Купуючи книгу, я неуважно прочитала опис і, як наслідок, чекала якогось крутого детективу. Спочатку, читаючи книгу я надіялась, що далі буде краще, що в наступній частині трилогії все стане на свої місця. Це і було моєю помилкою. Я очікувала від книги чогось зовсім іншого, не ознайомившись із описом книги, а довірившись обкладинці і словам про те, що це детектив. Кожна з трьох частин не пов'язана між собою часом та сюжетом, це вільний політ для читача, який може дозволити складати та продумувати свої теорії на основі прочитаного. У книзі дуже чітко описані герої твору, настільки реалістично, що можна повірити в їх існування. В цій книзі можна зрозуміти незначимість кожної окремої людини в місті (звісно якщо ви не президент). Як просто можна загубитись і вашого зникнення ніхто не помітить, або помітить декілька людей і невдовзі звикнуть до вашої відсутності. В першій частині мені сподобався реалізм та розчарування героя, яке відчувалось як справжнє. З цієї частини я виписала декілька цитат. В другій герої носили імена - назви кольорів і це мене остаточно заплутало. Я не можу сказати, що ця книга погана, вона просто не моя і я не змогла її до кінця зрозуміти.

Дуже незвична книжка. Яке б то слово підібрати? Загадкова. Скажу одразу - не для всіх. Спробую описати свої враження. На початку не дуже зрозуміло, що до чого. Телефонний дзвінок. Шукають детектива Пола Остера. Ми ж маємо персонажа, якого звуть Квінн, хоча живе він під псевдонімом Вільям Вілсон. Але гляньте ім'я автора книги... Інтрига! А потім розгортається досить таки цікава історія із зникненням, ізоляцією від світу, насильством, що виводить на одержимого вченого - фанатика з його експериментом "створення" нової людини, носія Божої мови. І ти така: клааас. Та тут - бац, історія обривається... Хоча нібито логіка завершення є, але хочеться більше деталей, більшого розкриття подій. Натомість, починається друга історія. Абсолютно інша, з персонажами-кольорами. Вникаєш у неї: знову починається зав'язка - стеження, детективна нотка... І знову - бац! Про третю розповідати?))) От такі гірки - туди-сюди. Знаючі люди називають то мудрим словом постмодерн. Що об'єднує усі три частини. Я б сказала - певні типажі, одержимі роботою - детективи. Стежачи за іншою людиною, настільки "вростають" у її буття, що поступово, не помічаючи, відрікаються свого власного життя, власного Я і зрештою, як наслідок, розчиняються у часі і просторі. Була людина - і зникла. Дуже-дуже дивно. Сказати, що мені не сподобався роман не можу, казати, що в захваті від нього - теж ні. Десь посередині. Містить філософські нотки, роздуми над сенсом життя, самотністю, впливом на нас інших людей.

Сучасний заплутаний детектив з гострими нотками постмодернізму. Під обкладинкою книжки три історії, які ніби і різні, але в цей же момент об'єднані однією думкою. Зізнаюся, не все прочитане було зрозумілим, адже автор так заплутав усі карти, що важко визначити, де початок історії, а де її кінець. І саме цікаве, де ж основна мета детектива. Хоча й класичним детективом цю книгу назвати важко, адже заплутані справи так і до кінця ніхто й не розплутав. Швидше навпаки - самі справи заплутують головних героїв та доводять їх до межі божевілля. Мабуть я таки краще вернуся до більш зрозумілий детективних історій, а ця книга залишиться як хороший досвід модернізму. Суть книги в тому, що головний герой, незалежно від історії, перестає бути собою, змушений грати чиюсь роль. Для чого і для кого ці всі вистави - для мене особисто залишилось загадкою. Можливо хтось інший зрозуміє суть написаного, але це явно не для мене книга. Ні, однозначно не можна сказати, що вона погана, просто вона має потрапити до свого читача, який і зрозуміє її глибину. Тож усім, хто полюбляє шукати сенс в постмодернізмі і любить детективи - ця книга для вас.