Місто
Паперова книга | Код товару 749210
Yakaboo 4.8/5
Автор
Валер'ян Підмогильний
Видавництво
Основи
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1928
Ілюстратор
Максим Павлюк
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Кольорові

Усе про книжку Місто

Створене у 1927 році, «Місто» є першим урбаністичним романом в український літературі. Новаторство Валер’яна Підмогильного — в тому, що Київ також постає у творі одним із його героїв: саме вплив міста визначає долю Степана. Цю думку поділяє й ілюстратор книжки Максим Павлюк.

Головний герой твору Степан Радченко приїздить до Києва разом із друзями приїздить на навчання. Хлопець марить «завоюванням» столиці, як і інші юнаки та дівчата, котрі тисячами потягнулися з села до міста у 20-х роках минулого століття. Степан підлаштовується до життя в столиці: терпить сусідських корів, яких, думав, уже не побачить, знайомиться з жінками та вчиться бути письменником.

Характеристики
Автор
Валер'ян Підмогильний
Видавництво
Основи
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1928
Ілюстратор
Максим Павлюк
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Кольорові
Рецензії
  •  
    Хто кого: людина чи місто 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Роман Валер’яна Підмогильного «Місто» розповідає про життя, без прикрас і все так як воно є. Щоб утриматися у великому місті і досягти чогось потрібно йти по головах і не зважати на минуле.
    Саме так чинив головний герой роману Степан Радченко. С першої до останньої сторінки можна слідкувати за тим, як змінювалося його життя, його характер. Дуже яскраво це описано на прикладі його жінок.
    Спочатку була Надійка. Тиха, мила та скромна дівчина, яка асоціювалася у головного героя з селом. Та коли він став розвиватися та відчув себе вищим за неї він без сумнівів її покинув навіть не зважаючи на її почуття.
    Наступною була Мусічка. Це проміжний етап для Степана між селом та містом. Спочатку він щиро вірив, що кохає цю жінку, та насправді він її просто використовував для власного задоволення та певною мірою для навчання. Коли він переріс її, він також без жодного сумніву залишив цю жінку.
    Третьою була Зося. Він ходив із нею по виставках та театрах і відчував себе справжнім містянином. Та коли він зрозумів, що Зося не належить до тієї верстви населення, в яку хотів втрапити сам Степан, він так же просто покинув і її. І навіть звістка про її самогубство не розбудила в ньому нічого. Він сприйняв це як належне. Хоча раніше, колишній Степан доволі боляче переживав цю новину.
  •  
    Місто vs. Людина 66% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чи прочитала б я цей твір, якби він не належав до шкільної програми? Якби не побачила реклами нового видання української класики "Основами", ілюстрованого Максимом Павлюком? Якби не той факт, що "Місто" В. Підмогильного - перший урбаністичний роман у нашій літературі? Не знаю. Проте все склалося саме так, і за досить короткий термін я подолала ці 270 сторінок із життя Степана Радченка.
    У романі "Місто" В. Підмогильний порушив проблему взаємовпливу міста й людини, протиставив природність людини, що живе на селі, антиприродності мегаполісу.
    За традиційною для європейської, але новою для української літератури фабулою, головний герой, Степан Радченко - виходець із провінції, вирушив на навчання до Києва. Він сповнений ідей у дусі соціалістичного ладу. Для парубка місто - вершина, ідеал життя. Минуле здається йому дріб'язковим, не вартим уваги, таким, яке краще замовчувати, чого треба соромитись. Усе природнє в його характері юнак силоміць відсуває на задній план. Звинувачуючи інших у безвідповідальності, несерйозності ("З жиру це все", - про натовп відпочивальників), Степан не помічає, наскільки сам є одержимий ідеєю, обмежений, позбавлений простого, людського.
    Холодним душем стало для Радченка "квартирування" по-первах у хліві, бюрократизм, у якому погрузли державні органи, чий лад він так оспівував. Юнак побачив, що місто не таке вже й ідеальне, а соціальна нерівність у ньому куди більша й відчувається куди разючіше. З цього почалися прагнення українського Жульєна Сореля не просто здобути освіту, щоб повернутися додому і розвивати малу Батьківщину, а посісти щонайвище місце в суспільній ієрархії Києва.
    Утім не так і просто підкорити місто, не загубивши себе: Степан боляче порвав із щирою, доброю Надійкою; без любові, заради забави, кохався з Мусінькою; багато лицемірив, до чого мав природний талант; із заздрощів почав писати - не від щирого серця, а так, щоб сподобатись якнайширшій публіці. Амбіції, жага слави, жага грошей, - мабуть, були в характері Степана й раніше, до приїзду в Київ, але боротьба за підкорення міста ще більше посилила ці недоліки.
    ... Радченко вже справжній денді - гарно вбраний відвідувач кіно та кафе, автор томика оповідань, директор журналу. Граючись, покохав містянку Зоську. Утім, боячись шлюбу та втрати особистісної свободи, через безвідповідальність, Степан жорстко позбувся дівчини, ставши винуватцем її самогубства. Тільки тепер хлопець почав замислюватися над порожнечею в душі, над відсутністю творчого натхнення, над своєю духовністю. Поступово він перероджується, втрачає одержимість ідеями, цікавиться Людиною з її проблемами, її почуттями, її мріями про щастя.
    Так, на шляху Степана Радченка було багато помилок. Юнак "здобув" місто, отримав хороше житло, посаду, прибуток, але великою ціною: адже й Київ підкорив його, перервавши ниточку зв'язку з малою Батьківщиною, провівши лабіринтами лицемір'я та пристосуванства. Тож хоча Степан і був певним, що "не брехав перед собою ні в думках, ні в учинках", не завжди ці переконання були дійсністю.
    Не можу однозначно відповісти, сподобалася мені ця історія, чи ні. Без вагань скажу: на поличку улюблених книг "Місто" В. Підмогильного не поставлю. Проте, безперечно, твір заслуговує на увагу, передусім на увагу молоді, бо є своєрідним нагадуванням: підкоряючи мегаполіс, не втратьте себе!
Купити - Місто
Місто
 
Товар більше не виробляється
 
Інформація про автора
Валер'ян Підмогильний
Валер'ян Підмогильний

Валер'ян Підмогильний український письменник, один з найвідоміших представників Розстріляного Відродження. Народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплі. Сім'я Підмогильного була досить бідною, але хотіла, щоб діти здобули освіту. Валер'ян ходив у церковно-школу, а пізніше в Катеринославське реальне училище. Згодом письменник вивчав математику і юриспруденцію в університеті, проте так і не отримав вищ...

Детальніше

Рецензії Місто

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Хто кого: людина чи місто 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Роман Валер’яна Підмогильного «Місто» розповідає про життя, без прикрас і все так як воно є. Щоб утриматися у великому місті і досягти чогось потрібно йти по головах і не зважати на минуле.
    Саме так чинив головний герой роману Степан Радченко. С першої до останньої сторінки можна слідкувати за тим, як змінювалося його життя, його характер. Дуже яскраво це описано на прикладі його жінок.
    Спочатку була Надійка. Тиха, мила та скромна дівчина, яка асоціювалася у головного героя з селом. Та коли він став розвиватися та відчув себе вищим за неї він без сумнівів її покинув навіть не зважаючи на її почуття.
    Наступною була Мусічка. Це проміжний етап для Степана між селом та містом. Спочатку він щиро вірив, що кохає цю жінку, та насправді він її просто використовував для власного задоволення та певною мірою для навчання. Коли він переріс її, він також без жодного сумніву залишив цю жінку.
    Третьою була Зося. Він ходив із нею по виставках та театрах і відчував себе справжнім містянином. Та коли він зрозумів, що Зося не належить до тієї верстви населення, в яку хотів втрапити сам Степан, він так же просто покинув і її. І навіть звістка про її самогубство не розбудила в ньому нічого. Він сприйняв це як належне. Хоча раніше, колишній Степан доволі боляче переживав цю новину.
  •  
    Місто vs. Людина 66% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чи прочитала б я цей твір, якби він не належав до шкільної програми? Якби не побачила реклами нового видання української класики "Основами", ілюстрованого Максимом Павлюком? Якби не той факт, що "Місто" В. Підмогильного - перший урбаністичний роман у нашій літературі? Не знаю. Проте все склалося саме так, і за досить короткий термін я подолала ці 270 сторінок із життя Степана Радченка.
    У романі "Місто" В. Підмогильний порушив проблему взаємовпливу міста й людини, протиставив природність людини, що живе на селі, антиприродності мегаполісу.
    За традиційною для європейської, але новою для української літератури фабулою, головний герой, Степан Радченко - виходець із провінції, вирушив на навчання до Києва. Він сповнений ідей у дусі соціалістичного ладу. Для парубка місто - вершина, ідеал життя. Минуле здається йому дріб'язковим, не вартим уваги, таким, яке краще замовчувати, чого треба соромитись. Усе природнє в його характері юнак силоміць відсуває на задній план. Звинувачуючи інших у безвідповідальності, несерйозності ("З жиру це все", - про натовп відпочивальників), Степан не помічає, наскільки сам є одержимий ідеєю, обмежений, позбавлений простого, людського.
    Холодним душем стало для Радченка "квартирування" по-первах у хліві, бюрократизм, у якому погрузли державні органи, чий лад він так оспівував. Юнак побачив, що місто не таке вже й ідеальне, а соціальна нерівність у ньому куди більша й відчувається куди разючіше. З цього почалися прагнення українського Жульєна Сореля не просто здобути освіту, щоб повернутися додому і розвивати малу Батьківщину, а посісти щонайвище місце в суспільній ієрархії Києва.
    Утім не так і просто підкорити місто, не загубивши себе: Степан боляче порвав із щирою, доброю Надійкою; без любові, заради забави, кохався з Мусінькою; багато лицемірив, до чого мав природний талант; із заздрощів почав писати - не від щирого серця, а так, щоб сподобатись якнайширшій публіці. Амбіції, жага слави, жага грошей, - мабуть, були в характері Степана й раніше, до приїзду в Київ, але боротьба за підкорення міста ще більше посилила ці недоліки.
    ... Радченко вже справжній денді - гарно вбраний відвідувач кіно та кафе, автор томика оповідань, директор журналу. Граючись, покохав містянку Зоську. Утім, боячись шлюбу та втрати особистісної свободи, через безвідповідальність, Степан жорстко позбувся дівчини, ставши винуватцем її самогубства. Тільки тепер хлопець почав замислюватися над порожнечею в душі, над відсутністю творчого натхнення, над своєю духовністю. Поступово він перероджується, втрачає одержимість ідеями, цікавиться Людиною з її проблемами, її почуттями, її мріями про щастя.
    Так, на шляху Степана Радченка було багато помилок. Юнак "здобув" місто, отримав хороше житло, посаду, прибуток, але великою ціною: адже й Київ підкорив його, перервавши ниточку зв'язку з малою Батьківщиною, провівши лабіринтами лицемір'я та пристосуванства. Тож хоча Степан і був певним, що "не брехав перед собою ні в думках, ні в учинках", не завжди ці переконання були дійсністю.
    Не можу однозначно відповісти, сподобалася мені ця історія, чи ні. Без вагань скажу: на поличку улюблених книг "Місто" В. Підмогильного не поставлю. Проте, безперечно, твір заслуговує на увагу, передусім на увагу молоді, бо є своєрідним нагадуванням: підкоряючи мегаполіс, не втратьте себе!
  •  
    Вартісна річ 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ну і я нарешті прочитав цей знаковий для українського модерну твір. Книжка мені дуже сподобалася.
    Розповідь без традиційних соплів. Достатньо реалістична. Життя як є. І, на відміну від традиційної української класики тут є трохи сексу.
    Автор належить до тієї ґенерації, яку прийнято називати «Розстріляним відродженням». Покоління, яке не змогло дописати, доробити, все що мали. Тим самим залишивши величезну прогалину як у літературі, так і у існуванні народі. І тому цікаво відшуковувати ці шматки- свідчення, щось, що не цілком вдалося знищити, і по них пробувати реконструювати епоху.
    Головний герой повісті Степан Радченко потрапляє за комсомольською путівкою з села в місто на навчання. І з часом стає письменником з усіма належними наслідками. По суті це історія еволюції селюка в міщанина в умовах НЕПу. Без прикрас. Достатньо реалістичне зображення епохи. Через призму одного хлопця. І духовні і світоглядні злами. Всього потроху: і кохання, і захоплення, і ад’юльтери із старшою жінкою, і невдачі,і злети. А ну і на фоні Києва – столиці радянської вже України. Але ще з буржуазним блиском. І з його повіями, казино, ресторанами і дешевими пивними. Словом все те, що визначає реальне. Приземлене буття. Але широкими мазками, з розумінням процесів. За це і цінна книга.
  •  
    Чи легко підкорити столицю?
    "Не ненавидіти треба місто, а здобути", - так окреслює свої найближчі плани молодий і перспективний селянин Степан Радченко, який переїздить до Києва, про який мало що знає. Чи легко людині з села, без жодних зв'язків, зі слабенькою матеріальною базою підкорити собі столицю? Певно, що ні, але Степан не зі слабкодухих. Він завзято береться торувати собі шлях до успіху, розбивши в процесі не одне жіноче серце. Мені ця історія в багатьох своїх аспектах нагадала "Любого друга" Мопассана. Степан Радченко - це така радянська версія "любого друга".

    Він персонаж доволі суперечливий, позитивним його точно не назвеш, але й засуджувати, мабуть, не візьмешся. Він такий, який є. Гонимий якимось раптовими імпульсами ностальгії, заздрості, відчуття власної значимості від посади до посади, від заняття до заняття, від жінки до жінки.

    Цей роман яскраво вирізняється на фоні інших прочитаних мною зразків української класики своєю урбаністичністю, він мов ковток свіжого повітря. Проза Підмогильного така справжня, реалістична і, водночас, глибока і філософська. Нею хочеться насолоджуватися, її хочеться смакувати. Її варто розбирати на цитати.

    "Вогонь любові запашний тільки мить!.. Потім на ньому починають варити борщ." Отак от.
  •  
    Кайфове видання
    В дитинстві, в школі щось мені не зайшла книжка взагалі. Тепер читаю і кайфую, хоча той етап виходу в доросле життя, про який йдеться мова, в моєму житті вже минув. А от спогади і романтика залишились зі мною. Місто - один з небагатьох творів української літератури, який цікаво читати зараз. Особливо з ілюстраціями @hi.webad
    Підмогильний з майстерністю описує шлях головного героя "з грязі в князі", реалістично зображує тогочасний побут. Насправді, центральний персонаж твору це власне місто, яке поглинає головного героя, перетравлює його і робить з нього зовісм іншу людину
    Малюнки не відволікають від тексту, а навпаки розповідають альтернативну історію сучасного міського життя, з тими ж особистісними проблемами героїв, але в нових реаліях. Взагалі читаючи роман, інколи ловив себе на думці, що забуваю, в який час він був написаний, все настільки перегукується з сучасністю. І ще класно усвідомлювати, що події твору розгортаються на тих самих вулицях Києва, де я вчора прогулювався
    Дуже круте видання, яке повинно бути у кожного українського естета.
    Одним словом - кайф

 
Характеристики Місто
Автор
Валер'ян Підмогильний
Видавництво
Основи
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
1928
Ілюстратор
Максим Павлюк
Кількість сторінок
272
Ілюстрації
Кольорові
Формат
165х235 мм
Палітурка
М'яка
Папір
Офсетний
ISBN
978-966-500-805-7
Вага
400 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Місто