Міст у Терабітію
Паперова книга | Код товару 930432
Yakaboo 4.7/5
Автор
Кэтрин Патерсон
Видавництво
Vivat
Серія книг
Книжкова полиця підлітка
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1977
Перекладач
Дарина Березіна
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років

Усе про книжку Міст у Терабітію

Ціле літо Джесс Еронс тренувався, щоб стати найкращим бігуном у п'ятому класі. І досягнув би мети, якби його не випередила новенька, Леслі Берк. Але цей програш не стає на заваді справжній дружби, і діти цілими днями пропадають у лісі, де вигадують чарівне королівство — Терабітію. А в реальному світі на них чекають труднощі в школі, випробування на міцність, дрібні страхи і… розуміння, що треба завжди рухатися вперед.

Зворушливий світ Терабітії, а також щемка історія дружби назавжди залишаться в пам'яті дітей і дорослих.

«Міст у Терабітію» увійшов до переліку найвизначніших творів дитячої літератури за версією Американської літературної асоціації, до списку «Відомі дитячі книжки» за версією ALA та здобув нідерландську премію «Срібний олівець».

Характеристики
Автор
Кэтрин Патерсон
Видавництво
Vivat
Серія книг
Книжкова полиця підлітка
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1977
Перекладач
Дарина Березіна
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Рецензії
  •  
    Рецензія 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Міст в Терабітію" - гарно написана історія, що оповідає простою мовою про непрості речі: бідність, непорозуміння з батьками, шкільні проблеми, самотність, смерть.
    Джессу - десять, він живе на фермі з батьками та четвіркою сестер. Щоранку, він бігає на вигоні, тренуючись, аби восени перемогти в змаганнях, що їх влаштовують учні молодших класів поміж собою. По сусідству з їхнім будинком селиться незвична родина з незвичною дівчинкою, що стане Джессовою однокласницю та кращим другом. Саме про цю химерну дружбу й розповідає книга. Проте, як і будь-яка гарна оповідка, насправді розповідає вона про набагато більше. Наприклад, описує як не просто бути дитиною, що відрізняється від загалу, в жорстокому світі шкільного життя, як важко знайти споріднену душу. Це історія про дітей, що понад усе прагнуть уваги батьків, які в намаганні заробити на життя, більше ні на що не мають часу; про дітей, що страждають від домашнього насилля та залишаються наодинці зі своєю бідою. Ця книга - про страх і спроби перемогти його, про трагічність життя і намагання прийняти те, що неможливо прийняти. Насправді, психологічно, книга зовсім не дитяча - вона залишає тяжкий післясмак, заставляючий думати про важкі речі. Проте, від того вона не стає поганою.
    Окремо про це видання - хочеться подякувати "Вівату" та Дарині Березиній за чудовий переклад. Оформлення теж гарне, колір фантастичний, хіба що до зображення головних героїв на обкладинці треба звикнути:)
  •  
    Хорошая, но непонятно для кого 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Может, я уже слишком взрослая и поэтому перестала понимать детские книги. Да, книга хорошая. И вроде бы просто написана. И повествует нам разном. Но вот моим детям она совсем не интересна - не могу донести ее до них...
    Книга рассовывает нам о истории дружбы мальчика и девочки. Просто об их жизни, у кого-то бедной, у кого-то богатой. А потом и о смерти.
    Джесс - единственный сын в семье, поэтому ему приходится доить корову и делать другую работу по дому. У него есть 2 старшие сестры, и 2 младшие. И совершенно непонятно, почему старшие девицы ничего не делают. А только развлекаются, тратят последние гроши и думают о шмотках. А семья бедная. Отец целыми днями работает, но денег не хватает.
    И вот в соседний дом переезжает семья с девчонкой. Лесли вроде бы и обычная, но несколько отличается от деревенских. Она в состоянии постоять за себя и за других, она запросто на равных соревнуется с мальчишками. А еще выбрала именно Джесса для дружбы. И придумала для них двоих волшебную страну Тиберию (под влиянием книжек о Нарнии).
    А потом случайно разбилась по пути в эту страну...
    Вот и все. Ничего такого, простая история. Но прочитать советую.
Купити - Міст у Терабітію
Міст у Терабітію
130 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Міст у Терабітію

  •  
    Рецензія 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Міст в Терабітію" - гарно написана історія, що оповідає простою мовою про непрості речі: бідність, непорозуміння з батьками, шкільні проблеми, самотність, смерть.
    Джессу - десять, він живе на фермі з батьками та четвіркою сестер. Щоранку, він бігає на вигоні, тренуючись, аби восени перемогти в змаганнях, що їх влаштовують учні молодших класів поміж собою. По сусідству з їхнім будинком селиться незвична родина з незвичною дівчинкою, що стане Джессовою однокласницю та кращим другом. Саме про цю химерну дружбу й розповідає книга. Проте, як і будь-яка гарна оповідка, насправді розповідає вона про набагато більше. Наприклад, описує як не просто бути дитиною, що відрізняється від загалу, в жорстокому світі шкільного життя, як важко знайти споріднену душу. Це історія про дітей, що понад усе прагнуть уваги батьків, які в намаганні заробити на життя, більше ні на що не мають часу; про дітей, що страждають від домашнього насилля та залишаються наодинці зі своєю бідою. Ця книга - про страх і спроби перемогти його, про трагічність життя і намагання прийняти те, що неможливо прийняти. Насправді, психологічно, книга зовсім не дитяча - вона залишає тяжкий післясмак, заставляючий думати про важкі речі. Проте, від того вона не стає поганою.
    Окремо про це видання - хочеться подякувати "Вівату" та Дарині Березиній за чудовий переклад. Оформлення теж гарне, колір фантастичний, хіба що до зображення головних героїв на обкладинці треба звикнути:)
  •  
    Хорошая, но непонятно для кого 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Может, я уже слишком взрослая и поэтому перестала понимать детские книги. Да, книга хорошая. И вроде бы просто написана. И повествует нам разном. Но вот моим детям она совсем не интересна - не могу донести ее до них...
    Книга рассовывает нам о истории дружбы мальчика и девочки. Просто об их жизни, у кого-то бедной, у кого-то богатой. А потом и о смерти.
    Джесс - единственный сын в семье, поэтому ему приходится доить корову и делать другую работу по дому. У него есть 2 старшие сестры, и 2 младшие. И совершенно непонятно, почему старшие девицы ничего не делают. А только развлекаются, тратят последние гроши и думают о шмотках. А семья бедная. Отец целыми днями работает, но денег не хватает.
    И вот в соседний дом переезжает семья с девчонкой. Лесли вроде бы и обычная, но несколько отличается от деревенских. Она в состоянии постоять за себя и за других, она запросто на равных соревнуется с мальчишками. А еще выбрала именно Джесса для дружбы. И придумала для них двоих волшебную страну Тиберию (под влиянием книжек о Нарнии).
    А потом случайно разбилась по пути в эту страну...
    Вот и все. Ничего такого, простая история. Но прочитать советую.
  •  
    Незабутня і щемка книга про дружбу 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Як багато-хто з мого покоління, я в дитинстві бачила екранізацію цієї книги, яка водночас зачарувала мене і розбила мені серце. Мої враження досі такі яскраві, наче це було вчора, настільки це була красива, прониклива і щемка історія. Тож я з трепетом брала до рук оце новеньке видання українською. І що ж, я знову була зачарованою.

    Хоча це коротенька книжечка, яка має менш, ніж 200 сторінок (і це великим кеглем), вона вмістила історію великої дружби. Ілюстрацію на обкладинці створила Олена Железняк, яка вже й раніше малювала для "Вівату", я добре пам'ятаю, наприклад, її минулорічну обкладинку для книжки "Невермур". Художниця добре відтворила атмосферу казковості уявної Терабітії, у якій 10-річні Джесс і Леслі — головні герої цієї книги — знаходять собі прихисток. Ці діти, які живуть поруч у глушині, хоча й вважаються диваками у школі, швидко знаходять споріднену душу одне в одному. Те, як вони розкриваються у цих теплих стосунках, — моя улюблена частина історії.

    Я не хочу спойлерити, тож не розповідатиму, що стається наприкінці книги, але, на превеликий жаль, життя — не завжди мед, навіть коли ти маленький.
  •  
    Казка про реальне життя 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якщо ви шукаєте книжку, яка допоможе вам трохи краще зрозуміти дітей - це вона.
    Якщо ви шукаєте книжку, яка буде не тільки цікавою, але й корисною - це також вона!
    Ну і звичайно, якщо ви шукаєте нудну книжку, яку не тільки не буде цікаво перечитати, але й дочитати важкувато - то вам слід подивитися на іншу книжку)
    Дарина Березіна відмінно переклала цю книжку і український варіант настільки ж чарівний, якщо не більше, як оригінал! Від неї важко відірватися, а кульмінація книжки змусить вас якщо не плакати, то як мінімум відчути ком в горлі. Не важливо скільки разів ви будете перечитувати!
    Головний герой покаже вам наскільки насправді ми недооцінюємо дітей.
    Ми думаємо, що їм потрібні кольори, фантазія та пластилін, і що їх потрібно вберегти від "важких" тем, як смерть та, смішно подумати, життя. Діти такі ж люди як і дорослі. Вони розуміють такі важкі теми набагато краще, ніж ми, дорослі, які привикли стримувати емоції, а не плакати, сміятися і кричати.

    Дуже рекомендую цю книжку для людей будь якого віку. Хоча, якщо хоч трохи знаєте англійську, то варто подивитись в сторону оригіналу)
  •  
    Мир детских фантазий на фоне реальности 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Когда-то смотрела одноименный фильм, но очень смутно помнила, о чем он. Поэтому, когда ко мне в руки попала эта книга, я была рада ее прочесть.
    Спасибо моей подруге, что одолжила на "почитать".
    По название и обложке можно предположить, что книга волшебно-сказочная. Но это не так. Книга намного серьезней и глубже.
    Это история о нежной детской дружбе между мальчиком Джесс и его новой соседкой Лесли, которая подкупает читателя своей непосредственностью и особым взглядом на мир. Она меняет Джесса, его представление о мире, раскрашивая все вокруг яркими красками воображения.
    Их дружба спасает их от всех жизненных проблем и несправедливостей. Они всегда могут укрыться в удивительном мире Тирабитии, который сами и придумали.
    А еще книга о сложном пути взросления, о несправедливости некоторых жизненных поворотов и об умении выстоять и принять потери, которые, к сожалению, неизбежны.
    Мне книга очень понравилась. Светлая, с дымкой ностальгии по детству и легкой грустинкой. Но, при этом, как бальзам на душу.
    Мост в Терабитию - это мост в мир фантазий, переход между реальностью и сказкой. И не зря книга заканчивается именно на его создании. Тут он символизирует процесс взросления главного героя и обретения им истинных жизненных ценностей.
    Прочла книгу за вечер, всем рекомендую!
  •  
    Мост в Терабитию 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга которую я не могу назвать ни как иначе как - "Спонсор моей детской депрессии". Книга о настоящей детской дружбы и об огромной, просто необъятной детской фантазии. История рассказывает об мальчике который очень хотел стать кем-то в жизнь, рисовал, стремился заявить о себе на школьных соревнованиях по бегу где он и имел честь познакомится с девушкой которая изменила его жизнь на всегда. Она кстати выиграла у него в том забеге. А она уже потом показала ему великолепную и буквально фантастическую страну Терабитию где возможно всё. Там деревья становятся великанами, а канат висящий над рекой является вратами в другой нереальный мир. Эта история казалось бы должна остаться трогательной историей о детстве, но автор решил иначе и этот момент перенес эту книгу из детских книжных полочек в ранг литературы для людей по старше. Ох если бы я только знала об этом раньше... тогда возможно не было бы тех детских слёз и моего порванyого в клочья сердца. Так же советую фильм сценарий которого был создан на основе этого рассказа. Но книга конечно лучше. С концовкой я не согласна. Всем приятного чтения. Спасибо.
  •  
    Сплоченная дружба 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книгу приятно перечитывать, она вызывает теплые чувства и яркие эмоции о дружбе. Издательство относится к моим любимым, они выдают замечательные книги, качественные. Эта книга рассказывает не о детских вещах, о разочарование, дружбе, бедности, о родительских отношениях, смерти, школьным проблемам.
    История о детской дружбе мальчике Джесса и его однокласснице Лесси. Сюжет очень глубокий, детям очень не хватает родительского внимание. Родители за работой и домашними проблемами забывают о простых вещах. Дружба детей помогает им спасаться от жизненных трудностей. Трудный путь взросления детей происходит крайне непривычно, они сталкиваются с неприятными вещами, потерей близких, несправедливости. И очень не просто устоять перед всем этим, когда ты сам должен решать свои проблемы, и реальность оказывается не такой радужной, как казалось ребенку.
    Я считаю, что эту книгу будет полезно прочесть и родителям. Когда мы взрослеем забываем, что чувствует ребенок и в чем он действительно нуждается, как трудно бывает ему.
  •  
    добра книга про дружбу
    "Міст в Терабітію" - добра книга про дружбу і єдність. Хлопчик Джесс був звичайним хлопчиком свого віку. не було в ньому нічого незвичного. доволі бідна родина, сестри, що не дають спокійно жити малому, вічно зайняті батьки. рятувало його від неймовірної нудьги лише одне прагнення - бути найкращим бігуном школи. для цього він був готовий тренуватися щоранку навіть під час канікул.

    Проте одного дня в його житті з'являється Леслі. попри зачеплене самолюбство Джесса, коли вона випереджає його в змаганнях по бігу, вони стають близькими друзями і навіть стають правителями вигаданого ними королівства - Терабітії, що вони його створили біля струмка недалеко від дому.

    Хоча книга доволі дитяча, я плакала над її завершення. хочеться, щоб у справжніх друзів завжди все було добре, але так не буває в житті, то чому так має бути в книгах?

    "Міст в Терабітію" - щемкий і затишний твір, який сподобається як дітям, так і дорослим. крім того, є чудова його екранізація, яку теж варто переглянути всієї сім'єю, але лише після прочитання книги.
  •  
    Міст у країну мрій
    Як сьогодні пам'ятаю мої солодкі вісім, коли в подарунок тато приніс диск зі загадковою назвою "Міст в Терабітію". Ще до перегляду я була в захваті, адже є фанатом фентезі та наукової фантастики практично з пелюшок. Та за годину я зрозуміла, що він залишив напам'ять не тільки відро сліз, а ще й першу дитячу психологічну травму.

    Жартую.

    Насправді, він є одним з моїх улюбленців, тому від книги я чекала надзвичайно багато. Що ж можна сказати про неї? Фентезі ви тут не знайдете. Зате тут багато відчуття провини підлітка, який відчайдушно шукає себе як творець і як особистість.

    Я б не назвала книгу дитячою. Вона скоріше підходить для дорослих, які забули, що боятися -- це нормально. Для дітей, щоб показати їм, що страх -- лише захисний механізм і що це не соромно.
    Що бідність не в гаманці, що кожна людина в нашому житті робить неоціненний вклад в розвиток нашого "Я". І не важливо чи приємні, чи болючі вона залишила спогади. Особливо якщо це друг. Втрачати приятеля завжди боляче, адже він вже як сім'я. Це, напевне, кожен знає зі власного досвіду.

    І головне.

    Книга вчить пробачати, але не когось, а самого себе. Іноді це найважче.
  •  
    Фантазія
    Це одна з найвідоміших книг для дитячої, а якщо бути точним підліткової аудиторії. Як і багато дитячих книг - це книга про цінності, про вміння любити та прощати, про вміння змиритися з втратою та вміння знаходити нові смисли в житті.
    Головний герой книги Джес, хлопчина, який не схожий на своїх однокласників, насамперед тим, що не кривдив разом з іншими дівчаток, він любить малювати та мріє про перемогу у змаганнях з бігу. Мабуть саме тому, новенька дівчинка знаходить у ньому рідну душу. Леслі вирізняється з поміж інших своїх однолітків багатою фантазією та любителькою захоплюючих історій.
    Саме Джес та Леслі знаходять спосіб відвідати казкову країну Терабітію, в яку потрапити може далеко не кожен.
    У книзі є один важливий момент, на який варто звернути увагу всім батькам. Це діти, позбавлені батьківської уваги. Не коштів, не одягу, не дорогих іграшок, а саме уваги. Звичайної, щирої розмови, доброго слова, маленького заохочення за зроблене завдання чи виконане доручення.
    Це книга про вміння йти далі, після того, як ти встав на шляху до своєї мети.

  •  
    Чудова книга
    "Міст у Терабітію"
    Чудова історія яка читається на одному диханні.
    Мені сподобалось абсолютно все. Історія, персонажі, діалоги, атмосфера. Таке враження, що історія аж ніяк не вигадка, а все було і є.
    Джесс, кращий друг, людина яка підходить тобі більше за всіх. Він головний герой який крадькома закоханий в вчительку, любить малювати. В його сім'ї малювання явно не чоловіче заняття, тому в творі про хобі він пише про спорт, а не малювання.
    Леслі, в неї коротка стрижка, вона носить кеди і велика мрійниця та любов до підводного плавання, це незвичайне захоплення для дівчаток, як підкреслила її вчителька.
    Не дивно, що вони найшли один одного. Коли читаєш про їхні вигадані країни, як будто ідеш з ними туди і стаєш частиною їхніх мрій та пригод.
    Здавалося б ніжна та добра історія але нажать не обійшлося без сліз.
    Ви не залишитись черствими до їхніх переживань і втрат.
    Але як би не було, Джесс та Леслі назавжди король та королева Терабітії!
    Раджу всім для легкого та захоплюючого читання в колі сім'ї!
  •  
    Міст у Терабітію
    Кілька років тому я побачила екранізацію твору американської письменниці Кетрін Патерсон "Міст у Терабітію". Тоді цей фільм мене дуже зачарував та зворушив і я вирішила придбати книгу сину, бо книга, на мою думку, завжди краща за фільм.
    Міст у Терабітію це зворушлива історія про життя підлітка, який в 10 років вже давно перестав буди дитиною. І знає що таке самотність, бідність, зневага однолітків, постійні насмішки рідних сестер і тяжка втрата єдиної дуже близької по духу подруги, яка тільки його і розуміла.
    Джесс це ім'я головного героя оповідання не може знайти собі друзів у школі, доки до їх класу не прийшла новенька дівчинка Леслі, яка теж стала чужою в дитячому колективі.
    І діти створили своє казкове королівство Терабітію. Де вони вчилися боротися зі своїми страхами.
    Міст у Терабітію увійшов до переліку найвизначніших творів дитячої літератури, до списку "Відомі дитячі книжки", та здобув нідерландську премію "Срібний олівець". Найкраща книжка року за версією School Library Journal.
  •  
    Легко про складні речі
    Міст у Терабітію відноситься до категорії "книги, які читаються за одну ніч", навіть якщо вам 9 років. Легкий та простий текст з глибоким змістом.
    Автор вчить дітей дружити, не зважати на "інакшість", мріяти і не боятися чужої думки.
    Дитячі мрії повинні здійснюватися і вони здійснюються на сторінках книги.
    Хлопчик Джесс живе у великій бідній сільській сім"ї та думає про те, як знайти місце для усамітнення та власного хоббі, яким не може займатися вдома. Щоранку тренується з бігу та виконує багато домашньої роботи. Зовсім недитяче життя перевертає з ніг на голову незвичайна сусідка та однокласниця хлопця Леслі, яка переїхала з міста. Разом вони перемагають шкільні негаразди, підтримують одне одного, створюють власний світ.
    З"являються фарби для малювання, підтримка дорослих, чотириногий друг, відбувається поїздка в галерею - дрібниці, які роблять хлопця щасливим. І от в цей момент трагічно гине Леслі. А все було так прекрасно!..
    Пам"ятайте - життя продовжується, і всі негаразди минають!
    Приємного читання!
  •  
    история, которая оставляет след в душе.
    Америка, маленький городок недалеко от Вашингтона, почти село. На ферме живет мальчик Джесс Эронс, у которого 4 сестры, две старшие над ним постоянно насмехаются, а младшая Мэй Бель его боготворит. Родительской любви мальчик не видит, потому что родители заняты- мать домашней рутиной, а отец зарабатыванием денег. У Джесс много домашних обязанностей, но он все равно находит время для каждодневных тренировок в беге, чтобы быть самым быстрым 5-ти классником на следующий год в школе. Но вся его жизнь меняется в один день, когда во время утренней пробежки он знакомится с новой соседкой Лесли Беркс. Постепенно, обычное знакомство перерастает в крепкую дружбу. Дети придумывают свой мир- Терабитию, в которую можно попасть только перелетев над рекой, уцепившись за веревку привязанную к дереву. Но награда за такую отвагу- чудесный волшебный мир, где Джесс и Лесли король и королева удивительной страны. Читали мы книгу с сыном вслух по очереди, где-то с середины, начала подозревать, что в конце дети расстанутся, думала, что Берксы вернуться в Вашингтон, а дружба с Лесли даст толчок для развития художественных способностей Джесса. Но такой сюжет я предвидеть не могла. Трагедия обрушилась на нас с ребенком как удар грома. Последние главы читала только я, потому что сын все время плакал. На мое предложение остановить чтение, он просто махал руками- продолжай. Книга многому учит детей- дружбе между мальчиком и девочкой, верить в свое призвание, ответственности за ближнего, прощению, любви между родными. Но еще больший опыт могут вынести родители- здесь есть несколько примеров родительских ошибок. Родители Джесса- не верят в его способности в рисовании, обрезают ему крылья, не уделяют мальчику совершенно никакого внимания, и только нужно чтобы произошла трагедия, чтобы они поняли своего ребенка. Родители Лэсли- демократические отношения между родителями и детьми -это прекрасно, но не мешало бы еще и следить куда за 10-летней девочкой, а не только писать. Отец девочки, с которой они ездили в школу- его избиение дочери как бумеранг было по всем остальным детям, хотя на самом деле это просто боль несчастного ребенка. Наверно, если бы я знала чем закончится книга, я бы ее своему сыну не купила, чтобы не травмировать, но уже после прочтения, мне было приятно, что он так проникся этой историей, которая очищает душу.
  •  
    Дитяча книжечка не тільки для дітей
    З одного боку, ця дитяча історія дуже простенька. Але з іншого боку, вона дуже глибока. Книжка розповідає про хлопчика на ім'я Джесс і дівчинку на ім'я Леслі. Джесс живе в маленькому селищі на фермі. Леслі стає його сусідкою, однокласницею і найкращим другом. Тобто, це книга про дружбу, в першу чергу. Але не тільки про неї. Ця дитяча книжечка розповідає легко і навіть з гумором про складні речі, які так не просто пережити навіть у дорослому віці. Що вже казати про те, щоб пережити їх в дитячому віці. Тут розповідається про домашнє насильство і про самотність. Про те, як часто дорослі помиляються, коли намагаються весь свій час працювати, заробляти гроші, "щоб у дітей все було". А в результаті у їхній дітей немає найголовнішого - батьківської уваги. До речі, я спочатку думала, що це фентезі. Думала, що Терабітія - це якась чарівна держава, що книга буде схожа на Нарнію. Ні, це не так. Діти самі вигадали Терабітію. Це їхня уявна схованка, де можна сховатися від всіх життєвих негараздів. Це той уявний світ, в якому всі ми бували, коли були дітьми. А потім, подорослішавши, ми забуваємо туди дорогу. Дуже хороша книжечка. Хоч і маленька, але дуже вартісна і глибока.
  •  
    Міст у Терабітію
    Щемлива історія про дружбу дітей, які самотужки підкорювали цей світ, виживали в ньому і намагалися бути кимось, в першу чергу для самих себе. В книзі піднімаються різні теми, які є важливими для дітей шкільного віку – успішність, самовизначення, булінг, родина, мрії, смерть.
    Дружба між Джесом і Леслі виникає не просто так. Їх багато що поєднує. В першу чергу відсутність достатньої уваги з боку їхніх батьків. Ці діти, зовсім юні і вразливі, намагаються знайти місце для себе і створюють уявну країну Терабітію, в якій вони були головними. Саме тут вони могли бути самі собою, вирішувати щось для себе.
    Для мене, особисто, ця книга стала історією про життєву силу маленької дівчинки. Саме Леслі своєю життєвою енергією в хорошому сенсі підсилювала все навколо, до всіх могла прокласти місток для порозуміння. Маленька людина вміла помітити те головне і важливе для іншої людини, чого, на жаль, не здатні були чи навмисне не хотіли зрозуміти дорослі, навіть власні батьки. У Джеса це було десь так – ну, як можна чогось бажати для себе, щось думати про своє, коли батьки важко працюють і у тебе багато сестер, а хлопець мріяв про малювання. А у Леслі було трошки інакше – ти ж забезпечена всім, про що може тільки мріяти дівчинка твого віку, але їй завжди бракувало уваги батьків, таких богемних, творчих.
    Кульмінацією цієї історії є трагічна загибель головної героїні. Потрібно сказати, що тема смерті в дитячій книзі розкрита дуже зворушливо. Всі схаменулися, але так запізно. А Леслі, навіть після смерті продовжувала творити свої життєдайні дива – змусила своїх батьків турбуватися про собаку, батьків Джеса стати до нього більш уважними і не так суворо з ним поводитися. Сам Джес вирішив спорудити міст через річку до країни Терабітії.
  •  
    Сумна добра історія
    Міст у Терабітію - сумна добра історія.
    Хлопчик Джесс не має друзів, з батьками теж не дуже довірливі стосунки. Він тренується все літо, щоб перемогти у забігу між школярами. Аж тут з'являється новенька, дівчина, що легко його випереджує.
    Леслі виявляється його сусідкою. Так між ними починається справжня дружба. Дівчинка відкриває Джессу дивовижний світ Терабітії.
    В анотації ніде не написано, що тут є тема смерті. Це єдине моє зауваження щодо цієї чудової книги, бо це б стало цілковитою несподіванкою для доньки, з якою разом читали книгу, якби нам не проспойлерили в іншій книзі, де головна героїня читала саме "Міст у Терабітію". Тож донька була відносно готова читати про це. Думаю ця книга допоможе навчитися приймати втрату близької людини.
    Після прочитання дивилися екранізацію. Це гарний спосіб заохотити до читання - "спочатку книга, потім фільм". Екранізація не менш чудова, ніж книга. Ось тут донька вже плакала навзрид.
    А які у фільмі чудові вигадані жителі Терабітії, справжній фентезійний світ.
    ‌Попри тему смерті це дуже хороша і добра історія.
  •  
    Тяжелая и бессмысленная книга 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ожидала от книги волшебства, но оно не случилось! Сын начал читать, но ему не понравилось. Украинский язык слишком насыщен непонятными словами, оборотами, фразами (есть прекрасные книги на украинском, которые легко читаются, но не эта, к сожалению). История довольно нудная. Повествует о необходимости телевизора дома, о том, что избиение детей родителями это норма, и об этом в школе лучше не говорить. Также поднимается религиозная тема, которая и так довольно щепетильна! Также подчеркивается важность большого достатка в семье, создается образ бестолковых девушек (сестры героя), которым нужны только шмотки. Показывается безразличие родителей к детям. Да, хороший внимательный читатель поймёт намек, но навряд ли плохой родитель будет читать детскую книгу (я читаю всю литературу, которую покупаю детям) и разбираться в переживаниях своего ребёнка. Лично я, как взрослый человек, просто заставляла себя читать эту книгу! Мне было вообще не интересно, не было желания прочесть на одном дыхании (я люблю хорошие сказки и истории) . И совершенно неожиданно конец оказался трагическим для героини, настолько, что я второй день не могу забыть о книге и ощущаю очень болезненные переживания! Возможно, с какого-либо возраста подростку и нужно прочесть такую книгу, но тогда нужно четко ограничить возраст. Героям по 10 лет, и будет ли интересно читать книгу в 16, сомневаюсь.

    А также история о Терабитии очень скомкана. Хотелось бы погрузиться в мир воображения героев, ощутить их переживания, но описания воображаемых сражений очень скучно и сыро. Автор абсолютно не старается погрузить читателя в мир детской фантазии. После новости о трагедии ждешь какого-то чуда, но оно не случается. До конца книги еще 2 главы и ребенку 8-10 лет будет сложно дочитать до конца сразу .

    Хотела показать детям экранизацию. После прочтения книги точно не покажу!!!
 
Характеристики Міст у Терабітію
Автор
Кэтрин Патерсон
Видавництво
Vivat
Серія книг
Книжкова полиця підлітка
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1977
Перекладач
Дарина Березіна
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Кількість сторінок
176
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
60х84/16 (~145х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3200
ISBN
978-966-942-945-2, 978-617-690-681-0, 978-0-06-073401-5
Вага
285 гр.
Тип
Паперова