Книга Маруся

"Маруся" Григорія Квітки-Основ'яненка - один з найкращих витворів української літератури!
Цей твір повинні читати усі - від малих хлопчаків до мужніх й впевнених чоловіків, від мрійливих дівчаток до сильних й незалежних жінок!
Маруся і Василь - це символ вічного, чистого й справжнього кохання. Хоч історія їхня є трагічною - вона назавжди залишає глибокий слід у серці, навіть осад на душі.
Протягом твору було багато моментів, що викликали як подив, так і здивування та, навіть, заперечення й зневіру у героїв.
Цей твір - дуже сильний в емоційному плані. Він здатний вивернути всі глибоко захованні емоції назовні, здатний на заклик переосмислення, здавалося б, звичайних повсякденних речей.
Це драма людського життя. Правдива і чуттєва до болю.
Я просто в неймовірному захопленні від цього твору, хоч перечитуючи, не раз Квітка-Основ'яненко мене доводить до сліз.
Саме тому, я вважаю цей твір - шедевром українського виробництва!
Однозначно рекомендую! 5/5

Эта книга словно энциклопедия жизни украинского народа того времени - автор ярко обрисовывает обряд сватовства, и различные верования. Узнать об этом было познавательно и интересно. Главная героиня произведения выведенного в название всего сборника, это идеальная девушка - она добрая, порядочная, скромная - вообщем олицетворяет все добродетели того времени. Ее родители так же идеальны, да и ее возлюбленный дополняет эту "идеальную" семью. Я не люблю столь пресных персонажей, читал только ради описаний.
А вот "Конотопська відьма" произведение которое мне больше всего запомнилось в этом сборнике. Какие же яркие герои, какая нетипичная история - и мистика, и юмор, и быт, и все это такая удачная смесь, что я и не заметил, как прочитал все от корки до корки, и именно удивительное произведение я настоятельно советую всем любителям классики и почитателям настоящей литературы.
Издание неплохое - мне понравилось соотношение качества и цены, хотя странички можно было и потолще - ну вот откровенно сэкономили.

Признаюсь вам, что сначала отнеслась к прочтению этого произведения с большим недоверием, ведь пришлось читать его не по велению сердца, но по указаниям моей школьной учительницы по украинской литературы. Думаю, я не единственная, кто не нашел в школьной программе много чего захватывающего. Так вот, только прочитав около трети, я осознала свою ошибку, а к концу повести – вообще влюбилась в неё по уши. Чем же она меня так покорила? Во-первых, довольно интересный сюжет и любовная линия главных героев. Недаром это – первая сентиментальная повесть в украинской литературе. Во время чтения, мне нравилось сравнивать себя с Марусей, что усиливало переживания от книги. Повесть небольшая, и читается очень легко, что, на мой взгляд, является несомненным плюсом произведения. Концовка же его никого не оставит равнодушным, и даже спустя почти двести лет интересно читается и оставляет в душах своих читателей неизгладимый след, и меняет отношение школьников ко всей украинской литературе.
Всем советую.

Так, як давно я не читала класики, я вирішила трішки її пригадати.
Це чудова книга, куди ввійшли не тільки повість «Маруся», а і сама біографія Григорія Квітки-Основ’яненка, твори, повісті і оповідання такі як: « Шельменко-Денщик», «Сватання на Гончарівці», «Мертвецький Великдень»,
«Конотопська Відьма», «Козир-дівка», та інші, які здобули свою художню цінність до наших днів. Всі ці твори є просто неймовірні. Одні є смішними, а інші навпаки, сумними. Саме Григорію Квітці-Основ’яненку українська література завдячує багатьма своїми рисами.
Особисто для мене особливим є твір: «Шельменко-Денщик, так як це є і родинна історія. Знайомство моїх бабусі і дідуся розпочалось в театрі, де вони грали в спектаклі і дідусь був Шельменко, а бабуся Присинька.
А яка є захоплююча, сентиментально-реалістична повість «Маруся», написана новою українською мовою.
Релігійне виховання замолоду поклало свою печать і на творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Релігійно - філософський зміст в своїх повістях автор любить подавати на початку твору. І майже в кожному творі ми знайомимось з традиціями та звичаями, які відбувались на Великдень, Масницю, Вербну неділю, Пилипівку, Петрівку, Зелену неділю чи як говорить автор Клечальну неділю і так далі. Великим плюсом в цій книзі є те, що в кінці є пояснення слів та виразів, що дає змогу зрозуміти деякий текст, так як читається нелегко і написано мовою з діалектом , притаманним періоду тих часів.
Ну і звісно, класика є класика і моя оцінка 10/10.