Мері
Паперова книга | Код товару 887620
Yakaboo 5/5
Автор
Сашко Дерманський
Видавництво
А-ба-ба-га-ла-ма-га
Мова
Українська
Рік видання
2018
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Кольорові
Формат
130х195 мм

Усе про книжку Мері

Нова книжка провідного українського дитячого письменника Сашка Дерманського не залишить байдужим нікого з читачів...

Сім'ю Ковальчуків важко назвати якоюсь особливою. Мама, тато, двоє діток. Щоправда, старший син, Андрійко, й досі не розмовляє. Принаймні, у цьому впевнені всі, хто його знає. А меншій, Марійці, бракує друзів і батьківської уваги. В татка на роботі все летить шкереберть, а мама просто хоче, щоб усе було добре. Звичайна сім'я, звичайне життя…

І ось одного дня довкола починають коїтися дуже дивні речі. І що далі, то дивніші й небезпечніші. Може б, усе якось владналося, якби, наче сніг на голову, на них не звалилася бігова лошиця Мері, а за нею криничник Мефодій і підступний пан Вихиляс...

Характеристики
Автор
Сашко Дерманський
Видавництво
А-ба-ба-га-ла-ма-га
Мова
Українська
Рік видання
2018
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Кольорові
Формат
130х195 мм
Рецензії
  •  
    Отличная книга для семейного чтения
    Дерманский - один из моих любимых современных украинских писателей. Еще со времен «Чудового Чудовиська», истории о симпатичном пушистом существе, которое дружит с киевской девочкой. Вместе с сыном прочел все его книги. И если сравнивать вещи, которые выходили раньше, это и «Пригоди вужа Ониська», и вышеупомянутая трилогия, то они ориентированы больше на младшего читателя. Новые же произведения, в т.ч. «Мері», для немного старшей аудитории. В ней немало моментов и приемов, присущих взрослой литературе. И даже кино! По крайней мере, я бы с удовольствием посмотрел экранизацию (режиссеры, возьмите себе на заметку!)
    Итак, Ковальчуки были обычной семьей из четырех человек: папа, мама, сын Андрюша и дочь Маша. В папы на работе неприятности, дома мама всячески пытается уладить весь негатив, который собирается в семье за день. Но, все не так просто: везде происходят странные опасные вещи. В один прекрасный момент семья знакомится с коварным господином Выхилясом, а также быстрой лошадью Мэри. Как заведено у литераторов, с этих пор начинается….
    «Мері» - это по сути, детский микс украинских традиций и поп-культурных иконок о семье Ковальчук, которая вдруг оказывается лишь игрушкой в чужих руках, песчинкой в ладонях неизвестных и всемогущих сил. В книге зло - лишь маска, играющая свою роль. Здесь процветает сказочный релятивизм и цитатный постмодернизм, а местами и вовсе вся история Дерманского блуждает где-то в районе фанфиков. Главные герои - лишь статисты (особенно родители), безликие персонажи (а некоторые буквально - безголосые), которые потерялись где-то между книгой Иова и Филиппом Диком. Этакая авторская выходка Дерманского становится настоящей жемчужиной его книги.
    Больше всего мне понравились дети. Несмотря на свой юный возраст, они везде и во всем действуют взвешенно и, так сказать, по-человечески. Им даже в голову не приходит оставить в беде своих друзей, даже если те - обычные животные. Более того, ребята готовы по-настоящему жертвовать собой, при этом даже не надеются хотя бы на какое-то материальное вознаграждение. А еще несколько весело было наблюдать нравственные диспуты между лошадью и немым мальчиком о самопожертвовании. Тем не менее, все чудеса исцеления, истерия мамы, командный дух, финальные слезы, детям - сок, а папе и маме - вино, делают книгу достаточно интересной для чтения. Явно необычной, со своим «лицом». И еще: в «Мері» также много информации касательно чистокровных верховых лошадей.
    Структура текста мне понравилась. Для удобства чтения повесть разделена на небольшие фрагментики, которые в книге подаются как «разделы». Каждый из них пронумерован и сопровождается коротенькой аннотацией. По сути, ты уже заранее знаешь чего ожидать, но всей тайны эти сообщения, очевидно, не раскрывают. В этом также есть своя фишка.
    Напоследок, возможно, целесообразно было бы сказать несколько слов о том, почему же все-таки у книги такое название, и какую роль Дерманский отводит Мэри? Но, пусть это останется секретом. Тем интереснее будет читать. От себя лишь добавлю: книга стоит потраченного на нее времени.
  •  
    Ліричний настрій від Дерманського
    Я звикла, що твори Сашка Дерманського зазвичай веселі, з гарним гумором і обов'язково викликають не лише посмішку, а цілі напади реготу, як у мене, так і моїх дітей. Втім, читати ліричну повість "Мері" було також цікаво, хоч і трохи незвично.

    Трохи дивакуватий початок збив нас із пантелику, хоча й обіцяв інтригу... Здавалось би, це історія про звичайну сільську родину. Батько працює на іподромі, мама - очевидно домогосподарка, Марійка вчиться у школі, а от старший Андрійко має якесь дивне захворювання, схоже на аутизм. Втім, усі домашні тварини та рідні люди розуміють хлопця навіть без слів, бо той дійсно не говорить, хоча й чудово ладнає з оточуючими.

    Одного сонячного ранку, на подвір'ї цієї родини починаються різні дивовижі, то речі зникають, то вода висохне, то лунають якісь дивні звуки. На додачу до всього, у тата на роботі теж стаються незвичайні події. Лошиця Мері пошкодила ногу, замість попереднього начальника з'явився якийсь новий іноземець, а сам він опиняється на волосок від звільнення...

    Читали ми цю книгу разом із дітьми 10 і 8 років. І от впродовж кількох вечорів наш настрій постійно змінювався. Від загадкового і ліричного на початку, містично-казкового всередині, до розуміння і вболівання наприкінці. А повболівати було за що і за кого. Давненько ми вже всі разом не вигукували вголос цитати із книги, не будували теорій розвитку подій, а потім ще довго її обговорювали. В кількох місцях я навіть просльозилася... Донька ж сказала: "Мамо, а можливо у нас теж стається щось таке ж незвичне і захопливе, але ми його просто не пам'ятаємо?" А чому б і ні?

    P.S. Окрема подяка автору за компот "жовтячку". Тепер це слівце надовго засяде у наших розмовах. Ціную, коли діти забирають у реальне життя якісь моменти із прочитаних книг, адже це значить, що прочитане не пройшло повз, а потрапило в саме серденько.
Купити - Мері
Мері
130 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Сашко Дерманський
Сашко Дерманський

Сучасний український письменник, також відомий публіці під псевдонімами Сашко Володарський та Назар Діброва. Творчість Сашка Дерманського насамперед орієнтована на дітей молодшого та шкільного віку. Творам письменника властиві яскраві і привабливі персонажі, веселі історії і захоплюючі пригоди, завдяки чому діти читають їх на одному диханні. Багато робіт автора відзначені популярними українськими...

Детальніше

Рецензії Мері

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Отличная книга для семейного чтения
    Дерманский - один из моих любимых современных украинских писателей. Еще со времен «Чудового Чудовиська», истории о симпатичном пушистом существе, которое дружит с киевской девочкой. Вместе с сыном прочел все его книги. И если сравнивать вещи, которые выходили раньше, это и «Пригоди вужа Ониська», и вышеупомянутая трилогия, то они ориентированы больше на младшего читателя. Новые же произведения, в т.ч. «Мері», для немного старшей аудитории. В ней немало моментов и приемов, присущих взрослой литературе. И даже кино! По крайней мере, я бы с удовольствием посмотрел экранизацию (режиссеры, возьмите себе на заметку!)
    Итак, Ковальчуки были обычной семьей из четырех человек: папа, мама, сын Андрюша и дочь Маша. В папы на работе неприятности, дома мама всячески пытается уладить весь негатив, который собирается в семье за день. Но, все не так просто: везде происходят странные опасные вещи. В один прекрасный момент семья знакомится с коварным господином Выхилясом, а также быстрой лошадью Мэри. Как заведено у литераторов, с этих пор начинается….
    «Мері» - это по сути, детский микс украинских традиций и поп-культурных иконок о семье Ковальчук, которая вдруг оказывается лишь игрушкой в чужих руках, песчинкой в ладонях неизвестных и всемогущих сил. В книге зло - лишь маска, играющая свою роль. Здесь процветает сказочный релятивизм и цитатный постмодернизм, а местами и вовсе вся история Дерманского блуждает где-то в районе фанфиков. Главные герои - лишь статисты (особенно родители), безликие персонажи (а некоторые буквально - безголосые), которые потерялись где-то между книгой Иова и Филиппом Диком. Этакая авторская выходка Дерманского становится настоящей жемчужиной его книги.
    Больше всего мне понравились дети. Несмотря на свой юный возраст, они везде и во всем действуют взвешенно и, так сказать, по-человечески. Им даже в голову не приходит оставить в беде своих друзей, даже если те - обычные животные. Более того, ребята готовы по-настоящему жертвовать собой, при этом даже не надеются хотя бы на какое-то материальное вознаграждение. А еще несколько весело было наблюдать нравственные диспуты между лошадью и немым мальчиком о самопожертвовании. Тем не менее, все чудеса исцеления, истерия мамы, командный дух, финальные слезы, детям - сок, а папе и маме - вино, делают книгу достаточно интересной для чтения. Явно необычной, со своим «лицом». И еще: в «Мері» также много информации касательно чистокровных верховых лошадей.
    Структура текста мне понравилась. Для удобства чтения повесть разделена на небольшие фрагментики, которые в книге подаются как «разделы». Каждый из них пронумерован и сопровождается коротенькой аннотацией. По сути, ты уже заранее знаешь чего ожидать, но всей тайны эти сообщения, очевидно, не раскрывают. В этом также есть своя фишка.
    Напоследок, возможно, целесообразно было бы сказать несколько слов о том, почему же все-таки у книги такое название, и какую роль Дерманский отводит Мэри? Но, пусть это останется секретом. Тем интереснее будет читать. От себя лишь добавлю: книга стоит потраченного на нее времени.
  •  
    Ліричний настрій від Дерманського
    Я звикла, що твори Сашка Дерманського зазвичай веселі, з гарним гумором і обов'язково викликають не лише посмішку, а цілі напади реготу, як у мене, так і моїх дітей. Втім, читати ліричну повість "Мері" було також цікаво, хоч і трохи незвично.

    Трохи дивакуватий початок збив нас із пантелику, хоча й обіцяв інтригу... Здавалось би, це історія про звичайну сільську родину. Батько працює на іподромі, мама - очевидно домогосподарка, Марійка вчиться у школі, а от старший Андрійко має якесь дивне захворювання, схоже на аутизм. Втім, усі домашні тварини та рідні люди розуміють хлопця навіть без слів, бо той дійсно не говорить, хоча й чудово ладнає з оточуючими.

    Одного сонячного ранку, на подвір'ї цієї родини починаються різні дивовижі, то речі зникають, то вода висохне, то лунають якісь дивні звуки. На додачу до всього, у тата на роботі теж стаються незвичайні події. Лошиця Мері пошкодила ногу, замість попереднього начальника з'явився якийсь новий іноземець, а сам він опиняється на волосок від звільнення...

    Читали ми цю книгу разом із дітьми 10 і 8 років. І от впродовж кількох вечорів наш настрій постійно змінювався. Від загадкового і ліричного на початку, містично-казкового всередині, до розуміння і вболівання наприкінці. А повболівати було за що і за кого. Давненько ми вже всі разом не вигукували вголос цитати із книги, не будували теорій розвитку подій, а потім ще довго її обговорювали. В кількох місцях я навіть просльозилася... Донька ж сказала: "Мамо, а можливо у нас теж стається щось таке ж незвичне і захопливе, але ми його просто не пам'ятаємо?" А чому б і ні?

    P.S. Окрема подяка автору за компот "жовтячку". Тепер це слівце надовго засяде у наших розмовах. Ціную, коли діти забирають у реальне життя якісь моменти із прочитаних книг, адже це значить, що прочитане не пройшло повз, а потрапило в саме серденько.
 
Характеристики Мері
Автор
Сашко Дерманський
Видавництво
А-ба-ба-га-ла-ма-га
Мова
Українська
Рік видання
2018
Вік
Підліткам, Від 9 до 12 років
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Кольорові
Формат
130х195 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-585-155-5
Вага
200 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Мері