Книга буде цікава не лише спеціалістам, але й широкому колу читачів, оскільки актуальність даної книги в наш час беззаперечна. Завдяки легкому стилю, що стимулює інтерес до читання, ви ризикуєте дочитати її до кінця і не розчаруватися, а також не розгубитися серед численних мікробіологічних та медичних термінів, якими рясніє книга, бо автор дає їм ґрунтовне та зрозуміле пояснення. Автор книги зі знанням справи познайомить вас з усім каталогом корисних і не дуже мікробів, вірусів, бактерій, що живуть в нашому організмі і забезпечують йому або нормальну життєдіяльність, або ж навпаки шкодять йому. Тут ви знайдете не лише теоретичний матеріал, а й конкретні життєві ситуації, живих людей, практичні дані і щиру зацікавленість в предметі. Ця книга - унікальна можливість потрапити у 3D вимір власного організму і дізнатися про причини нашої беззахисності перед представниками мікросвіту і зрозуміти, як сталося так, що ми самі себе обеззброїли у війні з ними.

Від самого народження й до своєї смерті людина оточена незліченою кількістю невидимих мікроорганізмів і вірусів, які для спрощення та розуміння називають широковживаним терміном – мікроби. Будучи більш ранніми формами органіки на Землі, мікроби слушно можуть вважатися господарями планети, гостинно надавши через n-ну кількість мільярдів років після своєї появи прихисток вінцю еволюції – гомо сапієнсу. Й хоча в більшості представників цього самого виду на сьогодні, скоріш за все, існує упереджене ставлення до мікроорганізмів і вірусів, спричинене бажанням якщо не повністю їх позбутися, то мінімізувати на себе вплив, усе ж доводиться констатувати – ця взаємна «любов» надовго й значно перевершує навіть саму тривалість життя макроорганізмів, тобто людини. В своїй захопливій книзі «Мікроби гарні та не дуже» Джессіка Снайдер Сакс детально аналізує вихідні дані щодо взаємодії людського організму з маленькими невидимими неозброєним оком органічними клітинами та пояснює, чому людина в принципі не може існувати без бактерій. Переважну частину своєї історії людина не мала уявлення про існування дрібних організмів, які здатні утворювати на її шкірі та в кишківнику колонії, чисельність яких співставна з кількістю клітин усього людського тіла, а хвороби сприймала за що завгодно, тільки не за інфекційне захворювання, поняття чого на той момент і не існувало. З появою мікроскопів і нових можливостей задовольнити людську натуру на дослідження навколишнього світу, були зроблені фундаментальні відкриття про збудників хвороб і інертні «безневинні» мікроорганізми, що стало причиною появи такої науки, як мікробіологія. Знання – сила, й саме тому перші людські кроки в напрямку знезараження предметів, поверхонь і води призвели до зменшення реєстрації кількості інфекційних захворювань і смертності. Тривалий час погляди вчених на безневинну ззовні цяточку під назвою «бактерія» були суто «мечниківськими» - всі бактерії є злом, а Ілля Ілліч ще й додавав масла в вогонь, стверджуючи, що через «забруднення» бактеріями товстого кишківника людини той повинен бути видалений. Благо, інших справ у Мечникова вистачало, а тому ця моторошна ідея спасувала в своїй реалізації перед іншими дослідженнями під мікроскопом, а покращення санітарних умов життя людини, як то хлорування води, прокладання каналізаційних систем, використання холодильників чи обробка їжі, поступово збільшувало тривалість життя, але одночасно й породжувало нові проблеми, адже з розвитком суспільного добробуту людина, можливо, й менше зустрічалася з інфекційними захворюваннями, але все частіше давали про себе знати алергії, астма та автоімунні хвороби. Авторка книги пропонує своє бачення причин розвитку цих захворювань і прямо пов’язує їх із діяльністю та впливом на людський організм бактерій. Залежність здоров’я малюків від типу пологів – природним шляхом чи кесаревим розтином, – а також типу вигодовування – штучне чи грудне – переконливо вказують на позитивний вплив материнської мікрофлори на стримування розвитку багатьох захворювань у новонароджених. Поява антибіотиків свого часу в рази зменшила кількість ускладнень і смертей, спричинених небезпечними штамами, а поступова резистентність до молекул попередніх поколінь вирішувалася розробкою і появою нових антибіотиків. Але наразі людство підійшло до своєї межі в розробці нових груп антибіотиків і все частіше на собі відчуває небезпечний вплив нечутливих до жодних антибіотиків бактерій, що може означати смерть для хворого. Цю проблему здатні вирішити винайдення або нових антибіотиків, або кардинально нового різновиду ліків, або розробка вакцин. Одним із перспективних напрямків розробки нової генерації ліків свого часу були дослідження над «природними» антибіотиками – бактеріофагами, тобто, вірусами, для яких складовою успіху власної життєдіяльності є знищення бактерій. На сьогодні ці дослідження виявилися провальними через свою небезпеку, але вчені не полишають надії одного разу досягнути успіху в боротьбі зі шкідливими штамами бактерій за допомогою вірусів. Що стосується бактерій, то свою резистентність до антибіотиків вони здатні набували не лише завдяки еволюційним процесам добору, але й унікальній можливості обміну генами стійкості, причому цей обмін може відбуватися між морфологічно віддаленими одне від одного штамами бактерій, що перетворює боротьбу людини з ними на протистояння «розумів». А чи так уже важливо протистояти? Можливо, наше щасливе та позбавлене хвороб майбутнє буде можливим в умовах не знищення, а навпаки – постійного заселення шкіри та кишківника сапрофітними штамами бактерій, які не викликають захворювань, але по відношенню до збудників хвороб є домінантною флорою, яка одночасно й не дає розслаблятися власній імунній системі, й утримує «поживні» клітинні людські простори від панування на них патогенних «поганців»?

Логічна книга на популярну, навіть хайпову тему. Про те, що ми не можемо жити без бактерій, про те, що ми не можемо жити з бактеріями. Як з цим жити, як боротьба за безпеку не має бути метою. У книзі використані останні дослідження щодо впливу різних бактеріальних чинників на здоров`я людей. У чому різниця між різними країнами світу у відношеннях з різними мікроорганізмами та шкідниками. Чи треба вичищати себе та наш дім. Дуже цікава точка зору щодо поєднання зростання аутоімуних хвороб та алергій через недолік бруду. Розглянута проблема резистентності бактерій та гонитви за новими, більш ефективними, більш дорогими та більш токсичними антибіотиками. І все це без трагедії "ми всі помремо", з можливими шляхами вирішення проблеми, простою мовою без термінів рівня професійного біолога. Джесіка Сакс пояснює читачам як кожен з нас може для себе зменшити ризики у більшості випадків, бо в кожного з нас вже є резистентні до антибіотиків мікроорганізми. Якщо ви любите нонфікшн на медичні теми, то може не все з книги для вас буде відкриттям. Але все одно, дуже раджу.