Книга Мати або бути?

Це моє перше знайомство з книгами відомого німецького (єврейського походження) філософа і психоаналітика, автором багатьох праць по психології людини Еріхом Фроммом. Чула про нього і раніше, але якось не було бажання читати, тим більше, що я не психолог. Книга «Мати або бути» потрапила мені до рук випадково, і відразу ж зацікавила своїм змістом. В цій книзі Фромм аналізує два вектори людського життя: буття і володіння. Тут є дуже мудрі і глибокі роздуми стосовно сучасного культу споживання, справжніх цінностей нашого суспільства, і це незважаючи на те, що ця праця була написана далекого 1976 року, але актуальності не втратила до цих пір) Еріх Фромм неначе передбачив ті проблеми, з якими наразі зіткнулося людство, він ще тоді попереджав, що, якщо і далі власність і жадоба багатства буде на першому місці, прикриваючи все це декорацією християнства, то нічого доброго людство попереду не чекає… Чесно кажучи, я вражена цією книгою, не очікувала настільки глибокого осягнення сутності людства і його головних проблем. Книга читається легко, але повільно, бо, прочитавши пару сторінок, починаєш довго обдумувати і аналізувати прочитаний текст, порівнювати його зі своїм особистим досвідом. Раджу цей твір тим, хто хоче бачити не тільки те, що лежить на поверхні, а хоче осягнути суть людського буття. А значить, і знайти самого себе…

Перші 30 сторінок зайшли як в суху землю, майже що проковтнув з захопленням. Але чим далі читаючи, тим більше розчаровуючись і ось, я вже не з таким задоволенням відкриваю книжку але знову і знову даю автору шанс виправитися.
Піднімаються дійсно важливі теми, які варто було б змінити в нашому житті, а точніше в нашій економічній і соціальній програмах. Ходження навкруг "мати" і занадто мало конкретики про "бути", критика соціального устрою і жодної ідеї, яка була б запропонована альтернативною, безглузді пропозиції децентралізації економіки, я підозрюю без ніяких економічних знань, які б привели до глобальної кризи з "прогресом" в середньовіччя, де всі питання вирішують війною.

3/5 лише за теми охоплені автором, бо є над чим подумати.