Міністерство граничного щастя
Паперова книга | Код товару 978926
Yakaboo 4.7/5
Автор
Арундаті Рой
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2017
Перекладач
Андрій Маслюх
Кількість сторінок
544

Усе про книжку Міністерство граничного щастя

«Міністерство граничного щастя» — другий роман індійської письменниці. Він побачив світ через двадцять років після успішного дебюту — книжки «Бог Дрібниць», що принесла їй Букерівську премію. Роману так само притаманна поетичність та глибинна краса мови, властива стилю Рой. Однак за духом він геть інакший, нелінійний і суперечливий. Адже цього разу авторка кинула своїх героїв у вир новітньої історії Індії, зокрема у прекрасні ліси штату Джамму і Кашміру, де вже багато років точиться гострий збройний конфлікт.

Та й самі герої — представники розмаїтих каст, віросповідань та світоглядів (гіджри, або ж люди «третьої статі», бунтівна архітекторка, не зовсім чесний журналіст, агент спецслужб, кашмірський повстанець тощо) — говорять надто різними голосами, борються по різний бік барикад, але здобувають кілька хвилин тиші поряд із близькими, живими чи мертвими, як вищу нагороду. В мить, коли духи ледь-ледь відчиняють двері паралельних реальностей життя.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Арундаті Рой
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2017
Перекладач
Андрій Маслюх
Кількість сторінок
544
Рецензії
  •  
    Скільки крові може витримати добра література? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Між першим і другим романом сучасної індійської письменниці та громадської активістки, лауреатки Букерівської премії Арундаті Рой минуло двадцять років. Якщо "Бог дрібниць" був зворушливою родинною сагою на колоритних індійських декорацій, то "Міністерство граничного щастя" - гостросоціальна драма, події якої відбуваються в Делі та Кашмірі.
    Цей регіон відомий насамперед через територіальний конфлікт між Індією та Пакистаном. В Кашмірі химерно переплелися між собою такі світові релігії, як буддизм, індуїзм та мусульманство. Після визволення Індії від британського колоніального панування протистояння між представниками різних віросповідань суттєво загострилися.
    "Міністерство граничного щастя" - це насправді грандіозний роман, сповнений політичними переконаннями авторки. Арундаті Рой майстерно поєднує між собою долі персонажів, наводить безліч подробиць, які на перший погляд здаються зайвими, але зрештою складаються в цілісну картину.
    У "Міністерстві граничного щастя" немає тієї особливої поетичності, якою закохує в себе з перших сторінок "Бог дрібниць". Місцями оповідь здається сухуватою та нагадує нон-фікшн. А проте, на відміну від безнадійного "Бога дрібниць". Тут персонажі здатні любити та співпереживати. Тому новий роман авторки, незважаючи на всі описані в ньому жахіття, дарує надію в краще майбутнє.
    Обов’язково перечитаю в майбутньому!
  •  
    Міністерство Граничного Щастя 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Когда я брала в руки эту книгу, то ничего не знала о ней, кроме того, что автор пишет очень сильно. И тем сильнее оказалось впечатление.

    "Міністерство Граничного Щастя" - книга о настоящей жизни в Индии, без прикрас. Здесь есть бедность и смерть, жестокость и насилие. Читатель узнает о войне и забастовках, о так называемом правосудии власть имущих и о партизанском движении. Но в то же время в книге найдется место для любви и дружбы, для духовных и семейных ценностей.

    Мне было сложно читать эту книгу. Она угнетала. Тяжело было следить за перипетиями в жизни героев. Несправедливость и жестокость ранили до глубины души.
    Вооруженный конфликт, который происходит в Кашмире, не менее подавляющая тема, особенно учитывая ситуацию на востоке Украины.

    И всё же книга после прочтения оставила очень сильные впечатления. Трогательные отношения между героями, неугасающая любовь и глубокая вера, становление личностей и самой Индии - всё это вдохновляет верить в себя и идти к намеченным целям.

    И хотя книгу я читала долго и не легко. Но красота речи и проникновенный стиль влюбили меня в манеру письма автора. По этому я обязательно продолжу знакомство с творчеством Арундати Рой. Тем более что её "Бог дрібниць" от ВСЛ давненько ждёт меня на книжной полке.
Купити - Міністерство граничного щастя
Міністерство граничного щастя

Звичайна ціна: 150 грн

Спеціальна ціна: 139 грн

Є в наявності
 

Рецензії Міністерство граничного щастя

4.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Скільки крові може витримати добра література? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Між першим і другим романом сучасної індійської письменниці та громадської активістки, лауреатки Букерівської премії Арундаті Рой минуло двадцять років. Якщо "Бог дрібниць" був зворушливою родинною сагою на колоритних індійських декорацій, то "Міністерство граничного щастя" - гостросоціальна драма, події якої відбуваються в Делі та Кашмірі.
    Цей регіон відомий насамперед через територіальний конфлікт між Індією та Пакистаном. В Кашмірі химерно переплелися між собою такі світові релігії, як буддизм, індуїзм та мусульманство. Після визволення Індії від британського колоніального панування протистояння між представниками різних віросповідань суттєво загострилися.
    "Міністерство граничного щастя" - це насправді грандіозний роман, сповнений політичними переконаннями авторки. Арундаті Рой майстерно поєднує між собою долі персонажів, наводить безліч подробиць, які на перший погляд здаються зайвими, але зрештою складаються в цілісну картину.
    У "Міністерстві граничного щастя" немає тієї особливої поетичності, якою закохує в себе з перших сторінок "Бог дрібниць". Місцями оповідь здається сухуватою та нагадує нон-фікшн. А проте, на відміну від безнадійного "Бога дрібниць". Тут персонажі здатні любити та співпереживати. Тому новий роман авторки, незважаючи на всі описані в ньому жахіття, дарує надію в краще майбутнє.
    Обов’язково перечитаю в майбутньому!
  •  
    Міністерство Граничного Щастя 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Когда я брала в руки эту книгу, то ничего не знала о ней, кроме того, что автор пишет очень сильно. И тем сильнее оказалось впечатление.

    "Міністерство Граничного Щастя" - книга о настоящей жизни в Индии, без прикрас. Здесь есть бедность и смерть, жестокость и насилие. Читатель узнает о войне и забастовках, о так называемом правосудии власть имущих и о партизанском движении. Но в то же время в книге найдется место для любви и дружбы, для духовных и семейных ценностей.

    Мне было сложно читать эту книгу. Она угнетала. Тяжело было следить за перипетиями в жизни героев. Несправедливость и жестокость ранили до глубины души.
    Вооруженный конфликт, который происходит в Кашмире, не менее подавляющая тема, особенно учитывая ситуацию на востоке Украины.

    И всё же книга после прочтения оставила очень сильные впечатления. Трогательные отношения между героями, неугасающая любовь и глубокая вера, становление личностей и самой Индии - всё это вдохновляет верить в себя и идти к намеченным целям.

    И хотя книгу я читала долго и не легко. Но красота речи и проникновенный стиль влюбили меня в манеру письма автора. По этому я обязательно продолжу знакомство с творчеством Арундати Рой. Тем более что её "Бог дрібниць" от ВСЛ давненько ждёт меня на книжной полке.
  •  
    Книга контрастів 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ох, що та жінка витворяє зі своїми читачами!
    Як у ній поєднуються тендітність та сувора правда...
    Здавалося б, неможливі, нереальні речі вона описує з такою простотою, практичністю і, видається, інакше не може і бути.
    ...Чоловік стає жінкою.
    Гостьовий дім будують на цвинтарі.
    Вбивають не тих. Одружуються не з тими.
    Неправильно. Неприйнятно. Жорстоко. Шокуюче.
    Країна контрастів...

    Книга контрастів... Книга, яка горить, спалює, спопеляє. Обпікає пальці, обпікає мозок, обпікає душу. І в тому полум'ї не зчуваєшся, як згораєш, приймаєш, співчуваєш.

    Буквально кожних дві сторінки - новий персонаж. І не важливо, чи головну роль йому відведено, чи просто мимохідну - дізнаєшся всю історію його життя. Авторка робить це так невимушено і буденно, що ти вже і симпатизуєш, і розумієш, що по- іншому він/вона не могли б вчинити. Жоден герой не є ні поганий, ні добрий - має «дві сторони», робить різні вчинки, і є просто людиною. Цей прийом - показувати людей такими, які вони є - дуже підкупляє.
    Єдине, що поєднує персонажів - самотність, хоча занурення в її відтінки у кожного індивідуальне. Зрештою, наче Фенікс, вони відроджуються, аби доля звела їх у Міністерстві граничного щастя...

    P.S. До речі, відкрила багато спільного між Індією та Україною. Неочікувано.
  •  
    Як це? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Тут у нас, у Кашмірі, померлі житимуть вічно, живі ж - то насправді мертві, які лиш удають живих"

    Індо-Пакистанський конфлікт триває цілу вічність, вже народилося та виросло покоління, яке не знає іншого існування, окрім війни. Територія Кашміру знаходиться на перетині зацікавлень Пакистану та Індії, мусульман та індуїзму. Коли почалися перші в світі теракти мусульманськими угрупуваннями, влада Індії вирішила, очистити країну від всіх вірних Аллаху, незважаючи, що ці люди живуть тут не одне покоління.
    Все розрослося до нескінченного кошмару, в якому страшно не так поворухнутися, не так щось сказати чи опинитися не там де треба, бо можуть вбити, але це було в Кашмірі, а в Делі нікому до того немає діла. Читати страшно, а ще страшніше розуміти, що це не вигадка.

    На такому кривавому тлі розгортається заплутана історія з декількома дійовими особами: гіджра Афтаб-Анджум, Саддам Гусейн, Зейнаб, панна Джебін Друга, Тілотамма, а також старе кладовище, на якому всі вони живуть.
    Як це - бути людиною середньої статі? В Індії? Мусульманкою за часів війни? Жити на кладовищі? Бути найсамотнішою та найгостиннішою людиною?

    Як це - коли твоя матір рідна і нерідна одночасно? Як це - втратити кохання й знайти його набагато пізніше розбите? Як це - знайти дитину, яка нікому не треба?

    Як це - бути небажаною? Як це - бути ненависним дитям ще від зачаття?

    Якщо хочете дізнатися відповіді на ці питання, прочитайте цю книгу. Роман надзвичайно цікавий, але читався повільно й тяжко. Хоча про такі речі з легкістю і захватом не напишеш
  •  
    Історія Індії в людських долях
    Мимоволі порівнюю цю книгу з її попередньою книжкою "Бог дрібниць". Але якщо у романі "Бог дрібниць" на перше місце висувається людина, із її гостротою болі від неможливості щастя і самореалізації в умовах кастового суспільства, то в романі "Міністерство граничного щастя" все обертається навколо цього ж суспільства, життя якого загострюються ще й громадськими заворушеннями і повстаннями. Тут людина стоїть на межі виживання і вимушена боротися і жити в нелюдських умовах.
    Авторка зображує світ людей, які через різні життєві обставини відкидаються суспільством і намагаються втекти від свого минулого: хтось став гіджрою (людиною середньої статі), хтось веде приховану повстанську роботу тощо. Зібрані в одній місцевості, ці люди утворюють комуну, де вирує особливе життя.
    Багато всього намішано в романі, для мене від здався більш складним і багатошаровим, ніж "Бог дрібниць". Кастовий поділ, багатонаціональність, різні релігійні вірування, складні соціальні й економічні умови життя - усе це накладає важкий відбиток на житті людей. Окрім того, мене дивувало якесь надміру примітивне і забобонне ставлення персонажів один до одного (зокрема, їм було легше звинуватити у своїх негараздах сусідів і накласти на них прокляття, аніж спробувати подумати про справжні причини проблеми).
    Важкий твір, сповнений болю, але водночас - і надії на зміну на краще.
  •  
    Читацьке щастя
    «Чему учит нас Индия? Тому, что молчанье речь,
    Расстояние лучший врач,
    Того, чего не имеешь – не потерять,
    Что имеешь – не уберечь...»
    (Вера Полозкова «Дели»)
    Певно, ще довго б тупцювала на підступах до роману «Міністерство граничного щастя» Арундаті Рой, якби в одному з найсвіжіших інтерв'ю Віра Полозкова не згадала про своє захоплення індійською письменницею та двома її книгами. Несподіванкою стало те, що більше 400 сторінок виявилися відчайдушним подоланням дистанції між собою і подіями та героями твору, які вперто віддалялися і зникали у вирі індійських збройних конфліктів та вирішенні проблем статевої ідентичності. Складалося враження, що світ роману відкритий лише для обраних, що уприступнюється лише для втаємничених. І ось відтинок сюжету, що починається на 445 сторінці зненацька дав зрозуміти, що врешті зближення відбулося, що відстань змаліла і зійшла на ніц, що герої твору вже ніколи не будуть чужими, бо виповіли щось надзвичайно важливе, знайоме й незнане водночас. Так Муса і Тілό впізнали себе в історії з пісні «Wіnter girl» Леонарда Коена, який, на їхню думку, навіть не здогадувався, що «насправді він – кашмірець і звуть його Лас Коне...» Тож, перегорнувши останню, 540 сторінку книжки, збагнула, що знайшла вона мене невипадково, що завдяки їй отримала дуже особливий читацький досвід і відчула своє маленьке «граничне щастя».
  •  
    Щастя
    Книгу "Міністерство граничного щастя" мені порад1ив один знайомий, а його смаку я звик довіряти. Але , на жаль , до цієї історії це не відноситься.

    Оформлення у книги приємне, а папір цупкий. Тому гортаючи сторінки, я отримував задоволення від читання.

    Події денної книги відбуваються у Кашмірі та Делі. Я би сказав, що це гостросоціальна драма, яка місцями дуже і дуже складно йшла.

    Все таки складно сказати, що книга підійде для нашого народу, для українців. Дуже мало точок перетину. Але саме жителям Індії ця історія буде близька. Або ж тим, хто цікавиться життям та устроєм в цій країні.

    Найбільший мінус - це те, що дуже багато персонажів і їх запам'ятати нереально складно. Також просто мільйон описів, які були зайвими у цій книзі.

    Книга пройшла повз мене, не зачепила зовсім. Можливо, саме прекрасній половині нашого світу вона буде більш цікава.

    Читати чи ні вирішувати вам. Але я залишився не задоволеним і не думаю, що буду продовжувати знайомство з автором.

    Моя оцінка три!!!
  •  
    Міністерство граничного щастя
    Цей роман Арундаті Рой настільки багатогранний, що важко кількома словами описати про що ж він. Це історія про Індію кінця 20-го століття та звичайний індійський народ, який став свідком розгортання тих кривавих подій.
    Книгу відкриває розповідь про гіджру (так в Індії називали людей середньої статі, яких важко було віднести чи до чоловіків, чи то до жінок) на ім'я Анджум - як вона подолала шлях від маленького тоді ще хлопчика і до старшої жінки, що оселилася на старому мусульманському цвинтарі, де були поховані її найближчі родичі.
    Потім автор розповідає про чотирьох друзів (дівчину та трьох юнаків), які молодими колись разом навчалися та дружили, а потім доля порозкидала їх по різних куточках Індії, і ніби того було мало, всі опинилися по різні сторони барикад. Бо в країні на той час вирувала Індо-Пакистанська війна за Кашмір. У збройний конфлікт були втягнуті всі - один воював в бойовиках, інший працював офіцером в державному Бюро, ще один називав себе ,,чесним,, журналістом і намагався висвітлювати історію неупереджено. А єдина дівчина, в яку всі троє були закохані, змушена була обирати, на чию сторону вона хоче пристати.
    Книга читається дещо важкувато, через нелегке сприйняття індійських імен, каст, віросповідань і т.д. Ще розумінню тексту заважає необізнаність з історією Індії. Та все ж книга варта уваги.
  •  
    Министерство наивысшего счастья
    Книга, которая далась мне ой как нелегко. Читала я долго, с перерывами, было сложно. Но при этом мне и нравилось, что странно. А ещё мне не хотелось бросить, я стремилась дочитать, хотя никаких особых интриг здесь нет, достаточно плавное (местами скучное) повествование.
    Мне даже сложно сказать, о чем эта книга. Об Индии, это самый точный ответ. Много времени уделяется гражданской войне в Кашмире, причём герои "по разную сторону барикад". Затрагивается и противостояние различных религий в Индии, и положение "гиджр" (так называемый "третий пол", трансгендеры), место женщины в обществе. Но не так сильно, как мне хотелось бы. Центральным остаётся все же военный конфликт, и с этим у меня были сложности. Я максима ер далека от Индии и её истории, все названия, события, имена видела впервые и не могла запомнить. Иногда я теряла нить и не понимала, что вообще происходит, кто из героев на какой стороне и вообще. Хотя глобально ситуация чем-то схожа с происходящим в Украине, и это подогревало интерес. Какие-то обобщенные категории (вооружённые боевики, коррупция, вседозволенность власти) отзывались очень близко и понятно.
    Сложная и структура книги. В каждом разделе новый главный герой, новое время действия (хотя и примерно в одном промежутке). Да и сами разделы не линейные, а как-бы закручиваются спиралью, настоящее смешивается с воспоминаниями, а внутри воспоминаний рассказ о более ранних событиях и тд.
    Книга оставила неоднозначные впечатления. "Бог мелочей" авторки понравился мне гораздо больше. Но я понимаю, что во многом оказалась не готова к "Министерству..", история чужой страны не смогла меня полностью увлечь.
  •  
    Тонка естетика сатири
    Роман непростий - і композиційно і психологічно. Арундаті Рой змогла поєднати долі індійців із долею самої країни. Якщо в "Богові дрібниць" було трохи більше поетики, екзотики, то в "Міністерстві граничного щастя" на перший план виходять то тонка, то брутальна сатира. Жахливі сцени індійського життя, політичних перепитій і конфліктів показані реалістично і, як це не дивно, дуже красиво і дотепно.
    Особисті проблеми гіджр, простих людей, людей, постраждалих від численних катастроф, переплітаються і виплітають фрагментарне, але широке та виразне полотно справжнього, до болю оголеного життя. Герої змальовані у драматично-комедійному ключі, абсолютно безпафосно, що здається це твої сусіди - ось вони, міські диваки, які попри всю свою відлюдькуватість, дуже людяні. І ця людяність, ця потреба ненав'язливо допомогти одне одному - це найпрекрасніше, що є в цьому доволі жорсткому і до міри кривавому романі.
    Хоч твір художній, але з нього можна почерпнути багато фактів про індійську історію. Багато чого захотілося загуглити детальніше. І що особливо цінно - передаються правдиві настрої, болісна атмосфера справжньої Індії, які можна відчути, навіть не подорожуючи туди.
    Написана на найвищому художньому рівні фрагментарна історія, яка змальовує щонайповнішу панораму країни такої ж непростої долі, як і наша.
 
Характеристики Міністерство граничного щастя
Автор
Арундаті Рой
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2017
Перекладач
Андрій Маслюх
Кількість сторінок
544
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130x200 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-679-719-7
Вага
520 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Азії та Африки
Література за періодами
Сучасна література