По-перше, роман є повноцінним детективом, з фантастики в якому тільки дуже інноваційні технології Брейді. Для Стіва це напевне була суцільна мука - не додати в твір інопланетян, таємну постать з потойбічного світу або кровожерну машину, яка діє за своїми пекельним переконаннями. По-друге, в романі розкрито безліч людських пороків. Від сексуального / фізичного / психологічного насильства до алкоголізму, брехні, зради і ненависті. Персонажі - унікальні особистості, кожен з різним набором якостей і вад, які зливаються в загальній взаємодії. По-третє, тільки в першій частині (на мою думку) найкращим чином показано протистояння Ходжеса і Хартсфілда. Друга частина без містера Мерседеса, а третя насичена містикою і фантастикою. Навіть перенасичена. Всі називають Кінга королем жахів. У моєму розумінні це жахи соціальні. "Містер Мерседес" — роман, який дозволяє побачити весь той жах, про який ніхто не говорить вголос, який залишається непомітним до певного моменту, коли вже буде запізно. Причому увесь цей жах може знаходитись лише в одній персоні.

Хочу поділитися враженнями про одну з книг найпопулярнішого у світі автора. Магія Стівена Кінга невичерпна, з цим погоджуються мільйони читачів у всьому світі. Тому зараз річ піде про один з популярних романів майстра жахів – «Містер Мерседес». Одного разу невідомий в’їхав у натовп людей, які стояли у черзі і чекали на будь-яку вакансію щодо роботи. Злочинця не виявили, але він залишив на місці злочину свою машину. Нею виявився сірий «мерседес». Внаслідок катастрофи загинули десятки невинних людей, а очевидці говорять, що злочин було вчинено спеціально. У цьому також впевнений і Білл Ходжес – поліцейський у відставці. Цей злочин не дає чоловікові спокою і він віршів сам для себе, що мусить взятися за його розкриття. Але одного разу він отримує листа від незнайомця, яким скоро виявиться той самий злочинець. Як вдалося дізнатися поліцейському, злодій готується до нового завдання. Проте, цього разу число жертв перевалить за тисячу. Хто з них встигне перший? Ваше читання буде цікавим, моторошним і напруженим. Усе в стилі Стівена Кінга.

Говорять, що детектив залишається детективом, навіть якщо він вийшов на пенсію. Люди цієї професії часто присвячують їй більшу частину свого життя, і полишені незакінчені справи можуть не давати спокою і надалі. Особливо, якщо мова йде про злочинця на мерседесі, який в'їхав у натовп, вбив і покалічив купу людей. Він продовжує спокійно ходити вулицями міста, виношуючи нові нещадні задуми в своїй голові. Тим часом Білл Ходжес, детектив на пенсії, поглинає чергову бляшанку пива перед своїм телевізором. Це повторюється день за днем, поки одного разу злочинець знов вирішує нагадати про своє існування. Тепер Ходжеса не зупинить навіть серцевий напад, ця справа стала справою його життя, в усіх можливих сенсах. До того ж, Кінг не обмежився однією книгою, написавши ще дві частини, які утворюють трилогію. Екранізація теж знята достойно, хоча дещо відрізняється від оригінального тексту (як і інші екранізації, в більшості випадків). Однозначно раджу прочитати, подивитись, скласти власне враження.