Перше знайомство із словацькою літературою. Павол Ранков - письменник, есеїст та доцент філософського факультету в Братиславському університеті. В ''Матерях'' він зачіпає таку нелегку тему, як виживання вагітної жінки в екстремальних умовах та на що здатна матір, щоб захистити свою дитину. Письменник взяв за мету більше зосередитись на реальних людських долях ніж на історичних фактах, і вважаю, йому це чудово вдалось. Я не змогла відкласти книгу аж до пізньої ночі, настільки зачепило та хотілось дізнатись чим закінчиться ця історія. Сузанна, проста словацька дівчина, закохується в "червоного" партизана - Алєксєя. Він часто до неї навідується і одної ночі, навпроти Різдва, там його накривають німці і застрелюють. Коли до Словаччини приходять ''вічні асвабадітєлі'' і міняється влада, Сузанну звинувачують у тому, що це вона здала радянського партизана, і вже на той час вагітна жінка у вагоні, забитим німкенями, полячками, угорками, українками, відправляється в табори. А потім буде багато років поневірянь, страху, боротьби за виживання та кращого життя для своєї дитини. Серед цього всього будуть і подекуди маленькі радощі, такі як наприклад дружба з німкенею Анною, спільні святкування Різдва з іншими католицькими ув'язненими, народження сина.... Недарма Павол Ранков назвав цей твір саме ''Матері'', тут їх багато. Це і вагітна студентка Люція, яка в наш час записує історії Сузанни для своєї дипломної, це і мати студентки, яка не хоче внука, це - німкеня Анна з табору, яка по - материнськи бере молоду словачку під своє крило, це Іріна - начальниця табору, яка не мала можливості мати дитину, але яка всиновлює сина Сузанни та виховує його справжнім піонером. До всього автор дуже гарно вклинює в твір декілька історій про вовчицю з маленьким вовченям. А для мене в цілому вони всі злились в такий один образ Матері, яка все зробить заради своєї дитини. Чим закінчилась історія побожної cловачки Сузанни та її сина, вихованого в СРСР, варто почитати самому, воно того варте. Український переклад здійснено за допомогою словацької фінансової підтримки. Молодці, пропагують свою літературу в світ.

Книга "Матері" Павола Ранкова буде дуже зрозумілою нашому читачеві. В своїй передмові сам автор пише, що про ГУЛАГ ми знаємо більше, ніж словаки. Тому цей період так нам болить. Тому так важливо пам'ятати про минуле. Однак основною темою книги є материнство. Зузана, головна героїня книги, через помилку радянської влади потрапляє в ГУЛАГ. Однак, на той момент, вона була вже вагітною. Виношувати дитину, а згодом і народжувати їй доводиться в нелюдських умовах. Тяжко працюючи, живучи в холодних брудних бараках, напівголодна вона здійснює подвиг - народжує синочка. Та, як виявляється, це стає не найбільшим випробуванням. Виростити дитину в таборах - задача нереальна. З кожним днем наближається мить, коли дитину у неї просто заберуть до дитячого будинку. Та знаходиться один вихід. Начальниця табору, росіянка Іріна, бажає усиновити хлопчика. Зузана не знаходить кращого виходу, як підписати документи. Фактично, вона рятує дитину, віддавши її іншій жінці. Таким чином у хлопчика з'являються дві матері. Проте це не єдина материнська лінія у романі. Відносини між Зузаною і її матір'ю, між нею і ще однією жінкою, яка в таборах замінила їй матір, а ще є сучасна лінія в романі, яка теж порушує саме цю тематику... Автор розкриває тему материнства в критичних ситуаціях, на грані. І це зачіпає за живе. Ця книга не для тих, хто хоче розважитися чи просто відпочити. Вона про страшні сторінки минулого, вона про надскладні життєві ситуації. Але тим, хто читає історичні книги і хто любить книги з гострими запитаннями, це чудовий варіант для знайомства з сучасною словацькою літературою.