. Він був складним і виснажливим, руйнував мене зсередини, змушував плакати, жаліти себе і ненавидіти весь світ навколо. Тоді я не сприймала жодних аргументів, не чула нікого і нічого. Я несла в собі хрест великомучениці і не розуміла, чому усі навколо так не вважають...
    Тепер я поглянула на це по-новому. Я зрозуміла, що була великою егоїсткою і що навколо набагато більше людей живуть так само. Вони живуть, просто живуть, без печаті мучеництва на своєму існуванні.
    Вдовиченко для мене автор, яка вміє розкрити людину зсередини. Вона ніби вставляє розпечений цвях і тихенько колупається ним у тілі доти, доки не припече усі ранки, не витягне назовні усі жалі і болі, не прорве усі гнійні струпу і лиш тоді відпускає ще не геть цілим, але вже полікованим і переосмисленим.
    А ще Галина Вдовиченко ніжно любить усіх своїх героїв. Я, лиш прочитавши з третину, зрозуміла, що імена мені знайомі. І тоді в пам"яті зринули назви її інших книг і Пінзель. Захотілося перечитати, щоб відновити у пам"яті оту Вдовиченківську жіночу гармонію.
    Запитаєте, про що книга? Про турботу! Таку, яка у стороннього може викликати огиду, таку, якої намагаються уникнути усі, таку, яка ставить знак рівності між собою і любов"ю.
    Вона про пошук власного куточка у несамовитому коханні.
    Вона чи не найсумніша (найдепресивніша, найважча, найглибша) у доробку авторки. Від неї уже не пахне ваніллю та яблуками, не відчувається легкість і яскравість, як раніше. У ній навіть майбутнє, хоч і малюється перспективним та бурхливим, пахне сумом та самотністю. Але, як на мене, це найкраща книга Вдовиченко.
Купити - Найважливіше — наприкінці
Найважливіше — наприкінці
150 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Галина Вдовиченко
Галина Вдовиченко

Популярна українська письменниця, яка дебютувала у великій літературі в 2008 році романом «Пів-яблука». Всі книги Галини Вдовиченко - яскравий приклад якісної літератури в мелодраматичному жанрі. Сюжети її творів розгортаються в українських містах і навколо знайомих багатьом читачам персонажів. Адже найчастіше головні герої книг цієї письменниці - звичайні люди, яких ми безліч разів зу...

Детальніше

Рецензії Найважливіше — наприкінці

4.6/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Втратити, щоб зрозуміти 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Нам часто здається, що близькі люди - як розгорнуті книги, прості, зрозумілі та передбачувані. В лише втрачаючи найрідніших, ми усвідомлюємо, що так і не змогли пізнати їх до кінця. Так і Галина, головна героїня роману "Найважливіше - наприкінці", зрозуміла, що Віктор, з яким вона прожила понад три десятиліття, насправді був зовсім не таким, яким вона його уявляла.
    Роман поділений на три частини. У першій йдеться про двох втомлених людей, які намагаються спільно подолати хворобу. Друга частина є спогадом Галини про відпочинок на морі. Ця частина сподобалась мені найбільше. Авторка ніби нагадує, що в цієї родини були не лише складні часи, а також щасливі моменти. В останній, заключній частині роману йдеться про життя Галини після смерті Віктора. Вона звикає до самотнього існування та намагається розібратися в собі.
    "Найважливіше - наприкінці" - дуже сумна історія, бо виправити вже нічого не можна. Єдине, що залишилося Галині - блукати лабіринтами власних спогадів, переосмислювати прожиті роки, змиритися з втратою та вчитися жити далі.
  •  
    Життя триває 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Галина Вдовиченко "Найважливіше — наприкінці"
    Почавши читати книжку, я ніби прожила певний період свого життя заново. Він був складним і виснажливим, руйнував мене зсередини, змушував плакати, жаліти себе і ненавидіти весь світ навколо. Тоді я не сприймала жодних аргументів, не чула нікого і нічого. Я несла в собі хрест великомучениці і не розуміла, чому усі навколо так не вважають...
    Тепер я поглянула на це по-новому. Я зрозуміла, що була великою егоїсткою і що навколо набагато більше людей живуть так само. Вони живуть, просто живуть, без печаті мучеництва на своєму існуванні.
    Вдовиченко для мене автор, яка вміє розкрити людину зсередини. Вона ніби вставляє розпечений цвях і тихенько колупається ним у тілі доти, доки не припече усі ранки, не витягне назовні усі жалі і болі, не прорве усі гнійні струпу і лиш тоді відпускає ще не геть цілим, але вже полікованим і переосмисленим.
    А ще Галина Вдовиченко ніжно любить усіх своїх героїв. Я, лиш прочитавши з третину, зрозуміла, що імена мені знайомі. І тоді в пам"яті зринули назви її інших книг і Пінзель. Захотілося перечитати, щоб відновити у пам"яті оту Вдовиченківську жіночу гармонію.
    Запитаєте, про що книга? Про турботу! Таку, яка у стороннього може викликати огиду, таку, якої намагаються уникнути усі, таку, яка ставить знак рівності між собою і любов"ю.
    Вона про пошук власного куточка у несамовитому коханні.
    Вона чи не найсумніша (найдепресивніша, найважча, найглибша) у доробку авторки. Від неї уже не пахне ваніллю та яблуками, не відчувається легкість і яскравість, як раніше. У ній навіть майбутнє, хоч і малюється перспективним та бурхливим, пахне сумом та самотністю. Але, як на мене, це найкраща книга Вдовиченко.
  •  
    Про найважливіше. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Скажу одразу, що купити книгу мене спонукала перш за все анотація до книги. Прочитавши її, я одразу подумала про своїх батьків, які прожили разом 30 років, а потім тяжка хвороба забрала батька у віці 51 року...
    Книга дуже цікава, життєва, захоплює з перших сторінок, читається на одному диханні. Але дуже важка емоційно. Роман нікого не залишить байдужим. Читаючи його, повністю поринаєш у життя головних героїв, Галі і Віктора.
    Мимохіть замислюєшся і над долями другорядних героїв книги, таких як бійці АТО і жвавий 92-річний дід Геннадій, від якого нікому немає спокою через його витівки у лікарні, і який лишився на старості літ сам, бо не потрібен єдиному сину.
    Отже, книга про сім'ю, про кохання, про турботу і вміння іти разом до кінця, про "і в горі, і в радості, аж до самої смерті". Це історія про втрату коханої людини, такої рідної, близької, яку знав так довго і так мало водночас, про переосмислення життєвих цінностей, яке, на жаль, відбулося вже після смерті чоловіка, і стосунків у сім'ї, про взаємини між батьками і дітьми, про підтримку і взаємодопомогу...
  •  
    Книга, яка пронизує наскрізь 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга "Найважливіше наприкінці" Галини Вдовиченко пронизує наскрізь. В неї неможливо не зануритись і не пропустити історію крізь себе. Герої книги в моїй уяві оживали. Я бачила кожен момент життя і проживала разом з героями. Я плакала і сміялась. Ділилась думками після прочитаного з чоловіком і подругою. Думала і робила висновки, розуміючи, що в кожного своє життя, і ніхто не знає, що його чекає в певний момент.
    Я вдячна Богу, що маю прекрасного чоловіка і у наших стосунках немає такого, що ми живемо як чужі люди. Саме це мене найбільш лякало у відносинах Галини і Віктора. Вони жили поруч, маючи власне життя, яке було приховане від іншого.
    На перших сторінках книги була чудова фраза "Ми інколи осуджуємо людей, не знаючи, не розуміючи чому вони роблять так, а не інакше". Це правда. Особливо зараз це дуже відчутно. Люди надзвичайно легко дають поради, повчають і знецінють переживання іншого. Вони навіть не усвідомлюють, що саме такими вчинками роблять іншим боляче.
    Книга поділена на частини. Здавалось би прочитавши першу, не має сили читати другу. А в другій частині ми бачимо настільки багато було в житті героїв теплих і щасливих моментів.
    Читати третю частину було важко. Напевне тому, що мені важко уявити себе пенсіонеркою, людиною яка прожила значну частину свого життя. І саме цю частину потрібно жити на самотньо, аналізуючи, пригадуючи і вчитись жити знову.
    Раджу читати.
  •  
    Хороша зріла книжка!
    Тягуча проза Галини Вдовиченко занурює в історію двох людей - чоловіка і жінки. І як це буває, чоловік після інсульту, жінка його дбає.
    Вони так довго разом, що вже й не збагнути, що їх тримає разом. Вони то розходились, то сходились ,одним словом - жили далі.
    Але, що б між ними не було, війна чи перемир'я, вони завжди лягали спати разом. Ніч завжди була зоною перемир'я.
    Одне вони знають напевно, що це не діти і точно не звичка. Є щось значно глибше між Галею та Віктором. Але це стане зрозуміло вже потім, пізніше.
    Інколи, я ловлю себе на думці, що ніхто достеменно не скаже, що являє собою щастя, або які вони - ідеальні стосунки в парі .Ніхто! Бо правда в тому, що воно для кожного своє.


    Боже, які ж він писав листи...

    Замолоду, будучи в Афганістані, Віктор часто писав Галині листи. Такі ніжні і з такою любов'ю. Але в шлюбі, поки жили разом ніколи не казав їй, що любить . Частіше Галина чула їдкі коментарі на свою адресу. Лише в листах був справжнім. Галина їх зберігала багато років потому у коробці з-під взуття, часом перечитувала. Вони так про це й не поговорили. Тільки у снах, лише у її снах після того, як він пішов...


    "Найважливіше наприкінці" можна сміливо розбирати на цитати. Я відібрала лише кілька, та їх значно більше:

    "Ходити-дуже важка робота.Здорові ноги про це нічого не знають."


    "Якщо не вдаватися до ігор,то можна хибнутися з розуму..."


    "...а люди думають своє,де від незнання до осуду-два кроки."

    Цю книжку варто прочитати. Вона одночасно складна і проста, зріла й досвідчена. Але саме в них віднаходимо саме ті зернята істини, які так потрібні.
    Хороші книжки взагалі важко читаються, бо завжди залишають слід по собі, вони дають можливість рефлексії та самопізнання.
 
Характеристики Найважливіше — наприкінці
Автор
Галина Вдовиченко
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
336
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130x200 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-679-721-0
Вага
358 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Найважливіше — наприкінці